П’ятниця, 16 Січня, 2026

Ярослава Магучіх прагне перевершити свій світовий рекорд

Важливі новини

Експерти спрогнозували яким буде курс долара

Фурса підкреслив, що немає підстав для паніки серед населення, адже курс вже майже півроку залишається на одному рівні. “Я не знаю звідки у населення панічні настрої. Курс останні майже півроку не змінюється”, – додав він.

На думку аналітика Олексія Козирєва, до кінця року курс долара в Україні може наблизитися до коридору 42-43 гривні за долар. Він пояснює, що міжнародне зміцнення позицій американської валюти, у поєднанні з девальвацією гривні, буде впливати на зростання долара.

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас також висловив свої прогнози, вважаючи, що до кінця 2024 року долар може перебувати в діапазоні 41,3-41,7 гривні за долар. За його словами, хоча курс долара до кінця року ще можна певною мірою спрогнозувати, у 2025 році можуть з’явитися різні фактори, які суттєво вплинуть на валютний ринок.

Таким чином, аналітики вважають, що в Україні курс долара залишиться в межах стабільності, але слід уважно стежити за міжнародними тенденціями, які можуть вплинути на валютний курс у майбутньому.

Нардепа Кузнецова із «Слуги народу» затримали за махінації з дронами: що про нього відомо

Народного депутата від партії «Слуга народу» Олександра Кузнецова затримали у справі, пов’язаній із зловживаннями під час закупівлі дронів. Скандал викликав резонанс не лише через серйозність обвинувачень, а й через політичну вагу фігуранта. До обрання до Верховної Ради Кузнецов займався бізнесом, а також працював помічником народних депутатів: спершу Володимира Медяника (Партія регіонів), а згодом — Григорія […]

В Україні планують відновити податок на міжнародні посилки

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Пільга щодо 150 євро має бути прибрана. І зараз ми закінчуємо підготовку відповідного законопроєкту, внесемо, зволікати не будемо і точно будемо його запроваджувати, незважаючи на певний прошарок населення, який буде незадоволений», – сказав Гетманцев.

За його словами, оподаткування посилок вимагають як торговельні мережі, так і вітчизняні виробники.

«Не може бути перекосів в оподаткуванні, тому що це деструктивно впливає на ринки. А в цьому випадку ми підтримуємо чомусь іноземного товаровиробника. Тому що наш товаровиробник – від легкої промисловості до продуктів харчування – платить ПДВ, а той, хто це робить у Китаї, ПДВ не платить. З точки зору державної податкової політики, це абсолютний нонсенс і нісенітниця, коли ми б’ємо людей, які створюють робочі місця, платять податки, створюють додану вартість, на користь людей, яких ми навіть не знаємо», – підкреслив депутат.

Гетманцев сказав, що особисто проситиме підтримати закон.

Український військовий літак вперше завдав удару по Росії

У цей день, 9 червня 2024 року, в історії України настала нова сторінка, коли український військовий літак вперше здійснив удар по цілі на території Росії. Цей акт має важливе стратегічне і символічне значення, що підкреслює відчайдушність та рішучість України в захисті своєї незалежності та територіальної цілісності. Він свідчить про новий етап у військовому протистоянні між двома країнами, підкреслюючи важливість стратегічних рішень та інновацій у веденні війни. Цей подія визначає динаміку подальших подій у регіоні та може мати вирішальний вплив на майбутнє відносин між Україною та Росією.

Про це повідомили джерела серед українських військових, з посиланням на Sky News.

Зазначається, що було уражено “російський командний вузол” в районі Бєлгорода.

“Хоча оцінка шкоди ще триває, підтверджено, що це було пряме влучення. Це перший боєприпас ЗСУ, доставлений з повітря, який вдарив по цілі в Росії”, — йдеться в повідомленні.

Наразі невідомо, який боєприпас використовувався для удару.

8 червня 2024 року на території аеродрому “Ахтубінск” в Астраханській області Росії уражено багатоцільовий винищувач держави-агресора Су-57.

Лондон розпочав підготовку до відновлення польотів в Україну

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва заявив, що британські фахівці вже працюють над підготовкою до відновлення авіасполучення з Україною. За його словами, польоти зможуть відновитися лише після досягнення повноцінного припинення вогню, однак відповідні процеси вже запущено. “Я радий повідомити, що британські експерти вже працюють на місцях, аби допомогти з відновленням польотів […]

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Скажу так, якщо у 2021-му були взагалі мої перші Олімпійські ігри, то в 2024-му – перші пробні після світового рекорду. Після них уже починається підготовка до Лос-Анджелеса,” — зазначила Магучіх, повідомляє sport.ua.

Ярослава розповіла, що після встановлення світового рекорду їй знадобилося чимало часу для відновлення. “Організм витратив на це стільки енергії, що я дні чотири просто ходила й нічого не могла робити. Хоча ментально я вже була готова до цієї висоти. А фізично — так, ще раніше, коли стрибала 2,06 у приміщенні й 2,05 у Брюсселі. Але тоді, можливо, психологічно все ж не була такою стійкою,” — пояснила спортсменка.

Магучіх зазначила, що вона готова до нових досягнень і має намір перевершити свій світовий рекорд. “Зараз уже готова й сама хочу перевершувати 2,10, але це рекорд. Це висота, яку люди інколи стрибають один раз і все. Та мені хочеться вище. Думаю, до 2,15 можна стрибати — є такі сили,” — додала чемпіонка.

Нагадаємо, що 7 липня Магучіх встановила новий світовий рекорд у стрибках у висоту на етапі Діамантової ліги в Парижі, подолавши висоту у 2,10 метра та побивши 37-річний рекорд, встановлений Стефкою Костадіновою.

Також на Олімпійських іграх у Парижі українські спортсменки Ярослава Магучіх та Ірина Геращенко завоювали золоту та бронзову медалі у стрибках у висоту, подолавши висоти у два метри та 1,95 метра відповідно.

Останні новини