Вирок Вищого антикорупційного суду: Роман Насіров отримав шість років позбавлення волі

Поки українські військові на передовій жертвували своїми життями через дефектні боєприпаси, в тилу розгорнулась стабільна і прибуткова комерційна схема з постачання неякісних комплектуючих для мінометних снарядів. Згідно з матеріалами кримінального провадження № 42016040010000006, Богдан Пукіш, бізнесмен, що стоїть за схемою, організував поставки бракованих деталей через свою компанію ПП «ВЕСТХІМ». Йдеться про важливі компоненти, такі як корпуси, кришки, кювети і гільзи, що постачались на державне оборонне підприємство «НВО “ПХЗ”». Важливо, що ці комплектуючі не відповідали стандартам безпеки та якості, а їхня вартість була завищена в кілька разів.

З 2022 по 2025 рік обсяг поставок таких деталей став величезним, і це спричинило серйозні наслідки як для військових, так і для національної безпеки. Проблеми із боєприпасами стали однією з причин, чому українські військові неодноразово зазнавали втрат через технічні неполадки під час бойових дій. Паралельно з цим, група осіб, що діяла через ПП «ВЕСТХІМ», продовжувала отримувати значні прибутки від постачання цих небезпечних товарів.

Механіка схеми виглядала так: ПП «ВЕСТХІМ» постачало «ПХЗ» металеві елементи мін із дешевої, несертифікованої сировини, які не відповідали технічній документації та держстандартам. Частина корпусів мала відхилення від проєктних параметрів, у деяких випадках використовувалися матеріали з нижчою міцністю. Зафіксовано постачання корпусів «осколково-фугасної міни сталистого чавуну “М-120”» у кількості 98 960 штук на суму 478 698 800 грн без ПДВ. Ціна одиниці при цьому «гуляла» від 5 540 грн до 4 500 грн залежно від періоду поставки, що дало підстави говорити не про ринок, а про навмисне ручне ціноутворення.

Ця економіка напряму вбиває. Браковані мінометні боєприпаси, зібрані з таких деталей, поводилися непередбачувано. Військові на фронті скаржилися, що частина мін після пострілу просто залишалася у стволі, інші — вибухали на надто малій відстані від позицій. Це створювало смертельну небезпеку для розрахунків мінометів і призводило до втрати озброєння та техніки. У низці випадків ідеться не про те, що зброя “не працювала”, а про те, що вона становила загрозу для власних бійців. Ці інциденти системно фіксувалися військовими, які передавали інформацію правоохоронним органам.

На тлі цього ПП «ВЕСТХІМ» дозволяло собі ще один рівень заробітку — цінову арифметику. За даними договорів, одна й та сама номенклатура деталей (наприклад, гільзи) продавалася різним замовникам за різними цінами. Для одного держпідприємства вартість гільзи становила 171 грн за штуку, тоді як іншому — 160 грн. Такі «коливання» лише по цій позиції призвели до переплати понад 3,19 млн грн бюджетних коштів. Це вказує не на виробничі ризики чи логістику, а на ручне розподілення грошей між підконтрольними ланками.

Формально ця історія — про неякісні запчастини. По суті — про криву оборонку, яка може вбити своїх і знищити довіру до держзакупівель у воєнний час.

У квітні 2025 року СБУ повідомила про затримання двох керівників державного підприємства «НВО “ПХЗ”» та двох посадовців Міністерства оборони, які відповідали за приймання продукції. Їм обрали запобіжні заходи. За версією СБУ, метою було «здешевити виробництво і збільшити прибуток із держзамовлення», фактично приймаючи неякісну продукцію в армію.

Але є критичний момент: ланка постачальника — ті, хто виготовляв і завозив ці деталі — досі не пройшла повноцінної перевірки. Попри те що саме постачальник відповідає за якість металу, сертифікацію, фінальне тестування та відповідність технічним умовам, офіційні підозри в першу чергу отримали приймальники на держпідприємстві, а не ті, хто виставляв рахунки, завищував ціни й привозив брак. Це створює ризик, що відповідальність залишиться локальною і «згорить» на рівні менеджменту заводу, тоді як схема в цілому не буде демонтована.

