Які свята відзначають 28 серпня в Україні та світі

Поки Міністерство охорони здоров’я звітує про впровадження реформ, розширення програм скринінгу та підвищення доступності медичних послуг, у професійному середовищі дедалі активніше обговорюється інше питання — наскільки відкритими та конкурентними залишаються державні закупівлі лікарських засобів. Особливу увагу привертає діяльність великих фармацевтичних виробників, які співпрацюють із державою, зокрема в оборонному секторі, де обсяги контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Одним із ключових гравців ринку є АТ «Фармак» — компанія, що входить до числа найбільших виробників лікарських засобів в Україні та активно взаємодіє з державними замовниками. За підсумками 2024 року підприємство задекларувало 1,62 млрд грн чистого прибутку. Водночас, за наявною інформацією, понад 844 млн грн із цієї суми забезпечили контракти з державними структурами, серед яких — госпіталі Міністерства оборони та підрозділи МВС. Така структура доходів закономірно викликає підвищений інтерес до механізмів формування цін, умов тендерів і рівня конкуренції під час відбору постачальників.

Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

Контрабанда сигарет з України в Європейський Союз та виготовлення нелегальної продукції без акцизних марок — це лише вершина айсберга в проблематиці, яка загрожує економічній стабільності країни. Протягом багатьох років ці явища стали не лише відображенням порушень законодавства, але й виросли у системну загрозу для державного бюджету та громадської безпеки.

Незважаючи на військовий стан і посилення контролю з боку правоохоронних органів, цей нелегальний бізнес продовжує процвітати, майже безперервно розширюючи свої оберти. Щодня тисячі незаконних вантажівок та контейнерів перетинають кордони, несучи в собі нелегальні товари, які не лише ушкоджують легальні підприємства, а й приносять значні втрати вже так скрученому економічному потенціалу України.

Для вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми потрібні комплексні заходи на рівні законодавства, контролю та міжнародного співробітництва. Урядові структури повинні удосконалити систему митного контролю, впроваджуючи сучасні технології та підвищуючи ефективність перевірок. Крім того, необхідно активізувати співпрацю з міжнародними партнерами для обміну розвідувальною інформацією та спільних операцій з боротьби з організованою злочинністю.

Також важливо проводити постійну просвітницьку роботу серед населення щодо негативних наслідків контрабанди та сприяти розвитку легальних каналів виробництва та торгівлі. Тільки за умови спільних зусиль уряду, бізнесу та громадян можна буде подолати цю системну загрозу і забезпечити стале економічне зростання та процвітання України.

Скільки би ЗМІ не називали прізвища Гельзіна, Карфіка, Альперіна та інших напівкримінальних елементів, які збагачуються на виробництві контрафактної тютюнової продукції, а віз і нині там. Але з початку року БЕБ та ДБР потроху почали активізувати роботу щодо припинення тіньових схем в цій сфері. Чого вартують лише 24 одночасні обшуки, проведені в середині травня в приміщеннях, що пов’язані з «тютюновими баронами».

15 травня голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев респектнув детективам Бюро економічної безпеки за їхню роботу по виявленню нелегального виробництва сигарет та постачання їх до країн Європейського Союзу. Приводом стали масові обшуки на тютюнових виробництвах та в складських приміщеннях найбільших вітчизняних виробників тютюну, щодо яких є відомості про їх нелегальну діяльність. Гетманцев завуальовано назвав двох з цих виробників. В одному з випадків мова йде про «Табако Дім», що в березні 2024 року змінило назву на ТОВ «Місцева виробнича група». Його пов’язують з бізнесменом Юрієм Карфіком, якого у ЗМІ називають не інакше, як «конвертатор».

Щодо інших обшуків, то вони відбувались на фабриці в Тернополі, на одеському виробництві підсанкційного контрабандиста Вадима Альперіна та на фабриці в селищі Гоща Рівненської області, діяльність якої курує фігурант розслідування «Батальйон Монако» – колишній футболіст та власник мережі магазинів «Пчьолка» Владислав Гельзін.

