Вівторок, 3 Березня, 2026

Як родич волонтера Притули колишній “регіонал” Хомутиннік захопив єдиний в Україні завод дитячого харчування

Важливі новини

Голова Ради резервістів розкрив скільки людей зараз в ЗСУ

У вівторок, в ефірі “24 Каналу”, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко пояснив, що загальна чисельність Сил оборони України складає 880 тисяч осіб, включаючи військові навчальні заклади, центри комплектування, тилові бригади, а також частини, які охороняють північний кордон з Білоруссю та Росією, де наразі не ведуться активні бойові дії. Тимочко зазначив, що до […]

The post Голова Ради резервістів розкрив скільки людей зараз в ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

МОЗ розпочинає будівництво нового корпусу Охматдиту

Міністерство охорони здоров’я планує оголосити тендер на будівельні роботи для нового корпусу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» уже в першій половині травня. Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов, повідомляє «Главком». За словами посадовця, орієнтовна вартість будівельних робіт становить 396 млн грн. Утім, ця сума ще може бути скоригована після проходження державної експертизи […]

Роль захоплення Покровська у війні: стратегічний контекст та подальші наслідки

Захоплення Покровська може здаватися важливим кроком для Росії, однак, як зазначає експерт Марк Чемпіон у своїй колонці для Bloomberg, контроль над руїнами цього міста не забезпечить Москві значної військової переваги. Бойові дії навколо таких міст, як Покровськ, показують, що ці «міські трофеї» не є вирішальними у визначенні кінцевого результату війни. Чемпіон підкреслює, що хоча вигляд захоплених міст може виглядати як тимчасова перемога, реальний виклик для Росії полягає в здатності продовжувати бойові дії та утримувати контроль над великими територіями.

З початку великомасштабного вторгнення в 2022 році Росія виявилася неспроможною здійснити блискавичний наступ і захопити стратегічно важливі міста на всіх фронтах. Невдачі в першому етапі війни змусили Кремль змінити тактику, перейшовши до більш повільного і поетапного захоплення окремих населених пунктів, що є складним та високовартісним процесом. Справжня ціна таких наступів, як на Покровськ, стає надзвичайно високою для Росії, що змушує ставити під сумнів ефективність цього підходу.

Автор наголошує, що захоплення Покровська не означатиме відкритого шляху для наступу на інші райони Донбасу: за містом проходить нова лінія оборони Збройних сил України, і географічно контроль над руїнами не гарантує подальшого маневру чи швидкого просування. Чемпіон проводить паралель із Авдіївкою: навіть після її захоплення російським силам знадобилося ще майже два роки, щоб просунутися лише на десятки кілометрів — при цьому людські втрати ворога зросли багаторазово.

Головним фактором, на думку оглядача, залишаються не конкретні міські опорні пункти, а загальна витривалість та воля сторін продовжувати боротьбу. Якщо Київ і його партнери зможуть підтримувати постачання, мобілізацію та мораль, а Україна — утримувати ефективний опір, то втрата окремих населених пунктів не матиме вирішального стратегічного значення. Для Кремля ж кожен «успіх» обходиться неймовірно дорого з точки зору людських ресурсів і техніки.

Також автор звертає увагу на політичний вимір події: хоча військовий ефект може бути обмеженим, сам факт падіння міста може стати пропагандистським та політичним козирем для Москви. Чемпіон попереджає, що Путін може використати подібні «досягнення», щоб переконати західних політиків — зокрема Дональда Трампа — нібито про крах української стійкості й необхідність інших підходів у відносинах з Росією. Це вже має свої ризики у дипломатичній та інформаційній площині.

Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем російських сил, навряд чи стане переломним моментом у війні: його воєнна ціна занадто висока, а стратегічні перспективи — обмежені. Натомість реальне значення цього епізоду лежатиме в площині моралі, пропаганди та дипломатичних впливів — факторів, які можуть відсунутися у часі, але вимагатимуть пильної реакції з боку Києва та його партнерів.

