Вівторок, 3 Березня, 2026

Як мобілізовані стають жертвами військових експериментів у війні

Важливі новини

15 грудня: свята, традиції та народні прикмети дня

15 грудня 2025 року припадає на понеділок і є 349-м днем у році, що робить його завершальною частиною календарного циклу перед святковими зимовими днями. Ця дата поєднує офіційні, церковні, світові та народні традиції, а також низку заборон і рекомендацій, яких дотримувалися наші предки, вірячи в їхню користь для здоров’я, праці та врожаю. День має багатошаровий характер: він одночасно відзначається як професійне свято, є частиною міжнародних ініціатив і пов’язаний із спостереженнями за природою в народному календарі.

В Україні 15 грудня святкують День працівників суду — професійне свято, покликане підкреслити важливість роботи суддів і працівників правової системи. Це нагода вшанувати тих, хто забезпечує верховенство права, справедливість та довіру громадян до інститутів правосуддя. Святкування супроводжується урочистими заходами, нагородженням відзначених працівників та обговоренням сучасних викликів у сфері правозастосування.

Церковний календар сьогодні вшановує святителя Стефана Сурозького та інших кримських святих. За старим стилем, яким нині не користується ПЦУ, цього дня згадували пророка Авакума. Віряни традиційно звертаються до святого Стефана з молитвами про зцілення та укріплення у вірі.

У світі 15 грудня відзначають Міжнародний день чаю — свято, присвячене популярному напою, який має багатовікову історію та уособлює культурні традиції десятків народів. У цей день проводять тематичні ярмарки, фестивалі, чайні церемонії та майстер-класи з приготування різних сортів чаю. Окрім того, сьогодні відзначають День Заменгофа — на честь Людвіка Заменгофа, творця міжнародної мови есперанто, яку він задумав як інструмент для простого і доступного спілкування людей з різних країн. Серед інших міжнародних дат — День кексів, День перлів і День отаку.

У народному календарі 15 грудня має давні погодні прикмети. Вважалося, що замерзлі вікна віщують рясний овочевий урожай, а велика кількість снігу — добрий рік для зернових. Потепління у цей день сприймали як знак ранньої весни. Якщо ворони та граки збиралися у великі зграї, це означало наближення негоди. Через традиційні грудневі морози люди намагалися зайвий раз не виходити з дому, займаючись прибиранням, рукоділлям і підготовкою господарства до зими. У садах розвішували годівниці для птахів, і їхня велика кількість вважалася доброю прикметою.

Народні заборони цього дня передусім стосувалися скарг. Наші предки вірили, що скарги на здоров’я, нестачу грошей чи погоду лише погіршують ситуацію. Не рекомендували також вирушати на риболовлю — для цього дата вважалася невдалою.

Україна готується до системного удару по економіці РФ

В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні. Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. […]

Без Арестовича: виїзд за кордон закриває шлях до виборів

Голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко пояснив, хто може брати участь у президентських та парламентських виборах. За його словами, громадяни, які виїхали за кордон і отримали статус тимчасового захисту в інших країнах, не мають права висувати свої кандидатури. Чому Арестович не зможе балотуватися? В інтерв’ю для видання “Українська правда” Діденко зазначив, що згідно з […]

The post Без Арестовича: виїзд за кордон закриває шлях до виборів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Троє п’яних молодиків побили перехожих на Хрещатику

У самому центрі Києва, на вулиці Хрещатик, відбулася гучна сутичка за участю трьох молодих чоловіків. Усі вони були в стані алкогольного сп’яніння, агресивно поводилися і провокували випадкових перехожих на конфлікти. Зрештою це завершилося жорстоким побиттям двох киян і затриманням нападників. Як повідомили в поліції Києва, все почалося з нападу на 21-річного мешканця столиці, який пізно […]

Майбутнє України залежить від рівня народжуваності та повернення біженців

Для стабільного зростання населення кожні 100 жінок повинні народжувати 210-220 дітей. Цей показник є високим навіть для європейських країн, де демографічна ситуація також не є ідеальною. В Україні цей рівень залишається недосяжним. Гладун зазначає, що якщо вдасться підняти народжуваність до 160-180 дітей на 100 жінок, це вже буде позитивним сигналом для країни. Однак навіть при таких показниках, населення все одно скорочуватиметься, хоч і не так стрімко, як сьогодні.

Іншим важливим фактором, який може допомогти у вирішенні демографічної кризи, є збільшення тривалості життя населення. Це вимагає від кожного громадянина дотримання здорового способу життя, а також ефективної роботи системи охорони здоров’я. Зростання тривалості життя може стати значним внеском у сповільнення спаду чисельності населення.

Гладун також підкреслює, що багато в демографічній ситуації України залежить від того, скільки українців повернеться до країни після війни. За кордоном зараз перебуває понад 6 мільйонів громадян, які виїхали через війну. Якщо хоча б половина з них повернеться, це буде величезною підтримкою для відновлення країни. Проте точну кількість тих, хто вирішить повернутися, наразі передбачити складно, що створює ще одну невизначеність для майбутнього.

Чорна демографічна статистика України

Ситуація в Україні вже є вкрай критичною. За останніми даними, країна вийшла на перше місце у світі за рівнем смертності і на останнє — за рівнем народжуваності. Це свідчить про гостру потребу в розробці державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, покращення умов для молодих сімей та забезпечення соціальних гарантій.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.

Останні новини