Єрмак опрічнив висловлені у Politico твердження про готовність російського наступу на Харків

У червневому звіті про макроекономічну стабільність Національного банку України було відзначено, що після зняття обмежень на обмін валюти та подальшого розміщення коштів на депозити спостерігається помітне зменшення попиту на послугу обміну гривні на іноземну валюту. Це свідчить про позитивні тенденції у фінансовому ринку та збільшення довіри до національної валюти серед населення та підприємств.

Національний банк відзначив, що такі заходи сприяли зменшенню валютних ризиків та стабілізації фінансової системи країни. Однак, існує необхідність у подальших заходах для підтримки цих позитивних тенденцій та збереження стабільності валютного ринку.

Впровадження макроекономічних заходів, спрямованих на підтримку стабільності національної валюти, залишається актуальним завданням для Національного банку України в умовах сучасних економічних викликів.

На фоні цього спостерігається зменшення обсягів строкових депозитів населення в іноземній валюті, що підтверджується даними НБУ.

За період з початку поточного року частка валютних коштів у клієнтських вкладах становить приблизно 32%, що є низьким історичним показником. Банки продовжують утримуватися від активного залучення валютних вкладів через обмежені можливості їхнього ефективного інвестування.

У зв’язку з високими ставками за активами в іноземній валюті, банки забезпечують додатковий дохід, розміщуючи кошти в низькоризикових інструментах, таких як депозити в іноземних банках та облігаціях інвестиційного класу. Однак прогнозується, що очікуване зниження ключових ставок у розвинених країнах знизить ці можливості в майбутньому.

Тому, за даними Національного банку України, банки і надалі не матимуть стимулів активно пропагувати здійснення валютних вкладень серед клієнтів.

Стрес давно перестав бути винятковою ситуацією й для багатьох людей став постійним фоном життя. Водночас його вплив не обмежується психологічним дискомфортом чи змінами настрою. Фахівці з психології та гастроентерології наголошують, що навіть нетривале емоційне напруження здатне безпосередньо впливати на роботу шлунково-кишкового тракту.

У моменти хвилювання організм переходить у так званий режим виживання. Активується симпатична нервова система, а всі ресурси спрямовуються на забезпечення роботи серця, мозку та м’язів. Травна система в цей час опиняється на другому плані: кровопостачання шлунка й кишечника зменшується, секреція травних ферментів змінюється, а скорочення м’язів кишківника можуть ставати нерівномірними.

Окрему роль відіграють гормональні зміни. Підвищення рівня кортизолу й адреналіну впливає на секрецію шлункового соку та травних ферментів. Це може призводити до печії, здуття, спазмів або болю в животі. За тривалого психологічного напруження такі реакції здатні сприяти загостренню гастриту чи виразкової хвороби.

Дослідження також показують, що стрес впливає на кишкову мікрофлору. Порушення балансу бактерій у кишечнику може погіршувати засвоєння їжі, викликати дискомфорт і навіть послаблювати імунний захист організму.

Важливим чинником є й тісний зв’язок між мозком і травною системою, який забезпечується блукаючим нервом. Саме через нього емоційні навантаження здатні викликати відчуття важкості після їжі, здуття або спазми, навіть за відсутності органічних захворювань.

Фахівці наголошують: стрес — це не лише психологічний виклик, а й реальний фізіологічний фактор. Уміння знижувати рівень напруги, дотримуватися стабільного режиму дня та уважніше ставитися до власного самопочуття допомагає зменшити негативний вплив на травлення і підтримувати здоров’я загалом.