Лікарі й інженери попереджають: не працюйте з ноутбуком на колінах

Щодня мільйони людей кладуть ноутбук на коліна, не замислюючись, що це може бути шкідливо не лише для пристрою, а й для користувача. Така звичка — одна з найпоширеніших причин перегріву техніки та проблем з поставою. Ще 2010 року журнал Pediatrics опублікував дослідження про випадки термічного подразнення шкіри внаслідок тривалого контакту з гарячим корпусом ноутбука. І […]

Росіяни поцілили у будівельний гіпермаркет у Харкові

У Харкові сьогодні вже вдруге вразивших потужних вибухів. За наявною інформацією, цілі російських військ потрапили до мирного спального району міста, особливо вразивши будівельний гіпермаркет, де щойно виповнювалися буденні покупки та розважалися місцеві мешканці. Цей трагічний інцидент викликав серйозне занепокоєння та обурення у місцевій громаді та всьому світі. Загострення конфлікту на сході України тільки підкреслює необхідність мирного врегулювання та захисту цивільного населення від жорстокості війни. Влада й громадськість спільно зусилями намагаються надати допомогу постраждалим та забезпечити безпеку всім мешканцям у разі подальших загроз.

Про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Станом на 16:32 відомо про двох загиблих і щонайменше чотирьох поранених.

“Попередньо, влучення сталося у спальному районі міста, в щільній цивільній забудові. Усі відповідні служби працюють на місці влучання,” — йдеться у повідомленні. Пізніше мер уточнив, що удар припав на будівельний гіпермаркет.

“Попередньо, влучання сталося в будівельний гіпермаркет. Маємо інформацію про жертви та постраждалих — потребує уточнення,” — зазначено у повідомленні.

Моніторингові чати повідомляють, що удар могли завдати російські терористи з використанням КАБ. За декілька годин до цього у спальному районі було помічено розвідувальний дрон росіян.

Після вибуху у небо піднявся густий чорний дим. Місцеві телеграм-канали повідомляють, що удар припав на “Епіцентр”.

Поки українці масово донатять на армію, а держава намагається повернути стратегічні активи під свій контроль, частину цих підприємств просто переписують на “своїх”. Історія навколо Хорольського заводу дитячих продуктів харчування — яскравий приклад цинічного рейдерства під час війни.

Цей завод — унікальний в Україні виробник дитячих молочних сумішей. У 2022 році, згідно із законом, він мав би перейти під контроль держави, адже належав громадянину рф. Але цього не сталося. Натомість завод опинився в руках Віталія Хомутинніка — колишнього нардепа від Партії регіонів, відомого своїм впливом, статками та корупційним шлейфом.

Ба більше, Хомутиннік — родич одного з найвідоміших волонтерів країни Сергія Притули, що автоматично забезпечує йому певний медіа-захист. Але зв’язки — це не єдине, чим скористалася ця група для захоплення заводу.

Ключову роль у схемі відіграли брати Астіони — тіньові гравці українського ринку, які ще до війни “спеціалізувалися” на рейдерських атаках. Саме юристи, пов’язані з ними, реалізували схему “реорганізації” заводу, що дозволила переписати актив на свої структури.

А далі — силовий сценарій. Приватна охорона, пов’язана з угрупованням, зайшла на територію підприємства, викинула попереднє керівництво і замінила його “лояльними” кадрами. Судові рішення, фіктивні документи, реєстрації через Кіпр, офшори, пов’язані фірми — все це дозволило провернути класичну рейдерську операцію в обхід держави.

На тлі цієї історії ще трагічнішим виглядає контраст із реальністю: прості українці збирають останні кошти на дрони, амуніцію, пікапи — а колишні “регіонали” продовжують розпилювати ключові підприємства, зокрема ті, які мали би забезпечити українських дітей якісним харчуванням.

Попри очевидність схеми та численні факти, жодних гучних слідчих дій чи судових процесів проти Хомутинніка чи братів Астіонів не проводиться. Україна знову ризикує втратити стратегічний об’єкт — не через російську ракету, а через внутрішню кругову поруку.

Останні новини