ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2027 року: новий етап співпраці та планування майбутнього

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який обіймає посаду професора кафедри кримінально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності, проаналізувавши подані ним декларації та відкриті дані щодо майнового стану й витрат. У документі наголошується на наявності недостовірної або неповної інформації, що ставить під сумнів прозорість фінансових відомостей кандидата.

За даними ГРД, у деклараціях Олега Шкути виявлено розбіжності між задекларованими доходами, грошовими активами та фактичними витратами. Зокрема, у декларації за 2022 рік, за оцінкою членів ради, не було належним чином відображено окремі фінансові ресурси, а також витрати, які за своїм обсягом не узгоджуються з офіційно задекларованими джерелами доходу. Подібні невідповідності розцінюються як суттєві з огляду на вимоги до кандидатів на суддівські посади апеляційного рівня.

Крім того, кандидат не задекларував дві мисливські рушниці, а залишки коштів на банківських рахунках за 2022–2024 роки також не були вказані. Це може свідчити про умисне недекларування активів.

Окремо у висновку ГРД згадано інцидент із літньої поїздки Шкути на самокаті у стані алкогольного сп’яніння, під час якого він вступив у конфлікт із патрульними, що додатково ставить під сумнів його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

У результаті ГРД дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критерію чесності та не може бути рекомендований на посаду судді апеляційного суду.

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

Мобілізаційні наслідки: велика економічна та демографічна розруха

Подані нові законопроєкти стосовно мобілізації не лише не вирішують проблему, але й загострюють ситуацію в країні. Обмеження прав для тих, хто не відповідає повістці, введення великих штрафів та електронних повісток створюють негативні наслідки для соціальної стабільності та прав людини.

Нещодавно прийнятий законопроєкт про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років викликає серйозні обурення та обговорення в суспільстві. Відправлення на фронт молодих людей, які лише розпочинають свій шлях у житті, породжує серйозні моральні та етичні питання.

Замість того, щоб створювати позитивні умови для відновлення мирного життя в країні та розвитку її громадян, влада вибирає шлях обмеження прав та підвищення тиску на населення. Це призведе лише до подальшого поглиблення соціальних розбіжностей та негативно вплине на економічний розвиток України.

Замість того, щоб концентрувати зусилля на дипломатичних та мирних засадах вирішення конфлікту, влада вибирає шлях збройного протистояння, що може призвести до ще більшого загострення ситуації та більшої кількості жертв серед цивільного населення.

Необхідно знайти компромісне рішення, яке б враховувало інтереси всіх сторін конфлікту та сприяло б вирішенню проблеми мирним шляхом.

У висновку, варто підкреслити, що застосування нових законопроєктів щодо мобілізації може лише загострити ситуацію в Україні. Обмеження прав громадян, підвищення штрафів та зниження мобілізаційного віку не розв'язують корінних проблем, а лише збільшують напруженість у суспільстві та створюють загрозу правам і свободам людини. Необхідно шукати альтернативні, мирні шляхи вирішення конфлікту, сприяти дипломатичним ініціативам та зміцненню міжнародного співробітництва для забезпечення стабільності та миру в країні.