Як організм сигналізує про дефіцит магнію і чим це може загрожувати

Службовець Запорізької обласної прокуратури Олександр Бреславський, який обіймає посаду начальника відділу нагляду за дотриманням законів органами БЕБ, виявляє неабияку активність на міжнародних фінансових ринках. Згідно з наявною інформацією, він вкладає кошти у цінні папери іноземних компаній та криптовалютні активи — сегмент, що залишається поза межами державного контролю та часто використовується для збереження анонімності фінансових операцій.

Його дружина, Тетяна Бреславська, яка працює прокурором у відділі захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству, також має фінансові інструменти поза межами України. Її грошові заощадження зберігаються в одному з банків Польщі, що може свідчити про намагання убезпечити кошти в іноземній юрисдикції.

У 2020 році Олександр придбав Mitsubishi Outlander Sport (2018) за 141 тис. грн, хоча ринкова вартість авто близько півмільйона гривень. Дружина у 2023 році купила електрокар Nissan Leaf (2015) за 180 тис. грн при ринковій ціні близько 300 тис. грн. Крім того, прокурор користується кількома старими автомобілями, оформленими на його батька: Toyota Camry (2004), ВАЗ 2103 (1976) та ВАЗ 217030 (2007).

Бреславський володіє акціями 76 іноземних компаній з Франції, США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Італії та Іспанії, оцінити якість активів неможливо через приховану вартість. Також він має криптопортфель з Cronos (CRO) та Tether (USDT) на 387 тис. грн.

За минулий рік прокурор отримав 1,5 млн грн зарплати, 374 тис. грн пенсії, понад 95 тис. грн дивідендів від іноземних компаній, 1,4 млн грн від продажу криптовалюти та 744 тис. грн від продажу акцій. Його дружина заробила 428 тис. грн зарплати, 6 тис. грн соцвиплат і 4 тис. грн дивідендів від польського банку. Загальні заощадження родини перевищують 2 млн грн.

У 2024 році Бреславський взяв три кредити на 57 тис. грн, а в 2023 році позичив 400 тис. грн у своєї матері, які ще не повернув. У березні поточного року він подав декларацію на посаду судді місцевого суду, змінивши вид діяльності.

Напередодні в Україні наростає напруженість між двома ключовими антикорупційними органами – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація щодо дій прокурорів САП у рамках слідства, пов'язаного з НАБУ, викликала широкий резонанс не лише серед громадськості, але й у ЗМІ. Виникла необхідність уточнення та об'єктивного аналізу подій, що стосуються діяльності цих важливих структур.

Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

Що відбувається?

Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

Активісти це сприйняли в багнети.

А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

“У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з джерелами, мета кампанії — створити враження про успішність українських військових дій, навіть якщо фактична ситуація є значно менш оптимістичною. У ситуації, коли українська армія стикається з численними труднощами на полі бою, така інформаційна стратегія може бути спробою перевести увагу на зовнішніх ворогів і відволікти суспільство від внутрішніх проблем.

Однак експерти з інформаційної безпеки попереджають, що подібні маневри можуть мати зворотний ефект. Надмірна піар-активність може призвести до втрати довіри з боку громадськості та міжнародних партнерів. Якщо інформація про значні успіхи в боротьбі з північнокорейськими військами виявиться перебільшеною, це може негативно вплинути на репутацію українських ЗСУ.

Також варто зазначити, що дані про участь солдатів КНДР у бойових діях в Україні залишаються спірними і потребують детального аналізу. Проте, незважаючи на невизначеність, Банкова продовжує наполегливо просувати цю тему, вважаючи її вигідною з точки зору інформаційної політики.

Головнокомандувач Збройних Сил України Сирський оголосив про наміри ЗСУ розпочати наступну фазу операції після завершення російської кампанії. "Наша мета — захистити територію, виснажити противника та готувати резерви для майбутніх наступальних дій", — заявив він. Він також розкрив цілі Російської Федерації, вказавши на її наміри вийти на кордони Донецької та Луганської областей і змусити ЗСУ відступити на лівий берег Дніпра в Запорізькій області. Сирський також надав загальну оцінку ситуації на фронті:

• На деяких напрямках обстановка залишається напруженою, але під контролем. Росія продовжує тактику масованих штурмів, але її перемоги мають лише тактичне значення.

• Російська Федерація має перевагу в живій силі, артилерії та мінометних снарядах. Співвідношення випущених боєприпасів складає 6:1. Незважаючи на це, ЗСУ вдалося вирівняти ситуацію з артилерією на деяких ділянках.