За даними центру Kantar Ukraine частка нелегальної тютюнової продукції на ринку сягнула рекордного показника – 25,7%. При цьому підроблена продукція має два типи «просування на ринок» – підроблення акцизної марки та формальна позначка Duty Free. Фабрика в Гощі, яка офіційно має назву ТОВ «Українське тютюнове виробництво», спеціалізується на підробці акцизок. Якщо зі 100% контрафактних сигарет 26% продаються з нелегальними акцизними марками, то з них аж 15% йде саме з фабрики Гельзіна. Принаймні, такі дані публікує Kantar Ukraine.

Травневі обшуки – не єдині, які цього року відбувалися на виробництві у Гощі. Детективи Бюро економічної безпеки навідувалися туди 1 квітня. Окрім нелегального тютюну, ящиків сигарет з підробленими акцизними марками та поліграфії було також виявлено кілька пересувних ліній для виробництва тютюнових виробів. Фабрику Гельзіна давно охрестили «кочовою», адже насправді вона тільки частково розташована на Рівненщині. Деякі її неофіційні філіали постійно переїжджають з місця на місце, аби не попасти під приціл правоохоронців.

Ще одним ноу-хау тютюнових магнатів є озвучування інформації щодо обстрілів, від яких нібито страждають виробничі потужності. 25 березня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. На ньому представники податкової заявили, що в тютюнову фабрику Гельзіна у Гощі нібито періодично влучають дрони, які знищують сировину для виробництва сигарет. Принаймні про це податківцям доповідають із ТОВ «Українське тютюнове виробництво». Цим вони нібито пояснюють, що у фінансовій звітності можуть бути розбіжності між закупівлями та виробництвом.

У цьому контексті також варто нагадати, що за результатами 2022 року фабрика Гельзіна увійшла до так званого ТОП нелегальних виробників сигарет. Інформація про це була озвучена на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо нелегального обігу тютюнових виробів 25 квітня 2023 року. При цьому за цей період фабрика закупила 0 акцизних марок.

Тобто сировину знищує агресор, акцизки не закуповуються, але виробництво йде повним ходом, що підтверджується постійними обшуками від БЕБ.

У лютому цього року сталася ще одна подія, пов’язана з роботою фабрики нелегальних сигарет Владислава Гельзіна. Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Держприкордонслужбою та Держмитслужбою викрили нелегальну схему контрабанди цигарок з України до Румунії, яка діяла з липня 2023 року. «Схемщики» перевозили до ЄС великі партії тютюнових виробів без акцизних марок у цистернах для пального.

Так, у перших числах лютого правоохоронці виявили дві вантажівки, в яких перевозили контрафактні сигарети. У першій знайшли 130 ящиків, вартість продукції в яких сягає 4,5 млн гривень. В другій – 335 ящиків вартістю 12 млн гривень. Правоохоронці прозвітували, що вантаж має відношення до фабрики конвертатора Юрія Карфіка, який керує підприємством у Києві. При цьому ДБРівці додають, що, за оперативною інформацією, у схемі можуть фігурувати працівники правоохоронних органів. Проте ЗМІ дізналися, що серед цих 465 ящиків «пальоних» сигарет була і партія, яку виготовляли на фабриці Гельзіна у Гощі.

Згодом БЕБ також повідомило, що були знайдені ще дві покинуті фури з нелегальними сигаретами. Одна у Солотвіно Закарпатської області, інша – на Київщині у селі Зазим’я. Частина продукції в них також могла бути виготовлена на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» Владислава Гельзіна.

Навесні 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив активізуватись в протидії незаконному обігу підакцизних товарів, серед яких і тютюнові вироби. В рамках цієї роботи була створена Міжвідомча робоча група з представників БЕБ, Податкової служби, Митної служби, Аудиторської служби та інших правоохоронних органів. За інформацією цієї робочої групи за останні півроку (станом на травень 2024 року, – Ред.) правоохоронці вилучили майже 14,4 мільйона пачок сигарет, від яких до бюджету не надійшло понад 706 млн гривень податків.

