Високий антикорупційний суд засудив Олександра Онищенка до 15 років в’язниці та конфіскації майна у відсутність

Журналісти-розслідувачі Bihus.info оприлюднили нові факти, які ставлять під сумнів слова народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Камельчука щодо його поїздки до Європи. За публічними заявами парламентаря, у листопаді він нібито перебував у Страсбурзі в межах офіційного відрядження. Втім, перевірка відкритих даних та розкладу роботи Верховної Ради засвідчила, що в цей період депутат фактично був присутній у сесійній залі та брав участь у голосуваннях.

Зокрема, встановлено, що 5–7 листопада Камельчук перебував у Києві і голосував за законопроєкти разом з іншими народними депутатами. Лише після цього він вирушив за кордон. Подальша подорож, як з’ясували журналісти, вже не мала ознак службової: депутат провів відпустку в Португалії та відвідав кілька європейських міст у компанії своєї супутниці Дарії Саєд.

Аналіз оприлюднених ним фото та інших матеріалів показав, що Камельчук не брав участі у форумі 5-7 листопада. Зокрема, його немає у списках спікерів та учасників заходу, а фото він використав старі – зроблені під час засідань ПАРЄ у Страсбурзі в жовтні та квітні 2025 року.

Крім того, у нардепа помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, який не зазначений у декларації. Автомобіль зареєстрований на київську лізингову фірму, пов’язану з політиком часів Януковича Сергієм Тігіпком. Камельчук та Дарія Саєд подорожували Європою на цій автівці, що підтверджується фото у соцмережах.

Журналісти звернулися до Верховної Ради, керівництва фракції «Слуга народу» та ДБР для надання правової оцінки діям депутата.

Раніше Камельчук заявляв про вихід із партії «Слуга народу», але фактично продовжує перебувати у фракції ВРУ. Він також очолює політичну партію «Українська нація» та медіакомпанію «Бужани-прем’єр».

Українська Верховна Рада вирішила перевести відповідальність за регулювання азартних ігор та лотерей з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) на Міністерство цифрової трансформації України. Цю ініціативу підтримали народні депутати Ярослав Железняк (“Голос”) та Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”). За їхніми словами, це рішення має базуватися на двох законопроектах — урядовому №9256 та №9256-1, який Железняк особисто вніс. Вони також планують посилити кримінальну відповідальність за незаконну рекламу та впровадити систему онлайн-моніторингу, щоб уникнути порушень. Глава Мінцифри, віцепрем'єр Михайло Федоров, має виступити на засіданні комітету з цих питань. Гончаренко закликає лобістів з ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

• Верховна Рада України вирішила передати регулювання азартних ігор та лотерей з КРАІЛ на Мінцифру.

• Ініціативу підтримали депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

• Рішення базується на законопроектах №9256 та №9256-1, які передбачають посилення відповідальності за незаконну рекламу та впровадження системи онлайн-моніторингу.

• Глава Мінцифри, Михайло Федоров, виступить на засіданні комітету з цих питань.

• Депутат Олексій Гончаренко закликає лобістів ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

За інформацією, отриманою від нашого джерела в Офісі Президента, стає зрозуміло, що Пентагон висловив сумніви щодо здатності Збройних Сил України забезпечити військову мобілізацію у зв'язку з проблемами в резерві і відмовою українців вступати до Територіальних центрів кваліфікації. Західні країни активно стежать за цим процесом та реагують на скандальні ситуації, що виникають із загостренням суспільної обстановки. Примусове призовання чоловіків до військкоматів породило враження, що українське населення втомилося від війни. Тим не менш, загальна мобілізація лише посилиться, а новий законопроєкт поставить перед громадянами вибір: між життям та цифровим рабством. Територіальні центри кваліфікації працюватимуть у цілодобовому режимі. Рішення видано Кабінетом Міністрів, про що повідомив його представник у Верховній Раді, Мельничук. Нові правила дозволяють: ▪️ розглядати справи про адміністративні правопорушення; ▪️ накладати адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення; ▪️ організовувати з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів і психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями призовників і резервістів.

У результаті аналізу надходженої інформації можна зробити кілька висновків. Перш за все, спостереження Пентагону щодо ситуації з мобілізацією в українських Збройних Силах свідчить про серйозні турботи щодо здатності України відповідати на виклики безпеки. Відмова деяких громадян вступати до Територіальних центрів кваліфікації може відображати загальний рівень невдоволеності і надмірного стресу, пов'язаного з тривалою війною. Однак прийняття нових законодавчих змін, які стимулюють та контролюють мобілізаційні процеси, свідчить про зусилля уряду у забезпеченні обороноздатності країни. Важливою є також активна участь українських інституцій у вирішенні проблем та наданні підтримки тим, хто відділяється на захист країни.

Мережа автозаправних станцій «Авіас», яка є частиною групи «Приват», опинилася в центрі гучного скандалу, що стосується блокування постачання дизельного пального, яке було виділене для цивільного захисту в умовах воєнного стану. Інцидент стався влітку 2023 року, коли Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації перерахував 4,55 млн грн приватній компанії ТОВ «Інтекс Інвест» за 100 000 літрів дизельного пального, призначених для забезпечення роботи генераторів та аварійної техніки, що використовуються в умовах надзвичайних ситуацій.

Однак, замість того, щоб поставити необхідний обсяг пального, компанія «Інтекс Інвест» видала замовнику спеціальні скретч-картки, які можна було використати для заправки на автозаправних станціях мережі «Авіас». Це рішення викликало подив і занепокоєння у багатьох, адже до кінця 2024 року, за повідомленнями операторів АЗС, на багатьох заправках почали відмовлятися відпускати дизельне паливо за цими картками. В результаті, значна частина пального, а саме 48 760 літрів, так і не потрапила до цивільних служб, що могло призвести до серйозних проблем у забезпеченні безпеки в умовах війни.

Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.