Ярослава Магучіх прагне перевершити свій світовий рекорд

Увага до діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького останнім часом значно зросла через низку процесуальних рішень та декларацію майна його родини. Останні дослідження показують, що в офіційних документах його сім'ї зазначено значну кількість земельних наділів, елітних квартир та дорогих автомобілів, що може викликати питання щодо можливих конфліктів інтересів. Крім того, варто звернути увагу на низку судових рішень, що стосуються відмов у розгляді скарг на бездіяльність прокурорів. Ці рішення, зокрема у резонансних справах, ставлять під сумнів не лише правомірність судових актів, а й прозорість судової системи в цілому.

Аналізуючи публічні декларації судді та його сім’ї, можна побачити певні суперечності між задекларованими доходами та рівнем життя, який демонструє родина Хайнацьких. Зокрема, питання викликає наявність кількох земельних ділянок у Київській області, а також об’єктів нерухомості, що є важливими для розуміння фінансової спроможності родини судді. Водночас важливим є і те, що жодне з цих питань не отримало належного судового розгляду, незважаючи на численні запити та публічні звернення.

За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.

Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.

Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».

У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.

У самому центрі Львова, на вулиці Лесі Українки, 19, було виявлено факт самовільного захоплення комунальної земельної ділянки та незаконної прибудови до приміщень популярного пабу «Добрий друг». Цей інцидент викликав значну хвилю обурення серед місцевих мешканців та міської влади, оскільки підприємиця Тетяна Поплета, яка є власницею приміщень, вирішила розширити свою діяльність без жодних дозволів чи погоджень з відповідними органами.

Інспекція, проведена департаментом містобудування Львівської міської ради, виявила численні порушення. За інформацією департаменту, під час чергового обстеження управління державного контролю за використанням та охороною земель було зафіксовано, що Тетяна Поплета здійснила прибудову до існуючих приміщень пабу без відповідних дозвільних документів. Вона не отримала дозволу на зміну будівельної конструкції, що є порушенням чинного законодавства.

Матеріали обстеження скерували до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Окрім цього, підприємиця має разом з іншими співвласницями оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною ділянкою.

Будинок на Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі розташовані магазин «Квіти» та паб «Добрий друг», на другому — Kraft Boutique Apart-Hotel. У приміщеннях здійснюють діяльність три підприємиці — Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

Незаконна прибудова була здійснена для потреб пабу та обслуговування нежитлового приміщення площею близько 0,0046 га. Паб «Добрий друг» орендує приміщення у власника мережі Остапа Гевака, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» уклала контракт із київською компанією «Унімед Груп» на постачання комплекту медичних меблів для Обласного центру соціально-психологічної допомоги. Загальна вартість угоди становить близько 5,2 млн грн. Однак ціна деяких позицій, які були включені в цей контракт, значно перевищує ринкові аналоги, що викликає питання щодо доцільності таких витрат.

Одна з найбільш обговорюваних позицій угоди – це 57 приліжкових тумбочок моделі SERA-10, де ціна за одиницю становить 42,57 тис. грн (без ПДВ — 39,59 тис. грн). Порівняно з ринковими цінами, такі меблі виглядають надзвичайно дорогими. Зокрема, на українському ринку можна знайти моделі, вироблені в Німеччині, з ціною близько 21,9 тис. грн за одиницю. Очевидно, що така велика різниця в ціні може викликати сумніви у законності та ефективності використання бюджетних коштів, особливо якщо йдеться про закупівлю товарів для соціальних закладів, де кожна гривня має велике значення.

Інші позиції договору також викликають питання. Медична шафа для інструментів AD 213-P оцінена у 120,96 тис. грн за штуку (для центру придбано дві), тоді як на ринку аналогічні шафи доступні за значно нижчими цінами — журналісти називають завищення більш ніж удвічі. За іншою позицією — шафа AD-206/P (7 одиниць по 98,28 тис. грн) — повні аналоги на закордонних порталах коштують до $500. І нарешті, стільці лікаря AD-261/H придбали по 46,44 тис. грн за штуку, тоді як подібні моделі на ринку продаються за тисячі (а не десятки тисяч) гривень.

Переплата за цим тендером сягнула щонайменше 2 млн грн. Як зазначається в публікації, компанія «Унімед Груп» також виконувала доставку та розмитнення обладнання.

Засновниками «Унімед Груп» згідно з відкритими даними є мешканці Києва та Київської області Микола Беззубенко та Микола Щирук. У 2019 році проєкт «Наші Гроші» публікував розслідування про бізнес Беззубенка та Щирука, у якому Беззубенка називали колишнім начальником управління економічної контррозвідки СБУ та пов’язували з мережею фармпостачальників. Після 2022 року, за даними публікацій, група компаній розширила діяльність і почала постачання медичного обладнання до лікарень.

Керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко потрапив у центр уваги через свою недавню заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), в якій він нібито просить видалити свої електронні декларації. За інформацією, яку поширили джерела, Стасенко послався на те, що його дружина є військовослужбовцем, і це є підставою для таких дій. Під час минулого розслідування увагу звернули й на зміни в деклараціях самого Стасенка та його колишньої дружини Майї Рижевської, яка раніше працювала в Київській митниці. У її деклараціях за 2023 рік вказувалися спільні активи подружжя, тоді як у декларації за 2024 рік згадувалися лише її власні майнові права, а ім’я чоловіка взагалі зникло з документа.

На теперішній момент, Стасенко перебуває в шлюбі з Валентиною Федько, колишньою тренеркою з фізичної підготовки. Вона має родичів, які працюють в Службі безпеки України (СБУ), що, безумовно, додає нових нюансів до цієї справи. Деякі джерела також припускають, що Стасенко міг мати плани на переїзд до іншого регіону або навіть змінити місце роботи, що підкріплюється його змінами в деклараціях.

Варто звернути увагу на статки батька митника, Ігоря Стасенка, керівника департаменту документального забезпечення Офісу президента: на нього оформлено паркомісце та квартиру в житловому комплексі «Печерськ Плаза», а також що в 2021 році він придбав Toyota Land Cruiser Prado.

У 2023 році декларації заповнювали як сам Стасенко, так і його тодішня дружина Мая Рижевська (начальниця відділу митного оформлення №1 митного поста «Вишневе»). Натомість у 2024 році у реєстрі НАЗК відсутні декларації Дмитра Стасенка.

Питання доступності інформації про доходи та майно держслужбовців має суспільне значення, і звертає увагу на можливі ризики непрозорості у діяльності посадовців, зокрема у сфері митниці.