Ярослава Магучіх встановила світовий рекорд у стрибках у висоту

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Нагадаємо, що у вересні 2023 року ПЦУ перейшла на новий церковний календар. Відтоді змінилися дати, коли колядують, щедрують і посівають. Ми розповімо, коли варто бажати сусідам щасливих свят за новим стилем.

Традиційна дата, коли колядують в Україні – це Різдво 2024, яке відзначають 25 грудня. Ось чому чимало красивих колядок оспівують народження Ісуса. Колядувати можна не тільки в саме свято, а й у Святвечір 24 грудня.

Колядки можна співати в будь-якому віці. У цих піснях прийнято захоплюватися побутом господарів, бажати їм достатку і міцного здоров’я. А в нагороду колядники отримують монету або гостинець. Як правило, що краще виконана пісня, то щедрішими будуть господарі.

В Україні чітко визначена дата, коли щедрувати дітям – це переддень Нового року 31 грудня. Віряни цього дня відзначають Щедрий вечір або свято Маланки.

Щедрівки, як і колядки, вихваляють господарство і містять побажання достатку в новому році. Зрозуміло, не обходиться і без прохання дати щедрувальникам чогось смачного. В Україні ці пісні заведено виконувати у святкових костюмах Василя, Кози і Меланки та інших персонажів. Виконання щедрівок перетворюється на справжню театралізовану виставу.

Посівають українці здавна на Старий Новий рік або церковне свято Василя, яке за новим стилем настає 1 січня.

Традиційно посівають в Україні тільки хлопчики та чоловіки. Посівалки присвячені настанню нового року та побажанню достатку в домі. Аби слова були переконливішими, під час пісні поріг господарів оселі обсипають зерном – на гарний урожай улітку.

Якщо ви досі дотримуєтеся старого церковного стилю, то дати зимових розваг будуть такі:

Раніше ми публікували повний православний календар на 2025 рік, у якому назвали найважливіші церковні свята прийдешнього року.

Повернення територій військовим шляхом “здається все менш імовірним”, як пише Washington Post. Статус-кво українського конфлікту на Донбасі визначається як жахливий, з гиненням українців щодня на полі бою. Офіційні особи України та Заходу вважають, що президент Зеленський "застряг" у цьому конфлікті, а солідарність внутрішньо в Україні послабшала. Українські законодавці визнають, що швидких рішень не буде, а вихід на кордони 1991 року є нереальним. На думку багатьох, у політичному керівництві України потрібно скоригувати свою риторику. Спроби виправити ситуацію на фронті поки що безуспішні, а заходи щодо посилення мобілізації розкололи суспільство. Західні дипломати вбачають два можливі сценарії: з підтримкою для оборони або без, але в обох випадках передбачаються великі жертви і територіальні втрати для України. Потрібно готуватися до того, що 2025 рік може стати ще одним роком війни, а не мирних переговорів, вважають експерти. Думки українців щодо тривалості конфлікту розділені, але багато хто вважає, що статус-кво може тривати ще десятиліттями.

• Військове повернення територій українськими силами стає все менш імовірним, залишаючи статус-кво конфлікту надзвичайно жахливим.

• Президент Зеленський знаходиться під критикою за невизначеність у вирішенні ситуації, що призвело до послаблення солідарності всередині країни.

• Суспільство розділене щодо шляхів вирішення конфлікту, а спроби мобілізації викликають протиріччя.

• Населення України і міжнародні партнери мають готуватися до можливості тривалого конфлікту до 2025 року, з врахуванням можливості продовження статус-кво на десятиліття вперед.

Міністерство оборони України оголосило про виявлення неправомірних виплат бойових доплат у деяких військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. За результатами аудиту, проведеного аудиторами Міноборони, встановлено, що певним військовослужбовцям без підстав були виплачені додаткові фінансові стимули на суму, що становить 186,6 мільйона гривень. Пресслужба міністерства повідомляє, що деякі військовослужбовці, які фактично перебували у стаціонарних пунктах розміщення та не виконували бойові завдання, отримували бойові доплати.

Такі порушення виявлені у різних військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. Міноборони наголошує, що матеріали аудитів передані до правоохоронних органів для встановлення вини посадових осіб та компенсації завданих державі збитків.

Це не перший раз, коли фіксуються зловживання з бойовими доплатами для військовослужбовців. У минулому році, у результаті перевірки 40 військових частин, було виявлено порушень на суму 123 мільйонів гривень щодо виплати військовослужбовцям, які не брали участі в бойових діях.

У червні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює нові правила щодо виплати додаткових винагород військовослужбовцям. Згідно з цим законом, військовослужбовці можуть отримувати додаткові стимули щомісяця, а також встановлені окремі ставки доплат для строкової служби та курсантів.

У висновку слід зазначити наступне:

• Міністерство оборони України виявило серйозні порушення в системі виплат бойових доплат у військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині.

• Аудит, проведений Міноборони, показав, що деяким військовослужбовцям були незаконно виплачені значні суми грошей у вигляді бойових доплат, навіть коли вони не брали участі у бойових діях.

• Зловживання з бойовими доплатами стають все більшою проблемою, і це не перший випадок подібних порушень.

• Міністерство оборони передало матеріали аудиту правоохоронним органам для подальшого розслідування та встановлення винних посадових осіб.

• Уряд діє на запобігання подібних порушень, що підтверджується прийняттям нового законодавства щодо виплат додаткових стимулів військовослужбовцям.

Ці висновки підкреслюють серйозність проблеми та необхідність системних заходів для її вирішення.