Як вилікувати жирову хворобу печінки без таблеток: поради дієтолога

Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Після присудження йому 13 років позбавлення волі, протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час. Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим. Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим. Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін. “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту. У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

Колеги та друзі описують Максима Буткевича як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму. Майже 15 років свого життя він присвятив боротьбі за права людини. Максим був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям. Він відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

“Максим боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей. Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського. У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження. Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

У результаті дослідження статті про Максима Буткевича виявлено, що він є видатним правозахисником та активістом, який протягом багатьох років боровся за права людини та публічно виступав проти нетерпимості та фашизму. Його діяльність включала участь у роботі Amnesty International та співзаснування організації "Без кордонів", яка надавала допомогу переселенцям та боролася з ксенофобією та расизмом.

Проте, за версією російських слідчих, йому було пред'явлено обвинувачення у вистрілі з протитанкового гранатомета по житловому будинку у Сєвєродонецьку, що викликало смерть двох осіб. Однак згідно з відомостями його матері та інших джерел, його підрозділ не перебував у зазначеному місті.

Після вироку у Москві Максима Буткевича зник на три місяці, а потім виявилось, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині. Amnesty International та інші правозахисні організації вважають вирок Максиму неправомірним і спрямованим на помсту за його правозахисну діяльність.

Отже, справа Максима Буткевича є ще одним прикладом порушення прав людини та правозахисної діяльності у Росії, і необхідно продовжувати міжнародний тиск на владу цієї країни для його звільнення та захисту прав і свобод усіх громадян.

В умовах глобалізації, коли різноманітність культур зливається у єдиний потік, особливо важливо зберігати та підтримувати національні традиції. Для кожної нації культура є не лише елементом ідентичності, а й запорукою єдності та сталого розвитку. Українська культура, зі своєю багатою історією, мовними особливостями та народними звичаями, потребує особливої уваги та збереження, аби її багатство не було забуте чи витіснене чужими впливами. Роль держави, громадських організацій і кожного громадянина у цьому процесі надзвичайно важлива.

Протягом століть українці формували свою самобутність через традиції, мистецтво, мову та звичаї. Кожне покоління вносило свій вклад у розвиток національної культури, що відображало не лише зовнішні впливи, але й глибокі внутрішні переживання та прагнення до збереження своєї ідентичності. Мова, як основний носій культури, є тим механізмом, який передає мудрість поколінь. Саме завдяки мові зберігаються народні пісні, казки, обряди та святкові традиції.

Крім того, ексчиновник задекларував гараж і недобудований дачний будинок площею 258 квадратних метрів. Земельною ділянкою під цим об’єктом він користується разом із батьком.

Із рухомого майна Руслану Магомедову належить Volkswagen Touareg 2021 року випуску. Також у декларації зазначено значні суми готівки — 112 тисяч доларів США та 87,3 тисячі євро.

Окремо в декларації фігурує співмешканка ексголови комісії Євгенія Грищенко. Вона задекларувала квартиру в Києві площею 134,3 квадратних метра, три земельні ділянки — дві по 1000 квадратних метрів у Яблунівці та одну площею 900 квадратних метрів у Києві.

На неї також записані кілька транспортних засобів преміумкласу: Lexus RX200t, Mercedes-Benz C43, а також амфібійний квадроцикл Gibbs Quadski. Крім цього, Грищенко володіє понад 900 державними облігаціями та є власницею 100% офшорної компанії Narsure Ltd, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

У фінансовій частині декларації зазначено, що співмешканка ексчиновника зберігає 17,35 тисячі доларів готівкою, понад 17 мільйонів гривень на банківських рахунках, а також більше ніж пів мільйона гривень у пенсійному фонді та інвестиційних інструментах.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами нардепа він має інформацію згідно з якою, будівництвом фортифікацій займаються ті, хто до цього не повинен мати жодного відношення.

Навіщо право розпоряджатися відповідними коштами надають обласним адміністраціям? Це непрофесіоналізм, розпорошення відповідальності та державних коштів та шалена бюрократія! Через це дуже часто оборонні споруди збудовані неякісно, ​​на які навіть не зайдуть наші захисники!

