Яке свято сьогодні: традиції 4 травня та хто святкує іменини

У світлі закликів до української влади щодо більшої прозорості у веденні інформаційної політики щодо подій на передовій, стає очевидним, що наша країна потребує більш відкритого підходу до військових подій. Справді, як зазначив керівник Центру глобальної взаємодії США при Державному департаменті Джеймс Рубін, прозорість є ключовим елементом будь-якої демократичної системи, особливо у сфері інформування громадськості про ситуацію на полі бою.

Важливо зазначити, що демократичні цінності, якими Україна керується, диктують необхідність чесного та відкритого повідомлення про події, які відбуваються у зоні конфлікту. Це дасть можливість якнайбільш повно і об'єктивно оцінити ситуацію, а також забезпечить кращий розуміння з боку наших союзників.

У світлі цього, слід підкреслити, що маючи вільний доступ до інформації, яка відображає реальний стан речей на передовій, Україна має шанс зміцнити свої партнерські відносини з іншими державами та отримати більшу підтримку у вирішенні важливих питань на міжнародному рівні.

Отже, відкритість та прозорість у наданні інформації про події на полі бою – це не просто необхідність, але й важлива складова успішного ведення війни та досягнення перемоги.

Отже, висновки з цієї статті наголошують на важливості відкритості та прозорості в інформуванні про події на передовій. Зазначається, що Україна повинна бути більш відвертою у наданні інформації про перебіг війни, щоб забезпечити краще розуміння ситуації і отримати більшу підтримку від союзників. Такий підхід сприятиме підвищенню довіри до України на міжнародному рівні та сприятиме зміцненню її партнерських відносин з іншими країнами. У світлі цього важливо зрозуміти, що прозорість та відкритість у наданні інформації є не лише елементом стратегії управління війною, але й проявом демократичних цінностей, які Україна відстоює на міжнародній арені.

Високо оцінена Верховною Радою України, ініціатива про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України для активізації участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва" стала першим кроком до покращення механізмів співпраці України з міжнародними партнерами. Цей законопроєкт відображає стрімке прагнення українського уряду до зміцнення партнерства з міжнародним співтовариством та максимального використання можливостей міжнародної технічної допомоги для розвитку країни. Його підтримка свідчить про активну громадянську позицію українських законодавців у сприянні стійкого економічного зростання та соціального розвитку України. Цей важливий крок сприятиме посиленню ефективності управління державними та місцевими ресурсами, забезпечить більш прозору та ефективну реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги та сприятиме розвитку транскордонного співробітництва для досягнення спільних цілей та розвитку сталого суспільства.

Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Бердянська міська військова адміністрація повідомила, що ввечері 29 листопада жителі мікрорайонів 8 Березня, Колонія, Східний проспект та інших чули сильний вибух. Після цього у частині районів зникла електроенергія.

“Деякі містяни бачили пожежу поблизу трансформаторної підстанції,” — йдеться у повідомленні.

Окрім відключення електроенергії, у місті спостерігаються перебої з інтернет-зв’язком. Зокрема, оператор “Поінт” заявив про аварію на магістральній лінії та тимчасове переключення на резервний канал зв’язку.

Бердянськ, що знаходиться під російською окупацією, неодноразово ставав місцем вибухів і пошкоджень критичної інфраструктури. Це створює додаткові труднощі для місцевих жителів, які вже відчувають на собі наслідки окупації.