Ярослава Магучіх розповіла про заручини та плани на майбутнє з коханим

The Wall Street Journal розкриває умови мирної угоди між Україною та Росією: що вона передбачала та які пункти залишились невирішеними

Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну, оскільки це могло б обмежити можливості відповіді на агресію. Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася. Документ, який обговорювався, базувався на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини. Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, вони були припинені на ініціативу України, оскільки стало очевидним масштаб російських військових злочинів в Україні, а також покращилися військові успіхи України, підтримані постачанням зброї з боку Заходу. Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

• Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну через обмеження можливостей відповіді на агресію.

• Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася.

• Переговори базувалися на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини.

• Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, їх припинили на ініціативу України через масштаб російських військових злочинів в Україні та покращення військових успіхів України, підтриманих постачанням зброї з боку Заходу.

• Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

В Україні спостерігається значне накопичення штрафів за порушення правил дорожнього руху. За даними Opendatabot, у Єдиному реєстрі боржників нараховується понад 2 мільйони штрафів, з яких близько 1,5 мільйона (75%) були закриті без фактичної сплати через неможливість стягнення. З початку повномасштабної війни кількість неоплачених штрафів зросла на 43%, що свідчить про зростаючу фінансову та організаційну складність контролю за дотриманням ПДР.

Типовий боржник — чоловік віком від 25 до 45 років, на них припадає близько 64% всіх боргів, або понад 1,28 мільйона штрафів. Загалом чоловіки складають 92% від усіх випадків невиконання зобов’язань, що орієнтовно становить 1,8 мільйона штрафів. Молоді водії до 25 років накопичили близько 13% боргів, що еквівалентно приблизно 252 тисячам штрафів, тоді як водії старші за 45 років мають 23% неоплачених штрафів (приблизно 469 тисяч).

Регіональна картина теж показова. Лідирує Дніпропетровська область — 211,5 тис. штрафів (11%). Далі — Київ (193,7 тис., 10%), Одещина (146,9 тис., 7%), Харківщина (125,9 тис., 6%) та Київська область (106,3 тис., 5%). У реєстрі зафіксовано й рекордсмена: 27-річний мешканець Вінниччини має 1056 штрафів.

Ці показники вказують на системну проблему зі стягненням адміністративних санкцій: значна частка справ закривається без надходжень до бюджету, що демотивує сумлінну сплату та послаблює превентивний ефект покарань. Експерти не раз наголошували, що підвищення результативності стягнення можливе через синхронізацію даних МВС, Мін’юсту та податкової, а також через автоматичні обмеження для злісних боржників (реєстраційні й сервісні послуги, виїзд за кордон тощо).

Виконавчий комітет Маріупольської міськради, який діє під контролем окупаційної влади, оголосив низку закупівель на значні суми, що радше нагадують масштабну фінансову схему, ніж потреби міського управління. За інформацією з платформи Zakupivli.pro, лише на канцелярські дрібниці — папір, кулькові ручки, скріпки та інші витратні матеріали — передбачено витратити понад сто тисяч гривень. Така вартість виглядає вкрай завищеною, особливо з огляду на відсутність прозорого контролю та реальних потреб установ, які функціонують в умовах окупації.

Експерти відзначають, що подібні тендери часто використовуються для легалізації коштів, виділених окупаційними адміністраціями, адже фактичний стан інфраструктури Маріуполя не відповідає заявленим у документах обсягам робіт чи закупівель. У місті, де більшість комунальних будівель зруйнована, а доступ до базових послуг обмежений, витрачання таких сум на канцелярію виглядає нелогічним і викликає сумніви щодо мети цих угод.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.