Український бізнесмен Дмитро Коваленко, який свого часу заробив капітал на торгівлі російським вугіллям, за останні два роки зумів побудувати цілу бізнес-імперію в Україні. Використовуючи офшорні схеми та родинний менеджмент, він зайняв ключові позиції одразу у кількох секторах – від аграрного ринку до промисловості. У 2023 році Коваленко скупив кілька аграрних компаній – «Грейн Термінал», «Оверфуд» […]
Норвегія планує налагодити виробництво безпілотних надводних апаратів безпосередньо на території України. Як повідомили 23 червня у міністерстві оборони Норвегії, відповідний контракт уже підписано. Проєкт реалізовуватиметься у межах підтримки Морської коаліції, яку Норвегія очолює разом з Великою Британією. Загалом на 2025 рік країна виділила 6,7 мільярда норвезьких крон (близько 590 мільйонів доларів США) на зміцнення обороноздатності […]
У другому кварталі 2025 року українці суттєво зменшили попит на готівкову іноземну валюту. Згідно з даними інфляційного звіту Національного банку України, обсяг чистої купівлі готівкової валюти впав до $0,8 млрд у порівнянні з $2,8 млрд у першому кварталі. Зокрема, попит саме на готівковий долар знизився до $0,1 млрд із $1,9 млрд. Це найнижчий рівень щомісячного […]
Сенат Польщі підтримав новий закон про іноземців та умови допомоги українським громадянам. За документ проголосували 57 сенаторів, 32 висловилися проти, утриманих не було. Закон уже схвалив Сейм, тож тепер він остаточно ухвалений парламентом і очікує на підпис президента країни Кароля Навроцького. Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Дущик заявив, що уряд сподівається на підписання документа у […]Вирішальне рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, що став підозрюваним у справі про масштабні фінансові маніпуляції під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму, що перевищує майже півтора мільярда гривень, викликало серйозну хвилювання громадськості. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного” зазначив, що суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання. Відповідно до вироку, Лієва відпустили під особисте зобов’язання та направили ухвалу до СІЗО.
Адвокат також вказав на те, що під час судового засідання прокурор за невідомих обставин був відсутній. Це породило питання щодо об’єктивності проведення справедливого судового процесу. У зв’язку з недостатньою кількістю доказів, що надали Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), суддя Ярослав Шкодін висловив сумніви стосовно обґрунтованості обвинувачення. “Якщо САП не вбачає складу злочину, то як його може бачити суд”, — підкреслив суддя.
Щодо самого Лієва, його взяли під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов’язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але, через те, що термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. Адвокат підкреслив, що це є причиною його відсутності в СІЗО. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишили без розгляду.
Висновки щодо вищезгаданої ситуації вказують на серйозні недоліки та суперечності в роботі судово-правової системи України. Рішення Вищого антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного у масштабних фінансових маніпуляціях, викликало загальне занепокоєння. Відсутність прокурора під час судового засідання, а також сумніви суддів щодо обґрунтованості обвинувачення створюють певні сумніви у відповідності проведення справедливого судового процесу.
Додатково, звільнення Лієва під особисте зобов’язання та його наступне невиконання умов запобіжного заходу вказують на потребу удосконалення контролю за дотриманням закону та впровадження більш ефективних механізмів боротьби з корупцією. Важливою є також необхідність забезпечення прозорості та об’єктивності в роботі правоохоронних органів, щоб забезпечити дотримання закону та захист прав громадян.
