Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи родини колишнього податківця на понад 5 млн грн

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, “воєнні тури” в Україну пропонують близько десятка українських компаній. Екскурсії здебільшого зосереджені на Києві та його передмістях, а їхня вартість становить від 150 до 250 євро.

При цьому частина прибутку від таких турів іде на армію, стверджує співзасновник однієї з туристичних компаній Дмитро Нікіфоров. Тим часом його колега з іншої туркомпанії Світозар Моїсеєв запевняє, що такі тури “не про гроші, а про спогади про війну” і мають насамперед освітнє значення:

“Вони подібні до вакцини, яка запобігає повторенню подібного”

Водночас, деякі турфірми доправляють своїх клієнтів мало не в зону бойових дій за тисячі євро. Наприклад, Нік Тан зі США в липні 2024 року прилетів до Харкова, що розташований за 20 кілометрів від лінії фронту і постійно піддається бомбардуванням.

“Я просто хотів це побачити, бо вважаю, що наше життя на Заході надто комфортне і легке”, – каже 34-річний любитель гострих вражень, який працює в нью-йоркській технологічній компанії. – “Вистрибувати з літаків, веселитися всю ніч і бити людей по обличчю – це більше не для мене. То що ж буде найкраще? Відправитися в зону бойових дій”.

Водночас автори матеріалу зазначають, що таке ставлення видається дивним жителям зруйнованого Ірпеня, які досі живуть у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон “Шахед” розбився за 300 метрів від мого будинку. У мене не було бажання випробувати щось подібне. Але якщо люди цього хочуть, це їхнє право”, – зазначив 52-річний Руслан Савчук.

При цьому депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська зазначає, що більшість місцевих мешканців згодні з “чорним туризмом”, хоча є й противники цього. “Чому ви сюди приїжджаєте? Чому ви хочете побачити нашу печаль?”, – запитували туристів деякі українці.

Своєю чергою голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів порушує етичні питання воєнного туризму, тож агентство готує спеціальні курси підвищення кваліфікації для екскурсоводів.

Хоча з початку війни туристичні потоки в Україну впали і зараз обмежуються переважно діловими туристами, українська туристична індустрія вже готується до післявоєнного періоду, наприклад, укладаючи контракти з туристичними сервісами Airbnb і TripAdvisor.

“Війна привернула увагу до України, тепер хоча б нашу країну знають усі”, – констатує Олеськів.

Раніше Держтуризм розширив карту туристичних магнітів України – тепер їх уже 170.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов, у якому вимагає визнати активи чинного народного депутата необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Підставою для цього стали результати глибокого моніторингу способу життя політика, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. Виявлені дані вказують на істотні розбіжності між офіційно задекларованими доходами та фактичним майном, яким користувався народний обранець.

У НАЗК зазначають, що їхній аналіз включав перевірку витрат, стилю життя та доступу посадовця до ресурсів, що виходять за рамки задекларованих можливостей. Серед підтверджених доказів — інформація про користування об’єктами нерухомості та транспортом, фінансова вартість яких суттєво перевищує рівень задекларованих доходів депутата. Такі дані створили підстави для підготовки позову, спрямованого на повернення сумнівних активів державі.

Йдеться про такі транспортні засоби:

— Toyota Land Cruiser 200 (2020 р.в.),— BMW 730LD (2020 р.в.),— BMW X5 (2020 р.в.).

Загальна вартість цих активів становить понад 8,6 млн гривень.

За даними НАЗК, посадовець мав навіть офіційний допуск для заїзду на територію Верховної Ради на одному з цих авто. Аналіз доходів депутата, членів його сім’ї та пов’язаних осіб показав, що законні прибутки не дозволяють придбати такі транспортні засоби.

У зв’язку з цим НАЗК дійшло висновку, що автомобілі є необґрунтованими активами в розумінні законодавства та підлягають цивільній конфіскації.

Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України, такі активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС. САП просить суд застосувати цей механізм.

Головний герой чотирнадцятого сезону шоу «Холостяк», актор Тарас Цимбалюк, уперше публічно прокоментував свій досвід участі в проєкті після фіналу та постшоу. Інтерв’ю, оприлюднене 4 січня на YouTube-каналі Okay Eva, стало для глядачів несподівано щирим і дало змогу по-новому поглянути на перебіг подій у реаліті.

За словами Цимбалюка, процес вибору переможниці не був виключно інтуїтивним або емоційним. Актор визнав, що обговорював свої рішення з продюсерами шоу, адже формат проєкту передбачає не лише особисті переживання, а й чітку телевізійну логіку. На фінальному етапі, коли в боротьбі залишилися Ірина Пономаренко, Анастасія Половинкіна та Надін Головчук, він не відчував принципової різниці між учасницями в контексті подальшого розвитку подій.

Цимбалюк додав, що з переможницею Надін Головчук вони спілкувалися на проєкті загалом близько 15 годин, а після зйомок лише переписувалися в соцмережах. Потім актор написав їй, що немає сенсу продовжувати спілкування.

Щодо Анастасії Половинкіної, яка під час шоу відчувала до нього почуття, Цимбалюк зазначив, що після проєкту перепросив у неї.

Актор також підкреслив, що йшов на проєкт, аби розвивати українське телебачення, а за кожен знімальний день отримував гонорар, порівнянний із зйомками у повнометражному кіно. Він додав, що телеканал СТБ не врахував його побажання щодо учасниць, і деякі дівчата йому були нецікаві.

На постшоу стало відомо, що Цимбалюк та Надін Головчук не підтримують романтичних стосунків після завершення шоу. Переможниця заявила, що емоційно виснажена після проєкту.