Ярослава Магучіх встановила світовий рекорд у стрибках у висоту

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На думку Гетьмана, розширювати територію, зайняту ЗСУ в Курській області, не має стратегічного сенсу, оскільки Україна не планує анексувати ці землі. Однак утримання цієї території дозволяє Україні стримувати значну кількість російських військових, зокрема й найманців із Північної Кореї.

«Якщо росіяни зосередять великі сили, українські війська можуть відійти. Але це не поразка, а тактичний маневр, який дозволить зберегти ресурси та перекинути сили на інші напрямки», – пояснив Гетьман.

Операція на Курщині змушує РФ тримати значні сили на цій території, що знижує їхню активність на ключових ділянках фронту в Україні.

Гетьман зауважив, що перекидання українських військових з Курської області могло б призвести до аналогічного кроку з боку Росії. Це створило б загрозу на більш критичних ділянках фронту, таких як Курахівський напрямок, де Україні довелося б використовувати значно більше сил для стримування ворога.

Росія посилює свої сили в Курській області завдяки співпраці з Північною Кореєю. Крім військових із КНДР, Пхеньян передав РФ ракетні та артилерійські системи, які вже використовуються в регіоні.

Українська операція в Курській області може мати значний вплив на майбутні переговори. Як пишуть ЗМІ, Кремль прагне повернути контроль над цією територією до можливих переговорів, які можуть розпочатися після інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

У висновку Міністерства оборони сказано, що у запропонованій редакції законопроєкт не узгоджується з Конституцією України, законами України “Про оборону України” та “Про розвідку”. Також він суперечить міжнародним договорам та рекомендаціям документа Монтре, в якому розкриваються питання функціонування приватних військових компаній в період збройного конфлікту. Зазначається, що Україна є однією із 17 держав, які взяли участь у його підготовці.

В міністерстві наголошують, що необхідне створення нормативно-правової бази для здійснення військово-консалтингової діяльності із залученням міжнародного передового досвіду. В Міноборони пропонують доопрацювати проєкт, залучивши до роботи над законопроєктом фахівців міноборони.

Автором законопроєкту є “слуга народу” Сергій Гривко. Документ визначає правовий статус та організаційно-правові засади діяльності міжнародних оборонних компаній, які створюються в Україні, та беруть участь у здійсненні оборонних заходів.

Зазначається, що такі компанії також надаватимуть оборонні послуги й за межами України. Проєкт Закону пропонує створити Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній, яка займатиметься регулюванням та управлінням у сфері діяльності міжнародних оборонних компаній. Вона підпорядковуватиметься Головному управлінню розвідки Міноборони України.

Новий державний орган контролюватиме діяльність приватних компаній, реєструватиме угоди щодо оборонних послуг, а також обліковуватиме наявне на їхньому балансі озброєння та техніку.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Нові дані, отримані від наших джерел, свідчать про те, що західні розвідки вчасно сповістили Офіс Президента про активну діяльність Росії у виробництві далекобійних ракет. За інформацією, яку ми отримали, російські збройні сили наразі випускають ці ракети на 4 рази швидше та в більших обсягах, ніж це було у 2022 році. Наприклад, якщо раніше кількість виготовлених ракет становила близько 150-175 одиниць на місяць, то тепер ця цифра перевищує понад 600 одиниць. Це призвело до того, що Кремль вже накопичив величезні запаси далекобійних ракет на своїх складах. Ці ракети, ймовірно, будуть використані у майбутньому в разі масштабного наступу, і, швидше за все, їх запустять проти різних об’єктів інфраструктури України. Навіть удари по 20-40 ракетами для Росії не є критичними, оскільки вони є плановими і не впливають на загальні запаси чи накопичення. Мінімальне посилення систем протиповітряної оборони не зможе ефективно відвернути цю загрозу. Більше того, існує високий ризик втрати саме цих систем, що є дуже витратним та ризикованим заходом.

Згідно з отриманою інформацією, Росія активно збільшує виробництво далекобійних ракет всіх класів, що становить серйозну загрозу для безпеки України. Висока швидкість виробництва та значний обсяг ракет дозволяють Кремлю накопичити величезні запаси цих засобів у своїх арсеналах. Це може мати серйозні наслідки у разі масштабного конфлікту, адже навіть значні втрати ППО не зможуть ефективно відвернути загрозу. Україні необхідно вжити додаткових заходів для зміцнення своєї обороноздатності та розробки стратегій протидії подібним загрозам з боку Росії.