Як банки в Україні працюватимуть 31 грудня та 1 січня

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Коментар економічного експерта Данила Моніна: «Гетманцев фонтанує ідеями якщо не податками, то іншими способами в примусовому порядку забрати гроші у населення в обов’язковому порядку, посилаючись на досвід Ізраїлю.

На 2025 рік в України є 50 млрд доларів грантів і бездефіцитний бюджет за фактом. Навіщо нарощувати держборг внутрішніми зобов’язаннями в цьому випадку? Та й підняття податків типу 11416-д теж у цьому сенсі видається непотрібним. Але ідея низько прибуткових з обслуговування, але індексованих облігацій з наростаючим тілом без обов’язковості – цілком хороша.

Хоча я б запропонував індексувати на зростання курсу долара. І тоді для населення це було б як 5% у валюті, що є дуже привабливим, без обов’язковості і цілком було б затребуване.

Я проти обов’язковості, бо ми для бідного населення зменшуємо на 7% його дохід для купівлі товарів і послуг і це сильніше вдарить по бідних верствах населення».