Він підкреслив, що відповідати за споруди має одна структура, але влада розпорядилася інакше. Також він зазначив, що коли цим питанням займаються військові – фортифікації споруджують якісно.

А ось ті фортифікації, які будують військові, зазвичай споруджені дуже якісно! Тому якщо за цю найважливішу сферу відповідатиме одна структура, то і Парламенту, і українському суспільству набагато легше контролюватиме її діяльність.

Тривалі та повторювані відключення електроенергії, спричинені ударами по енергетичній інфраструктурі, змінюють повсякденні звички українців, зокрема у сфері харчування. В умовах, коли холодильник може не працювати годинами або навіть добами, питання правильного зберігання продуктів і безпечного приготування їжі стає критично важливим для здоров’я. Сімейна лікарка та терапевт загальної практики Людмила Сердюк звертає увагу на основні ризики та дає практичні поради, які допоможуть уникнути харчових отруєнь.

За словами медикині, найбільшу небезпеку в умовах відсутності холоду становлять продукти тваринного походження. М’ясо, риба, морепродукти та молочні вироби швидко псуються навіть за кімнатної температури, а влітку цей процес відбувається ще швидше. Особливо ризикованими є відкриті пакети молока, кисломолочні напої та м’які сири, зокрема бринза, моцарела й рікота. Вживання таких продуктів після тривалого зберігання без охолодження може призвести до серйозних проблем із травленням.

Страви на кшталт плову чи макаронів із соусом лікарка не радить зберігати понад 2–4 години. Повторне підігрівання, за її словами, не гарантує безпеки: навіть якщо їжа має нормальний вигляд і смак, ризик харчового отруєння зберігається.

Особливу небезпеку в умовах відключень електроенергії становлять традиційні святкові страви. Салати олів’є, «шуба», страви з м’ясом і яйцями, а також торти й тістечка з кремом без холодильника залишаються безпечними лише протягом 1–2 годин.

Людмила Сердюк нагадує, що зіпсовані продукти необхідно без вагань викидати. Ознаками псування є неприємний запах, слизька поверхня, здуття упаковки, кислий або гіркий присмак. Якщо є сумніви щодо якості їжі, лікарка радить не ризикувати здоров’ям.

Щоб подовжити збереження продуктів під час блекауту, фахівчиня радить якомога рідше відкривати холодильник. У зачиненому стані він здатен утримувати холод 4–6 годин, а морозильна камера — до 24 годин. Додатково можна заздалегідь заморозити воду в пластикових пляшках і покласти їх у холодильник під час відключення світла або винести продукти на балкон за низької температури повітря.

На період частих відключень електроенергії лікарка рекомендує спростити раціон. Найбезпечнішими є каші на воді, супи з консервів, макарони з тушонкою, печена картопля. Страви з молоком, салати з майонезом і багатокомпонентні рецепти не варто готувати «про запас».

Основний принцип харчування під час блекаутів — «купив і з’їв». Також варто мати запас питної води, консервів і сухих продуктів тривалого зберігання, зокрема круп і макаронів.

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Лісовий підкреслив, що справедливе підвищення зарплат є важливим для усіх категорій освітян, адже “дошкільна освіта, загальна середня освіта, профтехосвіта, фахова передвища та вища освіта повинні бути справедливо і рівномірно підвищені”. Однак, він зазначив, що для реалізації цієї ініціативи Україні потрібно знайти джерела фінансування, оскільки на даний момент ситуація з бюджетом не дозволяє цього зробити.

Зараз міністерство розробляє кілька сценаріїв підвищення зарплат для вчителів, включаючи як поетапне, так і одночасне підвищення. “Ми розуміємо, що для початку цього процесу нам потрібно отримати хоча б 80 млрд грн на початковий етап”, — додав міністр.

У проєкті бюджету на 2025 рік на освіту заклали майже 170 млрд грн, що є майже на 2 млрд грн менше, ніж у 2024 році. Це викликає занепокоєння серед освітян, які сподіваються на покращення фінансування освіти та належні умови праці.