Якими можуть бути наслідки ударів по російських радіолокаційних станціях раннього попередження

Ключові елементи військового обліку:

Згідно з запропонованим законопроєктом, державна мова має бути основною в школах, як під час уроків, так і поза їх межами. Документ також передбачає перевірку мовленнєвих компетенцій учнів, а відповідальність за створення українськомовного середовища покладається на вчителів і директорів навчальних закладів.

Піпа зазначає, що не має ілюзій щодо того, що один законопроєкт здатний вирішити всі мовні проблеми в школах. За даними моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою українською мовою під час уроків і на перервах. Це свідчить про необхідність змін, зокрема через тиск на українськомовних дітей, конфлікти та випадки булінгу, які виникають через мовні бар’єри.

Міністерство освіти та науки України також висловило підтримку ідеї заборони спілкування російською мовою на перервах у школах. Це підкреслює загальну тенденцію до зміцнення української мови в освітньому процесі та формуванні національної ідентичності молодого покоління.

На сьогоднішній день, 4 червня, відбулося повторне блокування руху вантажівок у пункті пропуску «Рава-Руська – Гребінне» польськими фермерами. Цей акт протесту став важливою подією в контексті сучасних соціально-економічних дискусій. Фермерська спільнота виступає за свої права та вимагає від уряду уваги до проблем, які стосуються їхнього галузевого сектору.

Блокування доріг є ефективним засобом привернення уваги до власних проблем та необхідності їх вирішення. Фермери вимагають справедливих умов для свого бізнесу, а також захисту від негативного впливу зовнішніх факторів. Це ставить питання про необхідність розробки та впровадження ефективних стратегій підтримки аграрного сектору.

Нинішній протест також відображає загальний настрій у суспільстві щодо важливості сільського господарства та його впливу на економіку країни. Фермери стають символами боротьби за справедливість та стабільність у сільському господарстві, що впливає на життя мільйонів людей.

Уряд повинен розглядати вимоги фермерської спільноти серйозно та шукати конструктивні рішення для вирішення їхніх проблем. Це не лише покращить умови для розвитку сільського господарства, а й сприятиме загальному економічному зростанню та соціальній стабільності країни.

Про це повідомила Прикордонна служба України.

Протестувальники не пропускають вантажівки на виїзд із України. На в’їзд в Україну пропускають вантажівки за таким графіком: 12 транспортних засобів протягом 12 годин, а також по 4 вантажівки, які перевозять гуманітарну допомогу, за годину.

Пропуск інших категорій транспортних засобів в обох напрямках здійснюється у звичайному режимі.

«Представники місцевих фермерських господарств виступають з вимогою щодо зменшення ввезення зернових культур на територію Польщі з України», – повідомили прикордонники.

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.