Як українці святкуватимуть Великдень у 2025 році

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як зазначено у матеріалах справи, 27 вересня 2024 року на службу на ділянці державного кордону України заступив прикордонний патруль у складі двох військовослужбовців – мешканців Сумської області.

Зв’язок з вказаними військовослужбовцями мав підтримувати Дмитро Д., який знаходився на чергуванні. Кожні 30 хвилин Дмитро Д. мав здійснювати сеанси зв’язку з прикордонниками, які знаходилися на ділянці кордону.

Однак згідно з матеріалами справи, Дмитро Д. сеанси зв’язку не здійснював, але відповідні формальні записи про сеанси зв’язку в робочому зошиті прикордонного наряду зробив.

Аж раптом 27 вересня прикордонний наряд до місця розташування підрозділу не повернувся – скоріш за все, близько 00:50 обидва прикордонники втекли на територію сусідньої країни.

На думку командування, Дмитро Д. порушив вимоги «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил і наказу по прикордонному загону «Про організацію оперативно-чергової служби у 2024 році».

Дмитро Д. свою провину не визнав. На свій захист він пояснив, що 26-27 вересня, коли він здійснював обов’язки з чергування, у нього було велике навантаження, через що вийти на зв’язок з прикордонним нарядом йому вчасно не вдалося. Фізично завадити втекти своїм колегам по службі він у будь-якому разі теж не міг.

Дмитро Д. додав, що у час, коли він, на думку командування, мав здійснити сеанс зв’язку з прикордонним нарядом, у нього взагалі мав бути час для відпочинку, але при цьому у 00:08 27 вересня він все ж здійснив сеанс зв’язку з нарядом.

Також Дмитро Д. звернув увагу, що як виявилося вже під час службового розслідування інциденту, обидва прикордонники були прикомандировані до відділу прикордонної служби та давно знайомі між собою, при цьому раніше вони вже двічі намагалися незаконно перетнути державний кордон.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Дмитро Д. все ж дійсно допустив порушення відомчих інструкцій і наказів, а відтак його провина у недбалому ставленні до військової служби є доведеною.

3 грудня Рахівський райсуд Закарпатської області притягнув Дмитра Д. до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 тис. гривень.

В аналізі позицій американського журналіста Річа Лоурі можна помітити вагомі аргументи на користь продовження допомоги Україні. Він правильно зауважує, що військова поразка України не приносить жодних переваг США, як політичних, так і фінансових. Акцентуючи увагу на важливості подальшої допомоги Україні, Лоурі розкриває недооцінені наслідки відмови від підтримки. Позиція сенатора-республіканця Дж. Д. Венса, викладена на Мюнхенській безпековій конференції, хоч і вражає своєю наполегливістю, але водночас містить істотні недоліки і непереконливість. Венс, незважаючи на свої аргументи, не враховує можливості укладення угоди в майбутньому та недооцінює реальність військового конфлікту в Україні.

Аргументи противників надання допомоги Україні мають свої обмеження і відображають замкнене коло міркувань. Відмовляючи Україні в допомозі, вони послаблюють позиції країни на полі бою, ставлячи під сумнів його вартість та необхідність подальшої підтримки. Це може призвести до серйозних наслідків у разі перемоги Росії та не стане гарантією мирної угоди, яку уявляє Венс.

Отже, майбутнє України і її стосунки з Заходом залишаються невизначеними, адже перспектива подальшої допомоги та військового втручання залежить від складних політичних та стратегічних розрахунків.

Згідно зі звітом США, Росія понесла значні втрати у війні на території України, втративши понад 300 000 осіб, 3000 танків та 20 кораблів у Чорному морі. Економічні втрати оцінюються у понад 200 мільярдів доларів, а також Росія втратила приблизно 1 трильйон доларів очікуваного економічного зростання. Однак розуміння цих величезних втрат не гарантує, що Росія відкриється на переговори.

Справа в тому, що, незважаючи на можливі помилки, Путін не планує зупиняти війну після досягнення вирішальної переваги. Він може продовжити агресію, спрямовуючи її проти інших країн, таких як Молдова або країни Балтії, що може призвести до ще більшої конфронтації з Заходом. Поразка України матиме непередбачувані наслідки, і відмова від підтримки союзників завжди призводить до негативних наслідків.

Важливо розуміти, що це не лише війна України, а війна за свободу і демократію. Вона виявилася дорогою, але українці ведуть цю боротьбу, бажаючи мати доступ до ресурсів і техніки для захисту своєї країни. Не слід спішити з висновками про неминучу поразку України, оскільки ця боротьба є важливою для майбутнього всього світу.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Росія понесла значні втрати у війні на території України, які оцінюються величезними числами військових, техніки та економічних ресурсів.

• Хоча Росія може мати перевагу у війні, відомо, що Путін не планує зупинятися після досягнення цієї переваги, що створює загрозу іншим країнам, зокрема Молдові та країнам Балтії.

• Відмова від підтримки України може мати непередбачувані наслідки для міжнародної безпеки та стабільності, що підкреслює важливість продовження підтримки союзників у боротьбі за свободу та демократію.

• Боротьба України — це не лише війна на її території, але й важливий символ відстоювання основних цінностей свободи та демократії, які є важливими для всього світу.

Отже, намагаючись прискорити поразку України на підставі її неминучості, ми ризикуємо створити небезпечні наслідки для міжнародної безпеки та стабільності.