Виживання без правил: Як Україні адаптуватися до нових умов

Без військово-облікового документа можуть виникнути непередбачені складнощі для кожного військовозобов'язаного під час подорожі за кордон чи спроби отримати консульські послуги за межами країни. Народний депутат України, Юрій Камельчук, наголосив на важливості цього аспекту, зазначаючи, що як представник української делегації в ПАРЄ, він виступатиме за збереження прав громадян, в тому числі й у сфері консульських послуг. Він зауважив, що навіть у разі оновлення даних у консульстві, необхідність отримання військово-облікового документа в Україні лишається невід'ємною, оскільки його відсутність може призвести до серйозних проблем. Депутат відзначив, що можливим варіантом може бути розробка консульськими установами документації для отримання військово-облікового документа за кордоном, але відсутність такої можливості може призвести до небажаного явища відтоку громадян за кордон, які відмовляться від громадянства через недоступність консульських послуг.

Отримання військово-облікового документа є невід'ємною частиною військового зобов'язання в Україні.Відсутність цього документа може стати причиною складнощів під час перетину кордону та отримання консульських послуг за межами країни.Необхідність у військово-обліковому документі підкреслив народний депутат Юрій Камельчук, підкресливши важливість збереження прав громадян, включаючи права на консульські послуги.У разі відсутності можливості отримання цього документа за кордоном може виникнути ризик відтоку громадян за межі країни через обмежений доступ до консульських послуг.

Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало епіцентром одного з найбільших корупційних скандалів останніх років, розкриваючи небачену мережу зловживань, яка зачіпає різні рівні української влади та бізнесу. Справа не обмежується лише незаконним видобутком стратегічної сировини. Вона також включає низку масштабних правопорушень, таких як податкові махінації, маніпуляції з мобілізацією та тіньові офшорні операції, які роками залишалися поза увагою правоохоронних органів.

Основною фігурою в цій схемі є Геннадій Буткевич, співвласник корпорації «АТБ-Маркет» та ключовий бенефіціар ТОВ «Пержанська рудна компанія». Через офшорну компанію BGV Group Limited, зареєстровану на Кіпрі, Буткевич фактично контролює 83,3% статутного капіталу компанії, що дає йому повний доступ до надр та можливість організовувати незаконний видобуток берилію.

У листопаді 2019 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (№6383 від 01.11.2019), виданий Державною службою геології та надр України. Згідно з матеріалами, дозвіл надано з грубими порушеннями — формальний аукціон проводився за участі лише однієї компанії, а оцінка впливу на довкілля була проведена фіктивно.

Наслідки діяльності підприємства вже мають руйнівний характер. Видобуток берилію призводить до знищення флори та фауни заповідної території, забруднення ґрунтів і вод, накопичення токсичних відходів, серед яких — важкі метали та радіоактивні сполуки. Компанія не виконує зобов’язання з рекультивації земель, а видобуток триває навіть за межами дозволених ділянок.

На основі поданих матеріалів уже відкрито п’ять кримінальних проваджень у ЄРДР (№42025060000000010, №22025220000000172, №22025040000000315, №22025101110000604, №12025220000000612). Крім того, суди — Вищий антикорупційний, Шевченківський і Печерський райсуди Києва — винесли три ухвали, які зобов’язують правоохоронців внести відповідні дані до ЄРДР.

Усі зібрані матеріали повторно направлені до понад десяти ключових державних інституцій — від НАЗК і Держгеонадр до профільних комітетів Верховної Ради. Громадські активісти вимагають виконання судових ухвал і повного розслідування справи, наголошуючи на можливих зв’язках між бізнес-групою Буткевича та окремими депутатами «Слуги народу».

Депутатка зазначила, що більше не може асоціювати себе з фракцією, навіть на формальному рівні. Серед причин такого рішення вона згадала про неодноразові випадки, коли її колеги по партії опинялися в центрі корупційних скандалів.

За її словами, «Слуги» у Комітеті безпеки об’єднуються з опозицією у питаннях саботажу. Також вона пише, що нібито саме від представників своєї фракції вона отримувала “найбільші атаки”.

Сьогодні стало відомо, що нардепка вийшла з партії “Слуга народу” за власною заявою, про що написав нардеп Ярослав Железняк в своєму Telegram-каналі.

Железняк зазначив, що після виходу Безуглої у фракції залишилося 233 “слуги”. Однак він також додав, що Миколу Задорожного, який теж подав заяву, з її складу не виключили.

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери вразила швидкістю набору голосів – 25 тисяч лише за 3 дні. Ініціатори пропонують важливий механізм реінтеграції: надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися із Збройних Сил України після розпочатої повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді Президента вже 4,5 місяці, нагадуючи про важливість обговорення даної теми в суспільстві. Порівняно з минулим періодом, коли мобілізація чиновників не викликала такого загального інтересу, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про активну громадянську позицію населення.

У висновку слід зазначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери зібрала значну кількість голосів українського суспільства за дуже короткий період – лише за три дні. Ідея пріоритетного прийому на роботу демобілізованих військових має широку підтримку серед громадян. Порівняно з попередніми ініціативами, які часто потребували тривалого часу для збору необхідної кількості голосів, ця петиція є вкрай актуальною та отримує швидку реакцію громадськості. Варто відзначити збільшення уваги до питань мобілізації в державному секторі та важливість розгляду цих петицій на рівні влади, що свідчить про зростання громадянської активності в Україні.