Шахрайство у Києві: екс-прем’єр-міністр втратив майже 7 мільйонів гривень

На четвертому році повномасштабної війни питання укриттів у Києві перестало бути суто технічним або господарським і перетворилося на справжнє питання виживання. Попри численні атаки та постійні повітряні тривоги, офіційні дані міської влади створюють ілюзію повного забезпечення столиці захисними спорудами. За інформацією КМДА, у Києві налічується понад чотири тисячі укриттів, що нібито здатні вмістити практично все населення міста.

Однак незалежні розслідування та аналіз судової практики показують зовсім іншу картину. Багато підвалів, які зараховані до списку укриттів, фактично зачинені або перебувають у приватній власності з обмеженим доступом. Частина споруд не відповідає елементарним вимогам безпеки, не має вентиляції або аварійного виходу, а деякі просто не підтримуються в належному стані, що робить їх непридатними для тривалого перебування людей у разі обстрілів.

Майже чверть укриттів, внесених до офіційних реєстрів, є приватними. Фактично вони доступні лише мешканцям окремих житлових комплексів або працівникам установ. Ще понад вісімдесят відсотків становлять так звані найпростіші укриття — підвали та технічні приміщення, які за Кодексом цивільного захисту не є повноцінними захисними спорудами. Їх включення до загальної статистики створює лише ілюзію безпеки.

Особливо критична ситуація склалася на лівому березі Києва. Через малу глибину залягання навіть окремі станції метро офіційно класифікують як “прості укриття”. Це означає, що сотні тисяч мешканців спальних районів фактично не мають доступу до герметичних сховищ, здатних витримати серйозний удар.

Якщо співставити реальну місткість загальнодоступних захисних споруд з чисельністю населення столиці, картина виглядає катастрофічною. У повноцінних укриттях можуть сховатися трохи більше п’ятдесяти тисяч людей — це близько півтора відсотка киян. Решта змушена рятуватися у підвалах багатоповерхівок, які у разі прямого влучання стають смертельними пастками.

Трагедії останніх років лише підтверджують ціну “паперової безпеки”. У кількох районах столиці під час ракетних атак люди гинули, маючи формально “існуючі” укриття поруч. Вони були або зачинені, або непридатні для тривалого перебування, або вміщували десятки осіб замість сотень мешканців навколишніх будинків. Аналіз найбільш зруйнованих об’єктів показав: у більшості випадків укриттів не було взагалі, а до найближчого реального сховища довелося б іти десять–двадцять хвилин. За умов, коли балістична ракета долітає за лічені хвилини, це дорівнює смертному вироку.

На цьому тлі столичні адміністрації активно освоюють кошти, виділені на будівництво та ремонт укриттів. За кілька років обсяг таких тендерів перевищив два з половиною мільярди гривень. Проте аналіз закупівель виявляє типові ознаки мережевої корупції. Контракти отримують компанії з мінімальним статутним капіталом, створені незадовго до торгів. Ціни на матеріали та роботи системно завищуються, а конкуренція відсіюється через штучно прописані вимоги.

Абсурдність деяких закупівель стала публічним символом проблеми. Закупівлі барабанів, овочерізок, меблів та дрібного інвентарю за цінами, що в рази перевищують ринкові, пояснюють надуманими сертифікатами та специфічними вимогами. Це не випадкові помилки, а відпрацьований механізм, який дозволяє перекачувати бюджетні кошти через “правильних” постачальників.

У ряді випадків корупція межує з прямою загрозою життю. Після так званих капітальних ремонтів окремі укриття ставали причиною аварійного стану будівель. Роботи існували лише в актах, технічний нагляд був формальним, а відповідальність розчинялася між підрядниками й чиновниками. Подібні історії стосуються не лише грошей, а й безпеки дітей у школах і садках.

