Виявлені безпідставні виплати: скандальне розслідування Міністерства оборони

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Наразі відомо, що у першій партії Україні передадуть шість винищувачів Mirage. За словами міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню, передачу очікують у першому кварталі 2025 року, хоча вона може затягнутися до кінця березня. Однак президент України Володимир Зеленський після розмови з Емманюелем Макроном заявив, що процес передачі може бути пришвидшено.

Нагадаємо, французький президент висловив готовність посилити українську протиповітряну оборону та надати комплексну оборонну допомогу. Це рішення важливе для України, яка продовжує захищатися від постійних атак російської авіації та ракетного терору.

Втім, як зауважує Defence Express, практика показує, що у таких масштабних процесах строки частіше зміщуються “вправо”, ніж “вліво”. Утім, навіть найоптимістичніші прогнози свідчать, що літаки Mirage стануть важливим елементом посилення Повітряних сил ЗСУ у 2025 році.

Mirage — це сучасні винищувачі, здатні виконувати широкий спектр бойових завдань, включаючи знищення повітряних і наземних цілей. Їхнє постачання дозволить не лише зміцнити обороноздатність України, але й сприятиме гармонізації Повітряних сил із натовськими стандартами.

Постачання шести винищувачів — це лише початок. Після першої партії Франція може передати й інші літаки, залежно від ситуації на фронті та готовності української сторони до їхньої інтеграції в існуючу систему оборони. Тим часом Україна активно навчає своїх пілотів і технічний персонал, щоб забезпечити максимальну ефективність використання нової техніки.

Передача Mirage — це не лише військова допомога, але й політичний сигнал про солідарність Франції з Україною. На тлі триваючої агресії з боку Росії така підтримка сприяє зміцненню міжнародної коаліції навколо України та підтверджує готовність західних партнерів допомагати Києву на шляху до перемоги.

Олександр Кацуба став власником 50% частки газовидобувної компанії ТОВ «Надра-Геоінвест». Раніше цією часткою володіла його колишня дружина Тетяна Гузенко, і тепер вона офіційно перейшла до Кацуби. Компанія відома значними фінансовими результатами: у 2022 році підприємство виплатило сотні мільйонів гривень дивідендів, що підтверджує її високий рівень прибутковості та стабільності на ринку газовидобування.

Зміна структури власності відбулася на тлі активної діяльності компанії та її фінансових успіхів. Тетяна Гузенко раніше була зареєстрована як власниця половини підприємства, контролюючи частину бізнесу, що займався видобутком і реалізацією природного газу. Передача частки Кацубі відбулася у правовому полі та відображена у реєстраційних документах, що засвідчує легітимність операції.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.

Українська економіка в 2024 році стикається зі складнощами, пов'язаними з нестачею фінансування для важливої сфери — Збройних Сил України (ЗСУ). Голова податкового комітету Верховної Ради, Данило Гетьманцев, повідомив про дефіцит у бюджеті, який становить щонайменше 300 мільярдів гривень. Ця ситуація вимагає негайних заходів для забезпечення адекватного фінансування оборонних потреб країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для поповнення бюджетних ресурсів, щоб забезпечити військову безпеку та суверенітет України. Розглядаються різноманітні стратегії, включаючи оптимізацію податкових процедур, залучення інвестицій та перегляд бюджетних призначень.

Крім того, важливо активізувати зусилля у боротьбі з корупцією та ефективно використовувати наявні ресурси для підтримки оборонної сфери. Забезпечення безпеки країни є пріоритетом, тому необхідно вжити всіх можливих заходів для збільшення обсягів фінансування Збройних Сил та забезпечення їхньої бойової готовності.

Урядові та парламенту потрібно спільно працювати над прийняттям та реалізацією ефективних стратегій, щоб впоратися з фінансовими викликами та забезпечити національну безпеку України.

«Яким чином можна зібрати такі гроші? Знову почекаємо пропозиції від КМ. Але так, їх неможливо забезпечити, минаючи основні податки. Тому зміни стосуватимуться бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків, зокрема ПДВ, ВЗ і акцизів”, – пише Гетманцев.

Він визнає, що це погано для економіки, але «в альтернативі майно або життя ми однозначно вибираємо – життя», заявляє депутат.

За даними ЗМІ, законопроєкт про підвищення ПДВ і військового збору може бути проголосований у Раді вже цього літа.