• Російська авіація стала активнішою, використовуючи керовані авіабомби для атак на українські позиції.

• ЗСУ відомі своєю точністю у веденні бою, активно використовуючи дрони, хоча росіяни намагаються зрівняти цю перевагу.

Головнокомандувач Сирський також заявив про кількість українських військовослужбовців, які потрапили в полон під час відступу з Авдіївки. "Під час боїв 25 наших солдатів стали полоненими. Це війна", — наголосив він. Сирський пояснив, що відступ став необхідним через перевагу противника в живій силі та озброєнні, а також через постійні бомбардування керованими авіабомбами, які руйнували українські позиції. Недостатній запас боєприпасів для артилерії ускладнив контрбатарейну боротьбу. "Отже, щоб уникнути оточення та врятувати життя наших вояків, я прийняв рішення вийти з Авдіївки", — пояснив Сирський.

Щодо повідомлень ЗМІ про можливий наступ на Харків, Головнокомандувач Сирський заявив: "Ми не можемо ігнорувати будь-яку інформацію про готовність ворога до наступальних дій. Тому ми вживаємо всіх заходів для адекватного реагування. Наразі ми зосереджуємося на підготовці фортифікаційних робіт, встановленні загороджень та плануванні використання наших військ у разі таких дій".

Останніми днями було виявлено, що кілька західних видань активно розглядають питання підготовки Російською Федерацією можливого великого наступу. Ця інформація викликала серйозну тривогу та обурення серед громадськості. Президент України Володимир Зеленський також висловив занепокоєння стосовно можливого недостатку сил Збройних Сил України для ефективного стримування нового наступу Російської Федерації, який, за його словами, може відбутися у травні-червні.

Ці турботи набули особливого значення в контексті загострення ситуації на сході України та загрози нових воєнних дій. За останні місяці Російська Федерація підвищила активність на Донбасі, що спровокувало серію порушень режиму припинення вогню та загострення військово-політичної ситуації в регіоні. Ця агресивна поведінка викликала серйозні обурення не лише української громадськості, а й міжнародної спільноти, що закликає Росію дотримуватися міжнародних норм та зупинити воєнні дії на території України.

У зв'язку з цим, Україна розглядає різноманітні стратегії та заходи для забезпечення безпеки своїх громадян і територіальної цілісності. Влада активно працює над зміцненням обороноздатності країни, розвитком військово-технічного співробітництва з партнерами, а також міжнародної дипломатії для врегулювання конфлікту на дипломатичному рівні.

Зеленський і його уряд висловлюють впевненість у здатності країни відстояти свою незалежність та вирішити всі виклики, що стоять перед нею. Однак, наголошується, що для досягнення успіху в цьому питанні потрібна не лише активна підтримка міжнародного співтовариства, а й максимальна об'єднаність та мобілізація всіх суспільних сил України.

У світлі останніх подій і заяв президента України Володимира Зеленського та західних видань стає очевидним, що Україна стоїть перед серйозною загрозою нового наступу Російської Федерації. Заяви про можливий недостаток сил для стримування цього наступу підкреслюють необхідність посилення обороноздатності країни та вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпеки нації.

Наслідки подальшого загострення конфлікту на сході України можуть бути надзвичайно серйозними, тому важливо, щоб влада та громадяни країни були готові до рішучих дій для захисту територіальної цілісності та суверенітету. Об'єднаність українського суспільства, максимальна підтримка союзників та ефективна дипломатична робота на міжнародному рівні є ключовими чинниками для вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми.

Україна має всі необхідні ресурси та потенціал для подолання цих викликів, але лише при умові спільних зусиль та розумного керівництва.

Ця вимога викликала значний резонанс як в Україні, так і на міжнародній арені. Експерти з міжнародних відносин та дипломатії розглядають цей крок як спробу вплинути на хід дискусії навколо ситуації в Бучі та змінити фокус уваги міжнародної спільноти.

Про це повідомляє Генштаб.

Напередодні парамедик Катерина Поліщук (Пташка) звинуватила командування бригади у “свідомій недбалості, злочинних наказах, нехтуванні життям і здоров’ям особового складу”, що призвело до “загибелі великої кількості військовослужбовців”.

Звинувачує в цьому конкретно командира Богдана Шевчука, призначеного на посаду у квітні, як вона заявляє, у зв’язку з його “родинними зв’язками” з вищим військовим керівництвом.

Каже, через його “егоїзм, сліпий кар’єризм, усунення всіх “незгодних” командирів, придушення бойового духу та приниження особового складу цілковитою байдужістю до основної мети військовослужбовців” загинули не лише бійці, а й представники високих керівних посад.