Як в Україні змінилися ціни на хліб у січні

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у журналістському розслідуванні «Агроторггруп» вже раніше брала участь у сумнівних аукціонах із продажу російських активів. Навесні 2024 року ця компанія з’явилася на аукціонах, організованих Агентством з розшуку та менеджменту активів, де була звинувачена у спричиненні збитків на суму 471 мільйон гривень. Ці дані були детально розглянуті заступником голови фінансового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

Особливу тривогу викликало те, що «Агроторггруп» перебуває під контролем Віталія Логінова, неформального радника голови Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). Логінов, який був представлений як «смотрящий від Офісу президента», з’явився в ОГХК у 2023 році. Джерела, близькі до титанової галузі, повідомили, що саме Логінов контролює Суми, ОГХК і ОПЗ, займаючись усіма питаннями логістики та постачання.

Розслідування також зазначає, що є чутки про можливу причетність до компанії «Агроторггруп» донецького бізнесмена з дев’яностих Гіві Немсадзе, проте підтвердження цієї інформації немає. За словами анонімного джерела, це всього лише спроба дезінформації. Насправді, основним контролером «Агроторггруп» є Віталій Логінов, який використовує різні вигадки про свою роль, щоб заплутати ситуацію.

Одним із найбільших тривог є те, що Логінов уже реалізував шахрайську давальницьку схему на підприємстві «СумиХімПром», яке державі вдалося повернути у 2023 році. Через цю схему завод зазнає збитків у розмірі 300-400 тисяч доларів на кожній поставці сировини. Експерти побоюються, що схожі проблеми можуть виникнути і в Одеському припортовому заводі під контролем «Агроторггруп».

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На зустрічі буде акцентовано на реалізації спільних проєктів у сферах економіки, прикордонної інфраструктури та захисту прав національних меншин. Сибіга і Сійярто також планують обговорити євроінтеграційний курс України, питання її вступу до НАТО, а також формулу миру, яка могла б стати шляхом до завершення російської агресії.

Візит Сибіги до Будапешта є частиною його регіонального турне, метою якого є зміцнення добросусідських відносин і просування України на шляху до членства в Європейському Союзі та НАТО. Після завершення переговорів очільники МЗС зроблять заяви для преси, щоб підсумувати результати зустрічі.

Варто зазначити, що перед візитом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто анонсував зустріч, підкресливши наявність незавершеної суперечки з українською стороною, яка стосується прав угорської меншини в Україні.

Петиція, яка звертається до президента, відображає глибоке бажання громадян України стосовно мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Неймовірно, що цей активний вираз волі народу зібрав 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. Ініціатор петиції пропонує важливий механізм: надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, зайняла 87 днів на набір необхідної кількості голосів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Дивовижно, що ця петиція уже 4,5 місяці "на розгляді" у президента Зеленського. Ситуація свідчить про зростаючий рівень уваги громадськості до важливих питань країни.

Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадського руху та бажання громадян брати участь у формуванні державної політики.

• Громадяни України виявили велике зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери.

• Петиція до президента, що набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активну громадянську позицію та бажання участі у формуванні державної політики.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим з ЗСУ після початку війни має підтримку громадян.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час на набір необхідної кількості голосів значно зменшився, що свідчить про зростання уваги громадськості до важливих питань країни.

• Запропонована петиція є важливим кроком у розвитку демократичних процесів в Україні та демонструє активну громадянську позицію українського суспільства.