Якщо потрібно трохи тепліше або офіційніше, ось кілька варіантів:

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За її словами, відновлення роботи реєстрів триватиме близько двох тижнів, і найперше буде поновлено функціонування спадкових реєстрів. Мін’юст також запевнив, що дані українців не постраждали, оскільки всі реєстри мають резервні копії інформації, що була актуальною до моменту атаки. Проблеми можуть виникнути лише з даними, що вносилися в реєстри безпосередньо під час хакерського вторгнення. В таких випадках буде ухвалено окремі рішення, зазначила Стефанішина.

Міністерка підкреслила, що не існує загрози витоку даних. “Всі реєстри будуть відновлені в тій формі, в якій вони працювали до атаки”, — сказала вона. Водночас у зв’язку з хакерським нападом тимчасово було зупинено роботу системи Резерв+, хоча загроз для неї не зафіксовано, і було необхідно посилити захист.

У найближчі два тижні основну увагу приділятимуть відновленню реєстрів, що забезпечують облік дій нотаріусів, а також реєстрів прав на нерухоме майно та юридичних осіб, які є важливими для укладання угод. Це дозволить уникнути хаосу в нотаріальних діях і забезпечити стабільність у правовому середовищі.

Міністерка юстиції також повідомила, що разом із СБУ та іншими відповідними органами вже вживаються заходи для з’ясування всіх деталей атаки. Встановлюються можливі вразливості в системах, щоб у майбутньому уникнути подібних інцидентів.

Стефанішина зазначила, що ще за місяць до атаки було призначено аудит підприємства, яке керує реєстрами. Цей аудит стане основою для подальших заходів, спрямованих на зміцнення системи. Міністерка також пообіцяла, що хакерська атака, яка, за даними СБУ, готувалася протягом кількох місяців, допоможе удосконалити роботу реєстрів і посилити їх безпеку.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.