Ярослава Магучіх розповіла про заручини та плани на майбутнє з коханим

На свіжих новинах можна знайти відомості про проведення обшуків у Київській міській державній адміністрації (КМДА) протягом дня. Ця подія стала об'єктом уваги для багатьох українців, адже вона відбулася під гаслом важливості інформаційної прозорості та додержання законів. Українські засоби масової інформації оперативно розповсюдили цю інформацію, наголошуючи на значущості таких подій для суспільства. Обшуки, які відбулися, можуть мати значний вплив на подальші політичні та адміністративні процеси в місті, створюючи нові питання та викликаючи обговорення серед громадськості.

Заступник мера Києва Костянтин Усов підтвердив, що представники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшук у його приміщенні.

За його словами, у нього було вилучено телефони, комп’ютер, особисті кошти.

«Сьогодні слідчі ДБР прийшли в мій кабінет з обшуком. Вилучили комп’ютер, мій телефон і особисті кошти. За моєю ініціативою номери кожної купюри зафіксували, щоб уникнути маніпуляцій. Незважаючи на відсутність ухвали суду про обшук, ми повністю співпрацювали з органами досудового розслідування і готові робити це далі”, – зазначив Костянтин Усов.

Чиновник під час активних бойових дій навколо Києва втік на навчання до США, а, повернувшись, продовжив наживатися на транспортній інфраструктурі столиці.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.