Середа, 3 Червня, 2026

Вища рада правосуддя підтримала відставку судді Миколи Тітова після тридцяти трьох років роботи

Важливі новини

Масштабна схема виведення підсанкційних активів: Шапран та “Юнігран”

Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів виявили складну та масштабну схему виведення активів компанії «Юнігран», пов'язану з колишнім депутатом Броварської міської ради Сергієм Шапраном і рядом інших фігурантів. Суть цієї схеми полягає в тому, що замість того, щоб передати арештоване майно до державної власності, значну частину активів переписали на фірми, що підконтрольні групі осіб, і перепродали за заниженими цінами. В результаті таких дій держава недоотримала значну суму коштів, що мали надійти до бюджету.

Розслідувачі зазначають, що низка компаній, пов'язаних з «Юніграном», активно брала участь у цій схемі. Серед таких компаній — «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс». Всі ці фірми, згідно з матеріалами розслідування, входили до мережі підприємств, якими керували або контролювали особи, наближені до Шапрана. Їхня діяльність сприяла тому, що державний бюджет недоотримав значні кошти, які мали б надійти від продажу арештованих активів.

Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

Українські прокурори працюватимуть в офісі МКС в Україні

Кабінет Міністрів України схвалив розпорядження про підписання Угоди з Офісом Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), що передбачає відрядження українських прокурорів до офісу МКС в Україні. Вони братимуть участь у зборі доказів та процесуальному супроводі розслідувань міжнародних злочинів, скоєних під час збройної агресії Росії, працюючи спільно з колегами з МКС. Така співпраця покликана посилити обмін інформацією, […]

Вимога мобілізації: 25 тисяч голосів за 3 дні від правоохоронців, держслужбовців та інших бюджетників

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.

Вибухи та дим у Севастополі: ранок у Криму почався неспокійно

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Інформація про події почала з’являтися у соціальних мережах та на місцевих телеграм-каналах, зокрема на популярному серед кримчан “Крымский ветер”. Свідки повідомляють, що звуки вибухів лунали зранку, а над деякими районами міста помітний густий дим.

“Над військово-морським училищем у Стрілецькій бухті Севастополя піднімається димок. Чути запуск ракети ППО та стрілянина з зенітки”, – зазначив телеграм-канал.

Телеграм-канал також показав фото з димом з підписом: “Севастополь, територія Чорноморського ВМУ ім. Нахімова після вибухів”.

А вже згодом повідомили про те, що “у Севастополі багато пусків ракет ППО та вибухів, і що “повідомляють про приліт аеродромом Бельбек”. “Один з найпотужніший вибух у Севастополі, схоже – приліт”, – зазначив також телеграм-канал.

Також вказано на “вибух на Бельбеку”.

Перед цим повідомив, що “на аеродромі Бельбек росППО не замовкає”, і що “схоже, основний удар спрямований саме туди”. А також, що “на аеродромі (“Саки”) в Новофедорівці відстрілюється росППО”. Окрім того і раніше повідомлялося, що “у Севастополі чути гучні вибухи”. А також, що місцеві “чули звук БПЛА на Північному боці Севастополя”.

Призначений рф так званий “губернатор” тимчасово окупованого Севастополя михайло развожаєв у телеграм-каналі повідомив про “комбіновану атаку” і нібито збиття двох БПЛА у районі Качі, а також про падіння уламків у районі Орловки.

Через дефіцит бюджету частину видатків для ЗСУ відклали на 2026 рік – джерела

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що у проєкті державного бюджету на 2026 рік поки не закладено близько 700 млн грн, необхідних для потреб Збройних сил України. За інформацією співрозмовників, основними статтями, через які виникла потреба в додаткових коштах, є закупівля озброєння та виплати родинам загиблих військових — саме ці видатки значно роздуті й збільшують […]

10 лютого Вища рада правосуддя ухвалила рішення про підтримку відставки судді Богуславського районного суду Київської області Миколи Тітова. Це стало завершенням тривалої кар’єри, яка налічує понад три десятиліття. Рішення було прийняте без жодних обговорень і отримало одноголосну підтримку членів ради.

Микола Тітов розпочав свою кар’єру судді більше 30 років тому. За цей час він пройшов численні етапи професійного розвитку, здобувши не тільки глибоке знання законодавства, а й повагу серед колег та громадськості. Його трудова діяльність на посаді судді охоплювала кілька етапів реформування української судової системи, що змінювались із часом, а також вимог до правосуддя.

Грошові виплати для суддів-пенсіонерів зазвичай становлять 50–90% окладу, а з урахуванням надбавок можуть досягати значних сум щомісяця. Таким чином, відставка гарантує стабільний довгостроковий дохід.

Публічну увагу Тітов отримав ще у 2014 році, коли ухвалив рішення щодо учасниці руху Автомайдан. Пізніше апеляція це рішення скасувала. Сам суддя зазначав у деклараціях про доброчесність, що не розглядав справ, пов’язаних із протестувальниками.

Майновий стан родини включає земельні ділянки у межах Київська область та Черкаська область, житлові об’єкти в селі Калинівка та місті Богуслав. Частина майна перебуває у спільній власності з членами родини.

Фінансові надходження формуються з кількох джерел: пенсійні виплати, банківські дивіденди від Ощадбанк та ПриватБанк, орендна плата за землю, соціальні виплати, а також благодійна допомога від МХП через структуру ТОВ «НПФ “Урожай”».

Загальний рівень задекларованих доходів родини дозволяє підтримувати стабільний щомісячний бюджет. Після відставки суддя отримає право на довічні виплати, що доповнять наявні джерела доходів.

Формально рішення відповідає чинному законодавству та розрахункам стажу. Водночас суспільна дискусія навколо довічного забезпечення суддів і стандартів доброчесності залишається актуальною.

Останні новини