Реактивні дрони-камікадзе типу Shahed, які дедалі частіше застосовуються Росією проти України, значно дорожчі та складніші у виробництві, ніж звичайні. Про це в ефірі Українського Радіо заявив військовий експерт і засновник організації “Реактивна пошта” Павло Нарожний. Коментуючи нічний обстріл Києва, він зазначив, що Росія використала стандартну тактику: спочатку застосували удар дронами, а потім — ракетами. При […]
У Європейському Союзі триває активне обговорення щодо подальшого статусу тимчасового захисту для українців, які знайшли притулок в країнах ЄС внаслідок російської агресії. Наразі остаточне рішення про продовження або зміну цього механізму ще не ухвалено.
Як повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт, дискусії між європейськими інституціями та державами-членами продовжуються в робочому режимі. Він зазначив, що консультації почалися ще в березні на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. Основними питаннями обговорення є можливість продовження тимчасового захисту на один рік або створення нової моделі правового статусу для українців після закінчення поточного режиму.
Ламмерт підкреслив складність цього процесу, оскільки він вимагає узгодження позицій усіх країн Євросоюзу. Він також наголосив, що питання тимчасового захисту важливе не лише для підтримки України, а й для мільйонів українців, які наразі проживають у ЄС. Це питання є одним із ключових у порядку денному Єврокомісії, оскільки впливає на ринок праці, соціальні системи та міграційну політику.
Відомо, що Директива про тимчасовий захист була прийнята в березні 2022 року для реагування на масовий наплив українських біженців. Вона дозволила українцям легально перебувати в країнах ЄС, отримувати доступ до роботи, освіти та медичних послуг без проходження стандартної процедури отримання притулку. Спочатку цей механізм планувався як тимчасове рішення, однак через тривалість конфлікту його дія була подовжена кілька разів, і наразі він діє до 4 березня 2027 року.
У Єврокомісії також обговорюють різні варіанти подальших дій після завершення терміну дії цього механізму, серед яких може бути знову продовження директиви, поступове згортання захисту або введення нового правового статусу для українців для більшої інтеграції в Європі.
Окрім цього, важливим аспектом є адаптація систем соціального захисту та ринку праці в країнах-членах, оскільки мільйони українців вже стали частиною економічних процесів, працюючи, навчаючись та отримуючи соціальні послуги. Міжнародні аналітики також зазначають, що значна частина українців, можливо, залишиться в ЄС у середньостроковій перспективі, незалежно від безпекової ситуації в Україні, що ставить питання правового статусу українських громадян в Європі в центр міграційної політики ЄС на найближчі роки.
