Високі премії та надбавки для мерів під час війни: приклад Галича

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

31 березня видається останнім терміном для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді, і ті, хто не здійснить цю процедуру, ризикують припиненням виплати пенсій. Стосується це переважно пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Кримської областей, які зареєстровані до 24 лютого 2022 року. З метою підтвердження живої особи та запобігання зловживань у сфері пенсій, влада встановлює процедуру ідентифікації. Цю процедуру можна пройти особисто в офісі Ощадбанку або Пенсійного фонду, віддалено за допомогою електронного підпису через веб-портал Пенсійного фонду, або за допомогою відеоконференцзв'язку. Також є можливість пройти ідентифікацію через закордонні дипломатичні установи України. Ті, хто не пройде ідентифікацію, ризикує припиненням виплати пенсій після 31 березня 2024 року.

• Для пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Кримської областей, 31 березня є останнім терміном для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді.

• Ідентифікацію можна здійснити особисто в офісі Ощадбанку або Пенсійного фонду, віддалено через електронний підпис або відеоконференцзв'язок, або через закордонні дипломатичні установи.

• Основна мета ідентифікації — підтвердження живої особи та запобігання зловживань у сфері пенсій.

• Ті, хто не здійснить ідентифікацію до 31 березня 2024 року, ризикують припиненням виплати пенсій.

• Після 25 числа кожного місяця Ощадбанк повідомлятиме Пенсійний фонд про громадян із числа внутрішньо переміщених осіб, які протягом останніх 6 місяців не користувалися своїми пенсійними картками.

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.