Весь цей потік контрафакту розподілений фактично між п’ятьма бізнесменами, прізвища яких добре відомі, але дотягнутися до яких правоохоронці ніяк не можуть. Тому поки усілякі міжвідомчі групи активізують протидію незаконному обігу тютюнових виробів, такі, як Владислав Гельзін, спокійно їздять вуличками Монако на люксовому Ferrari.

36-річна акторка Наталка Денисенко, яка опинилася у центрі гучного публічного скандалу після свого інтерв’ю, остаточно перестала приховувати новий роман. Після заяв про нібито образи з боку колишнього чоловіка Андрія Федінчика увага до її особистого життя лише зросла, а нові подробиці стали предметом обговорення у медіа та соціальних мережах.

Додаткового резонансу ситуації надала різка реакція Ксенії Мішиної, яка звинуватила Денисенко у брехні та натякнула на можливу зраду в минулих стосунках. Ці заяви лише підлили масла у вогонь, спричинивши численні коментарі шанувальників і критиків, а також привернувши увагу журналістів до особистого життя акторки.

Окрім атмосфери свята, увагу підписників привернули й подарунки. Денисенко похизувалася розкішним букетом білих троянд, номерним знаком для автомобіля, про який давно мріяла, а також каблучкою з коштовним каменем. Водночас уважні фанати помітили ще одну прикрасу — каблучку у формі сердець на безіменному пальці акторки, що миттєво породило чутки про можливі заручини або навіть таємний шлюб.

Офіційних заяв Наталка Денисенко не робила, тож наразі невідомо, на якому етапі перебувають її стосунки з Савранським. Втім, припущення про серйозність роману виглядають цілком логічними: пара довгий час ретельно приховувала свої почуття і лише нещодавно дозволила їм стати публічними.

На тлі скандалів і гучних звинувачень Денисенко демонструє впевненість і спокій, не коментуючи конфлікти напряму. Натомість акторка робить ставку на особисте щастя, яке, судячи з оприлюднених кадрів, нині займає в її житті головне місце.

У передфінальній версії законопроєкту про мобілізацію чітко прописані заходи, спрямовані на вплив на тих, хто порушує правила військового обліку. Це стосується не лише тих осіб, які не з’явилися за повісткою, а й тих, хто протягом 60 днів після набуття законом чинності не оновив свої дані. Перелік заходів настільки конкретний, що він урізноманітнюється:

У випадку, якщо громадянин не виконує обов’язки, передбачені законом про мобілізацію, керівник Територіального центру координації звертається до поліції з метою затримання та доставки громадянина до центру.У випадку, якщо поліція повідомляє письмово про неможливість здійснити доставку, керівник ТЦК протягом 5 днів висилає громадянину рекомендованим листом "вимогу" (форму документа визначить Міністерство оборони).День доставки цього документа вважається або днем вручення під розписку поштою, або днем відмови від отримання чи неможливістю доставити цей документ з інших причин. Після цього громадянину надається 10 днів на виконання вимог, визначених у документі.Якщо громадянин не виконує вимоги, ТЦК звертається до суду щодо обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом – на термін, необхідний для виконання вимог, визначених у документі.Обмеження у праві керування здійснюватиметься державною виконавчою службою безпосередньо після отримання рішення суду. Вищезгадана стаття відображає важливість встановлення чітких та ефективних механізмів впливу на осіб, які порушують правила військового обліку. Зазначені у законопроєкті заходи відображають серйозний підхід до забезпечення дисципліни та відповідальності за виконання військових обов’язків. Зокрема, визначені процедури звернення до поліції, надання вимог до громадян, а також механізми обмеження прав та можливостей тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед військовим обліком. Ці заходи спрямовані на забезпечення високого рівня дисципліни серед військовослужбовців та громадян, які зобов’язані дотримуватися військових норм та правил.