Окремо потрібно звернути увагу на політичні зв’язки бізнесмена Богдана Пукіша. За відкритими даними, його пов’язували зі структурою Віктора Медведчука, що могло забезпечувати йому як вихід на оборонні контракти, так і захист від реакції правоохоронних органів. Саме цей зв’язок може бути причиною дивного гальмування розслідування, попри наявні матеріали та заяви безпосередньо від людей, які працювали з цими боєприпасами на фронті.

Як стверджують військові та волонтери, правоохоронні органи намагалися не помічати проблему навіть тоді, коли бійці офіційно зверталися і повідомляли про небезпечні мінометні міни українського виробництва. Окремі звернення до СБУ, поліції та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони або залишалися без реального руху, або супроводжувалися відписками. У деяких випадках військовим навіть відмовляли у статусі потерпілих.

Постачання неякісних компонентів до боєприпасів — це не лише про економіку. Це про виживання конкретних підрозділів. Кожен бракований корпус міни — це потенційний нештатний підрив поряд із позицією. Кожна «зекономлена» гривня на металі — це ризик, що мінометний розрахунок не повернеться з позиції.

Це також про оборонну репутацію країни. Україна воює, і те, як вона контролює власне озброєння, — питання не тільки внутрішньої корупції, а й міжнародної довіри партнерів, які дають зброю та гроші.

This is very important to us. (найприродніший варіант)

It is very important for us. (менш уживаний, але можливий залежно від контексту)

Рябцев нагадав, що підготовка подібних рішень є тривалим процесом і вимагає чіткого дотримання регламенту Кабінету Міністрів. Інакше документ може бути оскаржений у судовому порядку. Він зазначив, що в минулі роки, зокрема під час прем’єрства Володимира Гройсмана, вже були випадки, коли рішення щодо тарифів ставали предметом судових спорів.

За словами експерта, наразі відсутні навіть попередні розрахунки, які могли б лягти в основу нормативного акта. Водночас він підтвердив, що між урядом України та Міжнародним валютним фондом підписано меморандум, який передбачає можливість розгляду змін у сфері тарифоутворення після війни. Йдеться про перегляд як цін на електроенергію та газ як товар, так і тарифів на їх передачу та розподіл.

Іншої думки дотримується енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він не виключає, що питання підвищення тарифів може бути актуалізоване ще під час воєнного стану, оскільки, за його словами, міжнародні кредитори можуть наполягати на поступовому скороченні фінансового навантаження на енергетичні підприємства.

Ігнатьєв припускає, що можливе зростання може бути розтягнуте на кілька років із щорічним підвищенням у межах близько 20% із допустимим відхиленням. За такого сценарію чинний тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 грн за кВт/год теоретично може зрости до приблизно 8,5 грн протягом чотирьох років.

Наразі в Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. Тож питання можливого перегляду цін офіційно відкладене до післявоєнного періоду.

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.

У Кривому Розі набув розголосу випадок, який спричинив значне занепокоєння серед місцевих мешканців. Військовослужбовець прийшов до місця роботи своєї дружини, маючи при собі букет квітів і гранату, що вже саме по собі привернуло увагу очевидців. За даними тих, хто перебував поруч, жінка працює продавцем, і їхня розмова разом із виходом на вулицю не передбачала нічого незвичного.

Ситуація різко змінилася, коли чоловік раптово витягнув чеку із гранати та жбурнув її на землю. Люди, які стали мимовільними свідками інциденту, почали розбігатися, очікуючи вибуху. Однак небезпека виявилася меншою, ніж здавалося — граната була навчальною та не містила вибухової речовини, тому детонації не відбулося.

Після цього чоловік дістав ніж та почав погрожувати дружині. Свідки викликали поліцію, яка оперативно прибула на місце та затримала порушника.

Місцеві пабліки зазначають, що жінка відмовилася писати заяву на чоловіка. За її словами, те, що сталося, — «просто ревнощі».

Правоохоронці продовжують перевірку всіх обставин події. Юристи наголошують, що відмова потерпілої від заяви не завжди є підставою для закриття справи, оскільки використання зброї чи боєприпасів, навіть навчальних, може кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу незалежно від позиції потерпілої сторони.