Висунули підозру у фізичних знущаннях викладачу Академії сухопутних військ у Львові

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Дискусії про це тривають щонайменше місяць. У нього “натягнуті стосунки” з Єрмаком і Сирським, деякими неуспішними операціями ГУР незадоволений президент і загалом ОП дратує медійність глави військової розвідки.

Його потенційним наступником називають голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Іващенка.

Ситуація в Міністерстві оборони також викликає занепокоєння.

Міністр оборони Рустем Умєров піддається критиці через те, що через рік після його призначення у відомстві панує «хаос». Виробники військової продукції скаржаться на хаотичність державних закупівель, що ускладнює планування роботи. Вони відзначають, що тривають зриви контрактів, немає належного фінансування, а виробництво суттєво знижується, внаслідок чого багато компаній змушені вивозити його за кордон. Потенційними кандидатами на заміну Умєрова називають віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова та першого заступника міністра оборони Володимира Гаврилюка.

Кадрові зміни обговорюються також стосовно головнокомандувача Збройних сил України Валерія Сирського. Зміна головкому розглядалася ще влітку, коли в Офісі президента проводили співбесіди з генералами. Проте, згідно з джерелами, напруга між президентом Володимиром Зеленським і Сирським зникла після початку Курської операції, і наразі питання про зняття головнокомандувача вже не стоїть на порядку денному.

Кадрові зміни в оборонному секторі України стають все більш актуальними на фоні поточних викликів і труднощів, з якими стикається армія в умовах війни. Подальший розвиток подій залежатиме від рішення президента та інших посадовців, які формують військову політику держави.

Ініціатори відновлення дискусії аргументують свою позицію необхідністю гармонізації часового режиму в країні та потенційними перевагами для здоров'я громадян. Вони наголошують на тому, що відмова від переходу на літній та зимовий час може позитивно вплинути на біоритми людей, зменшити стрес та підвищити продуктивність праці.

Верховна Рада розгляне в другому читанні цей законопроєкт на найближчому пленарному тижні, повідомив нардеп Железняк.

Нагадаємо, документ хотіли ухвалити ще в березні 2021 року. Але, на тлі жорсткої критики, Рада провалила його в другому читанні й відправила законопроєкт на доопрацювання до повторного другого читання.

Тепер, мабуть, до ідеї вирішили повернутися.