Вівторок, 3 Березня, 2026

ЄС погодив масштабну фінансову підтримку України: 90 мільярдів євро стануть доступними вже на початку року

Важливі новини

Європу охоплює хвиля грипу: новий штам різко підвищив навантаження на медицину

Європейські країни зіткнулися з помітним зростанням захворюваності на грип, яке фахівці пов’язують із поширенням нового домінуючого штаму вірусу. Поточна епідемічна ситуація вже створює серйозний тиск на системи охорони здоров’я в багатьох державах, змушуючи лікарні працювати в умовах підвищеного навантаження та браку ресурсів.

Як повідомляє видання The Guardian з посиланням на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, щонайменше 27 із 38 країн європейського регіону заявили про високу або дуже високу активність грипу. Такі показники свідчать про швидке та масштабне поширення вірусу, яке перевищує середні сезонні рівні останніх років.

У ВООЗ зазначають, що сезон грипу цього року розпочався приблизно на чотири тижні раніше, ніж у попередні роки. У зв’язку з цим організація закликає населення дотримуватися профілактичних заходів: вакцинуватися, залишатися вдома у разі поганого самопочуття та носити маски в громадських місцях за наявності респіраторних симптомів.

За даними ВООЗ, до 90% усіх підтверджених випадків грипу в європейському регіоні нині припадає на новий сезонний варіант вірусу — A(H3N2) субклад K. Водночас фахівці підкреслюють, що наразі немає доказів того, що цей штам спричиняє важчий перебіг захворювання порівняно з попередніми варіантами.

Медики називають вакцинацію найефективнішим способом профілактики грипу. Особливо це стосується людей із підвищеним ризиком ускладнень — літніх осіб, пацієнтів із хронічними захворюваннями, вагітних жінок і дітей. Окремо наголошується на важливості вакцинації медичних працівників, які перебувають у зоні підвищеного ризику та відповідають за безпеку своїх пацієнтів.

Регіональний директор ВООЗ у Європі Ганс Анрі Клюге прогнозує, що пік захворюваності на грип у регіоні припаде на кінець грудня або початок січня, тож найближчі тижні можуть стати найскладнішими для систем охорони здоров’я.

Україна програла Аргентині та залишила Олімпіаду

Останній матч групового етапу проти збірної Аргентини став вирішальним для української команди. На жаль, наші футболісти поступилися з рахунком 0:2, що означало завершення олімпійського шляху для України.

Голи забили Альмада на 47-й хвилині і Медіна на 90-й.

Перед завершальний третім туром в групі В, де грає Україна, була максимально заплутана ситуація – всі команди мали по три бали.

Фаворит групи Аргентина програла в першому турі збірній Марокко, а Україна неочікувано поступилася Іраку.

В другому турі українці і аргентинці виграли в своїх суперників – марокканців і іракців, відповідно. Тож перед завершальним туром шанси посісти дві перші позиції і, відповідно, вийти з групи в плей-офф теоретично мали усі команди.

Щоб не зважати на додаткові показники, українські футболісти мали вигравати в збірної Аргентини. Будь-який інший результат ставив під питанням подальшу участь української збірної на турнірі.

Футбольна збірна України вперше бере участь в Олімпіаді. Раніше їй ніколи не вдавалося відібратись на цей турнір.

Участь у цьогорічних змаганнях збірна під керівництвом тренера Руслана Ротаня собі забезпечила влітку минулого року.

Тоді збірна гравців віком до 21 року (U-21) на чемпіонаті Європи змогла пробитися до четвірки найсильніших і отримала право поїхати на Олімпіаду-2024.

Згідно з правилами Олімпіади, до футбольної збірної можна включити 15 гравців віком до 23 років, а також трьох футболістів старше цього віку.

Автор фото,Reuters

Однак через насичений футбольний графік сезону 2023/24 Україна не змогла доєднати до своєї олімпійської команди своїх найсильніших гравців. Зокрема легіонерів з клубів англійської Прем’єр-ліги: Олександра Зінченка, Іллю Забарного і Михайла Мудрика.

Дехто з них відверто заявив, що не має сил і бажання їхати на Олімпіаду і планує зосередитись на клубному футболу, інших гравців не відпустило керівництво клубів.

Тож на олімпійський турнір Україна прибула не в найсильнішому складі. За оцінками букмекерів, шанси українців вибороти золоту медаль складають 18 до 1.

У рейтингу олімпійських футбольних збірних вона перебуває на 6-7 місцях.

Право на звільнення для військовослужбовців з інвалідністю: роз’яснення та гарантії

Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив чергове нагадування щодо важливого законодавчого положення, яке визначає право військовослужбовців з інвалідністю на звільнення з військової служби у запас. Це право закріплене у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII, де чітко передбачено можливість припинення служби для осіб, які мають встановлену інвалідність I, II або III групи.

У центрі підкреслили, що реалізація цього права не прив’язана до конкретного періоду чи обставин отримання інвалідності. Закон однаково захищає тих, хто набув інвалідність під час виконання службових обов’язків, і тих, хто мав відповідний статус ще до початку широкомасштабної агресії або запровадження воєнного стану. Важливо, що положення поширюється не лише на контрактників: звільнення також може бути застосоване до військовослужбовців, які проходять службу за мобілізацією, а також до інших категорій, передбачених чинним законодавством.

Водночас зазначається, що закон не зобов’язує таких військовослужбовців обов’язково звільнятися: за власним бажанням вони можуть продовжити проходження служби у лавах Збройних сил України.

Для звільнення за наявності інвалідності військовослужбовець має подати рапорт про звільнення з військової служби у зв’язку з інвалідністю, надати довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також посвідчення особи з інвалідністю (у тому числі особи з інвалідністю внаслідок війни) або пенсійне посвідчення з відміткою про встановлену інвалідність.

У відомстві наголосили, що дотримання цих процедур дає змогу військовослужбовцям із інвалідністю реалізувати своє право на звільнення зі служби та перехід у запас у законний спосіб.

Хабар за оцінки: у Рівному засудили посадовця коледжу, викритого на поборах зі студентів

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

Росія завдала масованого удару по Дніпру використавши нову ракету

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог використав різні види озброєння:

Підрозділи зенітних ракетних військ знищили більшу частину загрози, продемонструвавши високий рівень захисту неба над Україною.

На щастя, повідомлення про жертв чи постраждалих поки що не надходили. Попри це, у Повітряних силах вкотре наголосили на важливості негайного реагування на сигнали повітряної тривоги.

Також українців закликали відповідально ставитися до поширення інформації, пов’язаної з бойовою роботою ЗСУ. Це важливий елемент інформаційної безпеки держави.

Ця атака є черговою спробою росії залякати українців і завдати шкоди критичній інфраструктурі в умовах наближення зими. У той час як Україна демонструє неймовірну стійкість, підтримка міжнародної спільноти та посилення систем ППО залишаються ключовими для захисту мирного населення.

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

Останні новини