Як працює сірий імпорт електроніки в Україні

Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал-лейтенант Сергій Сирський, висловив серйозне попередження щодо можливого просування російських військ на сході країни. Зазначивши, що він особисто спостерігав складну обстановку на східному фронті, Сирський наголосив на надзвичайній активності противника, що може свідчити про підготовку до наступу.

Головнокомандувач розповів про проведення роботи в двох бригадах та поступове погіршення обстановки, відзначивши ймовірність просування ворожих підрозділів у глибину бойових порядків ЗСУ. З метою підвищення обороноздатності були прийняті відповідні рішення щодо посилення резервів, боєприпасів та заходів радіоелектронної боротьби.

Головнокомандувач наголосив на зосередженні російських зусиль неподалік від певних населених пунктів, однак відзначив, що ворог значно знизив активність на інших ділянках фронту через втрати та дієві заходи українських військових. Незважаючи на це, всі намірені захопити населені пункти залишаються під контролем ЗСУ.

Головнокомандувач підкреслив на підвищенні бджільності та готовності українських військ до будь-яких можливих загроз, щоб забезпечити стійкість оборони на цій ділянці фронту.

• Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал-лейтенант Сергій Сирський, попередив про можливе просування російських військ на сході країни, вказавши на погіршення обстановки на цьому фронті.

• Відзначено надзвичайну активність противника та ймовірність його просування у глибину бойових порядків Збройних Сил України.

• З метою забезпечення стійкості оборони, прийнято рішення про посилення резервів, боєприпасів та радіоелектронної боротьби у відповідь на потенційні загрози.

• Ворожі дії сконцентровані біля певних населених пунктів, але через втрати та дієві заходи ЗСУ активність противника на інших ділянках фронту знизилася.

• Незважаючи на це, всі наміри захоплення ворога залишаються безрезультатними, а контроль над населеними пунктами залишається українською армією.

• Наголошено на необхідності посилення готовності українських військ до будь-яких можливих загроз та забезпеченні стійкості оборони на східному фронті.

На Закарпатті прокуратура завершила досудове розслідування та направила до суду обвинувальний акт стосовно 33-річного жителя Львова, який намагався незаконно виїхати за межі України. Інцидент стався у міжнародному пункті пропуску «Малий Березний – Убля» на кордоні зі Словаччиною.

За даними обласної прокуратури, чоловік використав підроблений закордонний паспорт громадянина Саудівської Аравії, намагаючись видати себе за іноземця. Його план полягав у тому, щоб уникнути перевірки документів та безперешкодно залишити територію України. Однак уважність прикордонників дозволила виявити фальсифікацію.

Після того, як підробку викрили, а у виїзді відмовили, львів’янин спробував вирішити питання хабарем. Він запропонував співробітниці ДПСУ переказати на картку 100 тисяч гривень.

Слідство інкримінує йому пособництво у підробленні та використанні завідомо фальшивого документа, а також пропозицію неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 ККУ).

Наразі обвинувальний акт передано до суду. За ці злочини чоловіку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Юлія Гаманенко здійснила надзвичайний прорив у своїй військовій кар'єрі, що вразило багатьох її колег і спостерігачів. За відносно короткий час вона зуміла піднятися від новачка до високопосадовця, що є досить рідкісним явищем у військовій сфері. Її професійний зріст викликає захоплення і служить натхненням для багатьох військовослужбовців, демонструючи, що завдяки наполегливості, цілеспрямованості та відданості своїй справі можна досягти значних висот навіть у таких суворих умовах, як військова служба.

Про це повідомив народний депутат VIII скликання Ігор Мосійчук.

Після викриття полковника Володимира Гаманенка на хабарі за продаж ротацій в тилу, його дочка, Юлія Гаманенко, вирішила стати на захист батька, заявляючи про його “важке життя в гуртожитку”. Хоча її допис було видалено, скріни залишилися, і реакція Юлії викликала значний інтерес.

Юлія Гаманенко про батька

Гаманенко живе в просторих апартаментах на території Національного університету оборони України, що розташований у центрі Києва, що важко назвати життям у гуртожитку.

