Неділя, 20 Квітня, 2025

Як українці святкуватимуть Великдень у 2025 році

Важливі новини

Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів

З січня 2025 року в Україні почали діяти нові обмеження для спеціальних пенсій. Кабінет міністрів своєю постановою №1 від 3 січня впровадив понижувальні коефіцієнти для обмеження надвисоких пенсій, які раніше могли сягати сотень тисяч гривень. Згідно із Законом “Про Державний бюджет на 2025 рік”, пенсійні виплати, що перевищують десять прожиткових мінімумів (23 610 грн), підлягають […]

The post Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Перегляд призовного віку: реформа для підвищення ефективності ЗСУ

Аналітики наголошують на критичному значенні військової підтримки Заходу для українських Сил оборони, що діють на передовій. Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років має потенціал допомогти українській армії у відновленні та модернізації існуючих військових частин, а також у формуванні нових. Проте для забезпечення повного потенціалу всіх мобілізованих необхідна підтримка від західних союзників, стверджує Інститут вивчення війни (ISW). Експерти вказують, що зниження мобілізаційного віку – це лише один із заходів, які Україна враховує в рамках створення стійкого механізму мобілізації військових сил у часи війни. Проте, Україні доведеться забезпечити озброєнням всіх мобілізованих військовослужбовців. Затримки у наданні військової допомоги та підтримки Заходу можуть сповільнити процес відновлення та формування нових військових частин в Україні. Згідно з даними ISW, фінансова підтримка Заходу є ключовим аспектом для зміцнення бойової готовності української армії. Нагадаємо, що 2 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію з 25 років, а також законопроєкт №10062 про електронний кабінет військовозобов’язаного.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років має потенціал допомогти українській армії у відновленні та модернізації її військових частин.

• Підтримка західних союзників є важливою для забезпечення повного потенціалу всіх мобілізованих військовослужбовців.

• Зниження мобілізаційного віку — лише один із заходів у рамках створення стійкого механізму мобілізації військових сил у часи війни.

• Необхідно забезпечити озброєнням всіх мобілізованих військовослужбовців, а затримки у наданні військової допомоги та підтримки Заходу можуть сповільнити процес відновлення та формування нових військових частин в Україні.

• Фінансова підтримка Заходу є ключовим аспектом для зміцнення бойової готовності української армії.

Отже, ефективне виконання запланованих заходів і отримання необхідної підтримки є критичними для подальшого зміцнення обороноздатності України та забезпечення її національної безпеки.

Верховний суд звинуватив “Укрпошту” в перешкоджанні роботі

Закриття відділень національного оператора поштового зв’язку «Укрпошта» у будівлях касаційних судів призвело до серйозних проблем у роботі Верховного Суду України. Як повідомив керівник апарату Верховного Суду Віктор Капустинський під час роботи Пленуму ВС 7 лютого, відсутність поштових відділень на території судів спричинила порушення строків доставки судових справ до найвищого судового органу. Віктор Капустинський розповів, що […]

The post Верховний суд звинуватив “Укрпошту” в перешкоджанні роботі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Мораторій на підвищення тарифів триває, але з травня почнуться зміни

Українці принаймні до кінця квітня можуть видихнути спокійно — тарифи на газ та електроенергію для побутових споживачів залишаються на чинному рівні. Мораторій на підвищення цін, запроваджений у воєнний час, продовжує діяти. Проте з 1 травня почнуть діяти нові правила для деяких категорій споживачів електроенергії. За інформацією з видання “ГазПравда”, у квітні природний газ для населення […]

The post Мораторій на підвищення тарифів триває, але з травня почнуться зміни first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

ВЛК в Україні реформують: лікарі більше не знатимуть, кого вони оглядають

В Україні триває реформа військово-лікарських комісій (ВЛК), яка має суттєво змінити систему проходження медоглядів для військовозобов’язаних. Уже з листопада 2025 року лікарі не знатимуть, кого саме вони оглядають – їх позбавлять доступу до імен і прізвищ пацієнтів. Про це повідомив старший сержант медичної служби Рівненського обласного ТЦК та СП Тарас Гусарук. За словами Гусарука, основна […]

The post ВЛК в Україні реформують: лікарі більше не знатимуть, кого вони оглядають first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На четвертому році повномасштабної війни українці змінюють не лише побут, а й спосіб мислення про віру. Ще кілька років тому питання конфесії могли здатись другорядними, але після російського вторгнення — стали політичними. І тепер релігійна ідентичність — це не просто обряд, а часто й позиція.

Свіже опитування Gradus Research показує: Православна церква України досі лідирує, але її підтримка знизилася з 32% у 2023 році до 29% у 2025-му. І не тому, що українці масово повертаються до Московського патріархату — ні. Просто дедалі більше людей не ідентифікують себе з жодною конфесією, хоча й вважають себе віруючими.

24% українців назвали себе “православними без конфесії”. І це не релігійна апатія, а радше прагнення тримати дистанцію від інституцій, які втратили довіру або не витримали випробування війною.

ПЦУ все ще домінує, але її зростання зупинилось. УПЦ (МП) зберегла свою нішу — близько 8%, як і торік. Та якщо подивитись у динаміці, відтік від Московського патріархату відбувається вже не на користь ПЦУ, а в “вільну зону”: люди залишаються з Богом, але без церковної адреси.

Ще 8% опитаних назвали себе греко-католиками. 15% — не вірять узагалі: це стабільний показник, майже без змін за два роки.

Попри зростання кількості невіруючих, 90% українців все одно планують відзначити Великдень. Для когось це просто час бути з родиною, для когось — відвідини храму.

Цьогоріч лише 29% не планують йти до церкви, хоча торік таких було аж 40%. Значна частина — 51% — піде на службу в неділю або у дні великоднього тижня. Ще 20% поки не визначились. Українці хочуть відновити звичний ритм життя — з обрядами, традицією і світлом.

«Релігійна трансформація відбувається. Люди шукають нові форми — не завжди пов’язані з церковною структурою», — каже Євгенія Близнюк, керівниця Gradus Research. Особливо це стосується молоді: для них духовність — не обов’язково про свічку і хрест, а про внутрішню етику.

Формально Україна — держава, де церква відокремлена. Але на ділі віра нікуди не зникла, вона просто змінила форму: менш публічна, менш ритуальна, але часто більш усвідомлена. І, схоже, саме така віра допомагає українцям триматись у найтемніші часи.

Останні новини