Вирок у справі про розтрату коштів під час закупівлі військової техніки

Після чергових масованих атак Росії на енергосистему України народний депутат Олексій Кучеренко висловив різку критику на адресу центральної влади та київської міської адміністрації, звинувативши їх у нездатності захистити критичну інфраструктуру. За словами Кучеренка, чиновники, які публічно заявляли про готовність об’єктів енергетики до таких нападів, фактично не вжили достатніх заходів для їхнього захисту. Ситуація, на його думку, не є просто технічною, а набуває політичного виміру, адже йдеться не лише про недоліки у виконанні конкретних проєктів, а й про відсутність належної координації та відповідальності серед органів влади.

Зокрема, депутат зазначив, що відсутність реальних результатів захисту енергетичних об’єктів є прямим наслідком бездіяльності та недооцінки загроз з боку відповідальних осіб. Він підкреслив, що на тлі постійних ракетних атак і відновлення інфраструктури необхідно було вжити оперативних заходів для зміцнення енергетичної безпеки країни. Олексій Кучеренко також звернув увагу на те, що уряд і місцева влада знову допустили формальне виконання обов’язків, замість того щоб працювати над реальним зміцненням системи.

«У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

«Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як ідеться в повідомленні, серед підозрюваних – ексзаступник голови Гостомельської селищної військово-цивільної адміністрації, колишній начальник відділу та троє її працівників.

Вони уклали низку договір із підрядником, однак власники приватних будинків закінчували відновлювальні роботи власним коштом.

У Нацполіції розповіли, що для відновлення житлових будинків адміністрація уклала низку прямих договорів із фіктивним підприємством, яке нібито спеціалізується на ремонті та житловому будівництві.

Кошторис цих угод становив від 100 тис грн до 500 тис грн. Загалом підприємство отримало на свої рахунки з бюджету понад 6 млн гривень.

Підрядник мав реставрувати десятки пошкоджених будинків за лічені місяці – заміна даху, вікон, фасаду тощо. Однак чиновники вносили до актів виконаних робіт відомості про їхні обсяги та вартість, які не відповідали дійсності, після чого підписували документи.

У результаті, постраждалі власники приватних будинків закінчували відновлювальні роботи власним коштом.

На сьогодні лише за шістьма угодами, укладеними з лютого по травень 2023 року, сума підтверджених експертизою збитків становить 650 тис. грн.

Поліцейські перевіряють причетність фігурантів до понад 40 епізодів протиправної діяльності. За попередніми оцінками, сума завданих збитків може сягати десятків мільйонів гривень.

Під час обшуків в офісних приміщеннях і за місцями проживання фігурантів у Києві та Київській області поліцейські вилучили 150 тисяч доларів, службову документацію фінансово-господарської діяльності, печатки, комп’ютерну техніку, автомобілі, мобільні телефони та «чорнові» записи.

У Харківській області нещодавно виникла ситуація, яка викликала серйозне обурення серед громадськості та стала об'єктом пильної уваги медіа — облаштування дитячого психіатричного відділення за понад 55 мільйонів гривень. Це сума, яка стала темою гучного скандалу, адже мова йде лише про ремонт першого поверху одного з корпусів лікарні, де планується розміщення лише десяти ліжок для пацієнтів. Вартість робіт викликає численні запитання щодо доцільності та прозорості використання бюджетних коштів.

Громадськість активно обговорює не лише саму цифру, але й можливі причини такої значної різниці в кошторисах для ремонтних робіт. Експерти звертають увагу на відсутність детальних пояснень від органів влади щодо того, на що саме були витрачені ці кошти, і чи відповідають вони реальним потребам медичної установи.

Проєкт подається як соціально важливий: дитяча психіатрія в Україні роками перебуває в умовах дефіциту місць та кадрового виснаження. Батьки нерідко змушені чекати на госпіталізацію місяцями. Однак саме цей об’єкт став прикладом того, як бюджетна програма може перетворитися на джерело потенційних зловживань.

11 грудня 2025 року Держаудитслужба оприлюднила результати перевірки, в яких зафіксовано низку порушень у тендерній процедурі. Аудитори вказали на відсутність підтверджуючих документів щодо наявності необхідної техніки, маніпуляції зі штатним розписом та нестачу обов’язкових документів у складі тендерної пропозиції. Попри це, компанію не дискваліфікували, а визнали переможцем закупівлі.

Окрему увагу викликає кошторис. За даними аналізу, ціни на будівельні матеріали в окремих позиціях перевищують ринкові на 50–150%. Зокрема, завищеними виглядають витрати на МДФ-панелі, лінолеум та вентиляційне обладнання. Попередні підрахунки свідчать, що лише за рахунок різниці в цінах з бюджету могли бути виведені понад 16 мільйонів гривень — майже третина загальної суми договору.

Скандал розгортається в межах управлінської вертикалі Харківської ОВА. Інфраструктурний напрямок курирує заступник голови адміністрації, а безпосередньо процедуру підписував керівник профільного департаменту. Саме на рівні обласної влади приймалося рішення про визначення переможця тендеру.

ТОВ «Дрогон Еко» має статутний капітал 100 тисяч гривень. Після зміни профілю діяльності компанія почала активно отримувати підряди від обласної влади — загальна сума контрактів перевищує 610 мільйонів гривень. Така динаміка викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору підрядників і прозорості розподілу бюджетних коштів.

Історія з дитячим психіатричним відділенням стала показовою: соціально чутлива сфера, в якій діти потребують реальної медичної допомоги, може перетворитися на майданчик для сумнівних фінансових рішень. Чи отримає ця справа подальшу правову оцінку — залежить від реакції контролюючих органів і правоохоронців.