“І почнемо з «важкого життя в гуртожитку»… Не знаємо, як для кого, але просторі апартаменти на території Національного університету оборони України, що знаходиться в центрі Києва – важко назвати життям в гуртожитку… Саме там постійно «базується» полковник Володимир Гаманенко”, – зазначив Мосійчук.

Юлія Гаманенко, яка також є військовою, за короткий термін піднялася до звання полковника. У лютому 2024 року, будучи підполковником і заступником начальника факультету з морально-психологічного забезпечення Військової академії в Одесі, вона була призначена на вищу посаду в головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України.

“Ця молода пані також являється військовою. Більше того, «за дивним збігом обставин», в неї як і в батька – звання полковника. А що найцікавіше, то отримала вона це звання мало не за один день служби…”, – написав політик.

Приїхавши на один день до Києва, Юлія отримала звання полковника і нову посаду завдяки начальнику головного управління персоналу Генерального штабу Роману Горбачу. Виникає питання, які заслуги Юлії Володимирівни сприяли її швидкому підвищенню і яка вигода була у полковника Горбача від такого призначення?

Керівник державного підприємства «Українські енергетичні машини», яке колись було відоме під назвою «Турбоатом», Віктор Суботін понад 1,5 десятиліття очолює одне з ключових підприємств у галузі енергетики України. Під його керівництвом компанія не тільки зберегла свої лідерські позиції на внутрішньому ринку, але й зміцнила свої позиції на міжнародній арені, продовжуючи виконувати стратегічно важливі замовлення для енергетичного сектору країни.

За час своєї роботи на посаді керівника, Віктор Суботін реалізував низку значних проектів, спрямованих на модернізацію виробничих потужностей та вдосконалення технологічних процесів. Завдяки його зусиллям підприємство зберігає свою конкурентоспроможність навіть у складних економічних умовах, а також відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки України.

Окреме місце в декларації посідає колекція зброї: карабіни, гвинтівки, пістолети. Зокрема, комбінована рушниця Krieghoff 12-го калібру вартістю понад 200 тисяч гривень та гвинтівка Browning за 60 тисяч.

Фінансові активи родини вражають не менше. Суботін задекларував мільйонні дивіденди, пакети акцій у десятках компаній та понад 183 млн гривень, наданих як кредит «Мегабанку». Окремо зазначено золотий запас — близько 160 мільйонів гривень.

Нерухомість — ще одна складова капіталів. У Харкові журналісти зафіксували великий маєток площею понад 1000 м², розташований за високим парканом, із фонтаном, газонами та декоративними деревами. Поруч — ще один будинок, гостьові котеджі та кілька земельних ділянок. Усе це оформлено на Ніну Яценко — ймовірну тещу Суботіна. Маєток було придбано у вересні 2022 року, коли Харків перебував під загрозою окупації, а «Мегабанк» — у ліквідації.

У 2023 році Яценко придбала ще один будинок в Ужгороді площею 272 м² та землю, загальною вартістю понад 3,2 млн гривень. Вона ж записана власницею садиби із сонячними панелями та системою відеоспостереження.

Колишня вчителька перетворилась на бізнесвумен: вона є співзасновницею компанії «С-Альфа Грін», що володіє або орендує 634 земельні ділянки. Раніше, у 2022 році, вона увійшла до складу засновників ПОСП «Долинський ТОК» в Івано-Франківській області, внісши понад 6 мільйонів гривень до статутного капіталу.

Схеми Суботіна пов’язані також із сестрою його дружини — Мариною Яценко, та власною сестрою — Інною Васіщевою, яка очолює інвестиційний фонд «Збереження». Через цей фонд родина зберігає 4 та 24 млн гривень. У 2023 році Васіщева отримала в дар квартиру в центрі Харкова площею понад 300 м², вартість якої, за ринковими оцінками, перевищує 230 тисяч доларів.

Один із ключових каналів формування родинного капіталу — «Мегабанк». Йому довіряли міжнародні фінансові інституції, такі як ЄБРР, KfW та Міжнародна фінансова корпорація, інвестуючи кошти у розвиток малого бізнесу. Тепер виникає питання: чи не стали ці ресурси частиною особистого «золотого запасу» державного управлінця?