Доступ до інформації про реальний стан сховищ залишається обмеженим. Частина районних адміністрацій відмовляється надавати дані, посилаючись на “службову інформацію”. Офіційні мапи часто містять застарілі або недостовірні дані, а контакти відповідальних осіб не працюють. У результаті під час повітряної тривоги люди біжать до адрес, де укриття існує лише у звітах.

Найгірше у цій історії — відсутність відповідальності. Попри десятки кримінальних проваджень, пов’язаних із розкраданнями на укриттях, реальних вироків майже немає. Справи роками ходять по судах, підозрювані залишаються на посадах, а відповідальність зводиться до пошуку зручних “стрілочників”. Система, у якій зачинені укриття коштують людських життів, але не тягнуть за собою покарань, відтворює себе знову і знову.

Історія з укриттями в Києві стала дзеркалом глибшої проблеми — мережевої корупції, де рішення ухвалюються не з міркувань безпеки, а за принципом лояльності. У такій системі безпека перетворюється на привілей, а не базове право. Поки це не зміниться, жодні звіти, мільярдні бюджети чи гучні заяви не зможуть захистити місто, де під час тривоги люди знову стикаються з зачиненими дверима.

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.

Деякі види раку можуть мати ранні симптоми, однак вони часто залишаються непомітними або схожими на прояви менш серйозних захворювань. Саме через це багато людей не звертаються до лікаря вчасно, відкладаючи візит до спеціаліста. Лікар загальної практики клініки Лагом у Брістолі Джек Огден у своєму інтерв'ю для Daily Mail підкреслив важливість уважності до п'яти основних безболісних симптомів раку товстої кишки та кишківника, на які слід звертати увагу.

За словами доктора Огдена, раннє виявлення раку значно підвищує шанси на успішне лікування. Якщо діагноз поставити на початкових стадіях захворювання, то ймовірність виживання на наступні п'ять років становить близько 90%. Проте, коли рак прогресує і поширюється, показники виживаності різко знижуються, а лікування стає значно складнішим і менш ефективним.

П’ять характерних безболісних симптомів, які назвав Джек Огден:

Анемія — відчутна втома, бліда шкіра, задишка, іноді серцебиття або запаморочення.Лікар пояснює, що пухлина може поступово кровоточити, призводячи до дефіциту заліза та розвитку анемії.

Зміни у випорожненнях — тривалі закрепи або діарея, або раптова поява вужчого стільця ( «як олівець»).Вузький стілець може вказувати на часткове закупорення товстої кишки пухлиною.

Незрозуміла втрата ваги — зниження ваги без змін у раціоні чи збільшення фізичних навантажень.Це може бути наслідком підвищеного метаболізму, втрати апетиту або порушення всмоктування поживних речовин.

Здуття та дискомфорт у животі — постійні спазми, відчуття швидкого насичення після їжі або загальний дискомфорт.Такі симптоми можуть бути сигнальними для пухлин, що впливають на роботу кишківника.

Кров у калі — іноді непомітна неозброєним оком; наявність темного або чорного калу теж має насторожити.Для точної діагностики використовують тест на приховану кров у калі.

Джек Огден також зауважив, що перераховані симптоми можуть спричинятися й менш серйозними станами — наприклад, синдромом подразненого кишківника або гемороєм. Водночас він наполегливо радить не ігнорувати тривалі або прогресуючі зміни й звернутися до свого сімейного лікаря для обстеження.

Лікарі відзначають, що у світі спостерігають зростання випадків раку товстої кишки у людей молодше 50 років. Серед факторів ризику оглядаються ожиріння, надмірне вживання антибіотиків, харчові та екологічні тригери — але остаточні причини можуть бути мультифакторні й індивідуальні.

Що робити, якщо помітили симптоми: зверніться до сімейного лікаря або гастроентеролога — фахівці призначать необхідні аналізи (включно з тестом на приховану кров у калі) та інструментальні обстеження (колоноскопію тощо). Рання діагностика і своєчасне лікування значно підвищують шанси на успішний результат.