Визначено новий термін для звільнення міністрів: рішення відкладено на наступний тиждень

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо одного з найбільших фінансових скандалів в історії України, продовжила активну підприємницьку діяльність на території країни навіть після націоналізації банку. Її бізнес до початку повномасштабної війни також мав контакти з російським ринком, що викликало додаткову увагу аналітиків та громадськості до її діяльності.

Судові документи у Великій Британії підтверджують, що у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 мільярда доларів США. Це сталося через механізм видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За версією слідства та судових рішень, зазначені кредити мали ознаки неринкових операцій і фактично слугували інструментом для переміщення коштів з банку в приватні структури.

У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.

Інформаційний простір сколихнула заява народного депутата Ярослава Железняка про те, що міністр енергетики Герман Галущенко нібито провів ніч у заарештованому маєтку, який раніше належав колишньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку. За словами депутата, цей епізод стався напередодні обшуку, що його проводило Національне антикорупційне бюро України, що лише посилило резонанс ситуації.

Маєток, у якому, за твердженнями Железняка, перебував міністр, перебуває у віданні Агенції з розшуку та менеджменту активів. Цей статус передбачає чітку заборону на приватне користування, проживання чи тимчасове перебування сторонніх осіб без законних підстав. Будівля є одним із арештованих активів, що були вилучені у колишніх високопосадовців після втечі та відкриття кримінальних проваджень, тому контроль за її використанням має бути максимально суворим.

Як стверджує нардеп, у жовтні Галущенко терміново залишив будинок у Царському селі, однак безпосередньо перед обшуком знову там з’явився й провів ніч. Саме цей об’єкт і став однією з адрес, до яких прийшли детективи НАБУ.

Йдеться про маєток ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка. Він арештований ще з 2021 року та переданий в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Користування цим майном заборонено, а будь-який доступ до нього має відбуватися виключно під контролем правоохоронців.

За даними джерел Железняка, ключі від будинку знаходилися у силовиків, а клопотання про арешт свого часу подавало Державне бюро розслідувань.

Перший конкурс АРМА для передачі маєтку в управління відбувся лише у вересні–жовтні 2025 року, однак претендентів не знайшлося. Формально об’єкт мав залишатися незаселеним.

Як міністр енергетики Герман Галущенко та його заступник Ярослав Гринчук опинилися у заарештованому будинку — наразі невідомо. Розглядаються кілька можливих версій: доступ через правоохоронні органи, використання статусу посадовців або втручання так званого «бек-офісу».

Железняк додає, що ця історія має додатковий контекст: тривалий час діяльність АРМА, за даними низки журналістських розслідувань, перебувала під впливом бізнесмена та медіаменеджера Тимура Міндіча — одного зі співвласників «Кварталу 95» і фігуранта гучних корупційних записів.

Наразі офіційні коментарі від міністра енергетики, його заступника, АРМА чи правоохоронців відсутні.