Як родич волонтера Притули колишній “регіонал” Хомутиннік захопив єдиний в Україні завод дитячого харчування

Не так давно в Києві розгорівся новий скандал, що привернув увагу не лише місцевої, а й національної аудиторії. Мова йде про святкування хрестин сина відомого столичного девелопера Вагіфа Алієва, яке стало приводом для обговорень серед політиків, бізнесменів і журналістів. Це свято, що відбулося на елітному березі Дніпра, зібрало цілу когорту впливових забудовників, серед яких був і сам мер Києва Віталій Кличко. Саме його присутність на святі привернула особливу увагу до зв'язків між місцевою владою та будівельним бізнесом у столиці.

Ситуація набула розголосу після публікації розслідування журналіста Михайла Ткача, яке було опубліковане на YouTube-каналі «Української правди». Відео під назвою «Хрещений батько забудовників. Історія одного святкування з Віталієм Кличком» стало справжнім вибухом у медіа-просторі. Журналіст розповів про особливу атмосферу на заході, на якому серед гостей були такі відомі фігури, як Вадим Столар — один з найбільших гравців на ринку столичного будівництва. За інформацією, що з’явилася в пресі, саме він та інші забудовники мають тісні зв'язки з Кличком, що викликає велику кількість запитань щодо прозорості рішень міської ради у питаннях розвитку київської інфраструктури.

Особливу увагу викликала присутність мера Києва Кличка та його близького соратника Артура Палатного, голови виконкому партії «УДАР». Саме цей факт, зауважують журналісти, став символічним свідченням тісних взаємин столичної влади та бізнесу, який десятиліттями формує вигляд Києва на власний розсуд.

Громадськість неодноразово висловлювала обурення тим, як забудовники спотворюють історичний вигляд міста, а висотки та торгові центри з’являються там, де мали би бути зелені зони чи громадські простори. Попри це, Кличко зберігає приязні стосунки з ключовими гравцями ринку, серед яких — Вагіф Алієв та Вадим Столар.

Журналісти наголошують, що в будь-якій демократичній країні такі контакти посадовців із бізнесом мають суспільне значення, адже викликають питання про можливий конфлікт інтересів. І не безпідставно: вже за десять днів після хрестин мер Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, роботи виконуватиме ТОВ «Гротто» — компанія, яка пов’язана з Вадимом Столаром, хрещеним батьком сина Алієва.

Громадські організації б’ють на сполох: «реконструкція» передбачає фактичне будівництво нового торговельно-розважального центру біля метро. Це створить труднощі для пасажирів, ускладнить евакуацію у разі надзвичайних ситуацій і вкотре поставить інтереси бізнесу вище за зручність киян.

Поки що влада мовчить, а у столиці, як і раніше, виростають нові ТРЦ і житлові комплекси. Забудовники примножують статки, а громада спостерігає за черговим святом мільярдерів із мером — святом, яке знову називають «приватною справою».

2023 рік став знаковим для української переробної промисловості, продемонструвавши її стійкість та потенціал до зростання навіть у складних економічних умовах. Згідно з даними Індексу Опендатабота, десять провідних компаній галузі досягли вражаючих фінансових результатів, що стало позитивним сигналом для всієї економіки країни.

Основну частину доходів серед лідерів переробної промисловості забезпечили компанії групи СКМ Ріната Ахметова. Незважаючи на значні суми доходів, чотири з цих компаній за підсумками року відзначились збитками. Найбільший чистий прибуток серед топ-компаній отримала «Рошен».

Топ-10 лідерів переробної промисловості очолює «Запоріжсталь», яка наростила дохід на 20%, досягши 56,4 млрд грн. Проте компанія вже другий рік поспіль зазнає значних збитків, які склали 4 млрд грн.

Друге місце в рейтингу посідає ще одна компанія з групи СКМ – «Камет сталь», з доходом 43,07 млрд грн, що на 14% більше ніж попереднього року. Незважаючи на це, «Камет сталь» зазнала збитків у 1,4 раза більше, досягши 950 млн грн.

Третє місце у рейтингу зайняло «Арселорміттал», відомий колишній «Криворіжсталь», з доходом 41,84 млрд грн, що на 5% менше ніж у попередньому році. Однак компанії вдалося суттєво зменшити свої збитки, які тепер складають 12 млрд грн.

Найбільший приріст чистого прибутку продемонструвала «Кока-Кола», яка збільшила свій прибуток в 37 разів, досягнувши 1,64 млрд грн.

Компанія «Рошен» Олексія Порошенка також відзначилась позитивними результатами, збільшивши прибуток до 5,64 млрд грн, що є найбільшим прибутком серед топ-10.

До десятки кращих компаній потрапили і два підприємства з групи МХП Юрія Косюка, з загальним доходом 61,57 млрд грн, що складає 19% від доходу всього рейтингу. Серед них:

«Українська бронетехніка» показала найбільший приріст доходу, який зріс у 2,5 раза до 32,42 млрд грн, а чистий прибуток виріс в 4 рази до 708 млн грн.

Компанія «Інтерпайп Ніко Тьюб» з групи EastOne Віктора Пінчука також досягла значного зростання доходу на 25%, до 20,5 млрд грн, з подвоєнням чистого прибутку до 4,95 млрд грн.

З рейтингу випали такі компанії як:

У парламенті України зареєстровано законопроєкт №14057, що пропонує суттєві зміни до Цивільного кодексу. Ініціатива належить групі народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Документ містить положення, спрямовані на посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації та визначає новий порядок її офіційного спростування.

Однією з ключових ідей законопроєкту є створення чіткої правової бази для боротьби з фейками та неправдивими повідомленнями. Автори ініціативи підкреслюють, що у сучасному інформаційному просторі неправдива інформація може мати серйозні наслідки — від підриву репутації до загроз національній безпеці. Тому запропоновані зміни мають на меті захист як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.