Понеділок, 14 Вересня, 2026

ЄС запускає новий альянс дронів з Україною

Важливі новини

«Найризикованіше рішення Зеленського»: Операція на Курськ шокує Москву і Захід

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це пише The Times.

Як пише видання минулого тижня українські війська вторглися на територію Росії в Курській області, що застало Москву зненацька. Це також стало несподіванкою для західних партнерів України, включаючи Вашингтон.

Спочатку, коли операція розпочалася у вівторок, вона виглядала як чергова акція антипутінських ополченців. Однак уже в четвер стало зрозуміло, що Київ сам намагається завдати стратегічного контрудару Росії.

«Повсюди особисті відбитки пальців президента Зеленського. У Києві багато місяців було секретом, що президент тиснув на своє військове керівництво, щоб воно розпочало літній наступ», – пише видання.

Попри проблеми з робочою силою та ресурсами, українське військове керівництво вагалося, але Зеленський, прагнучи змінити наратив про те, що Україна програє війну, все ж наполіг на проведенні операції.

«Враховуючи проблеми з робочою силою та ресурсами в Україні, вони вагалися. Але Зеленський відчайдушно намагається змінити наратив про те, що Україна програє війну», – додає ЗМІ.

За інформацією The Times, на цю операцію було виділено від 6000 до 10000 військових. Командування готове ризикувати цінними солдатами та технікою для досягнення успіху.

Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

“По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

“Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.

З радістю підготую для вас текст

На яку тему потрібно написати текст?

Який приблизний обсяг (кількість слів або символів)?

Програма передбачає закупівлю великокаліберних снарядів за участі іноземних донорів, зокрема Німеччини, Данії та Нідерландів, а також чеських військових чиновників і оборонних компаній. Мета ініціативи — зменшити дисбаланс на полі бою та підтримати українські Сили оборони у протистоянні з Росією.

За інформацією чеської сторони, на глобальному ринку наразі доступні боєприпаси на суму близько 16 млрд євро. Однак відсутність достатнього фінансування не дозволяє оперативно укласти контракти. Чехія вже внесла до програми 123,7 млн євро, проте цих коштів недостатньо для виконання загального плану.

Ще у грудні місія НАТО в Україні NSATU прогнозувала, що у 2026 році в межах цієї ініціативи буде поставлено 1,8 млн снарядів. Це мало становити 43% від усіх боєприпасів, які надходять Києву, та покрити близько 70% потреб у снарядах радянського калібру.

Водночас темпи фінансування сповільнилися порівняно з попереднім роком. У 2025 році партнери спрямували на програму близько 4,05 млрд євро. Нинішня динаміка збору коштів свідчить про серйозні труднощі з мобілізацією ресурсів.

Ситуація ускладнюється тим, що координацію програми частково перебрала на себе місія НАТО NSATU. Якщо раніше закупівлі здійснювалися в межах двосторонніх домовленостей під егідою Чехії, то нині бюрократичні процедури Альянсу можуть уповільнювати виділення коштів.

Таким чином, попри наявність необхідного озброєння на ринку, ключовим стримуючим фактором залишається нестача фінансування, що безпосередньо впливає на можливості забезпечення української армії артилерійськими боєприпасами у 2026 році.

Музей художника Світлицького: занедбана пам’ятка серед елітної забудови Воздвиженки у Києві

Григорій Світлицький — видатний український художник, який 16 років керував реставрацією Ісакіївського собору в Петербурзі та став першим Народним художником УРСР. Його називали «поетом місячних ночей», а його розписи в Хрестовоздвиженській церкві вражають навіть сьогодні. Однак пам’ять про цього митця та його музей у Києві перебуває під загрозою. Після тривалого життя в Петербурзі, 1919 року […]

ЄС планує нові залізничні коридори для України

Європейський Союз має намір значно розширити залізничну інфраструктуру в...

Європейський Союз розпочинає нову стадію оборонної співпраці з Україною. 5 травня Європейська комісія оголосила про відкриття відбору учасників для формування Альянсу ЄС–Україна в галузі безпілотних літальних апаратів. Ця ініціатива прагне створити стратегічну платформу, що об’єднає технологічні та промислові можливості обох сторін у відповідь на актуальні виклики сучасної війни.

Згідно з інформацією, наданою представниками Єврокомісії, стартував конкурс для компаній, організацій та інституцій, які мають досвід у сфері оборонних дронів. Саме ці учасники стануть основою нового альянсу та визначатимуть його основні напрямки розвитку.

Однією з цілей цієї ініціативи є зміцнення безпеки як для України, так і для країн Європейського Союзу. Відзначається, що війна в Україні підкреслила критичну роль дронів, які використовуються не лише в бойових операціях, але й у розвідці та логістиці. Тому новий альянс має на меті системний розвиток даної сфери.

Створення Альянсу є логічним продовженням політики, озвученої президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у 2025 році, коли вона наголосила на важливості покращення оборонних можливостей ЄС у зв’язку з підвищеною роллю дронів у конфліктах.

Альянс буде функціонувати як індустріальна екосистема, яка зосередиться не лише на розробці безпілотників, але й на засобах протидії їм, що включає виробництво, інтеграцію технологій, стандартизацію та дослідження.

Важливим аспектом є розвиток комплексного потенціалу – від проєктування до практичного застосування та захисту від дронів. Альянс також буде діяти відповідно до стратегічних документів ЄС, таких як «Дорожня карта оборонної готовності до 2030 року» та план дій щодо безпеки безпілотних систем.

Заявки на участь у формуванні Альянсу можуть подавати компанії та організації, які вже мають досвід роботи з оборонними дронами в Україні чи країнах ЄС. Ці учасники сформують перший склад керівного органу та визначатимуть пріоритети розвитку.

Очікується, що перші кроки Альянсу відбудуться найближчими місяцями після завершення відбору, а термін подачі заявок триває до 25 травня 2026 року.

Аналітики вважають цю ініціативу важливим кроком у напрямку поглиблення інтеграції України в оборонну структуру ЄС, що свідчить про перехід до довгострокового партнерства в сфері безпеки та технологій.

Загалом, створення такого альянсу відображає зміни у підходах ЄС до оборони, адже акцент все більше переноситься на інноваційні технології, включаючи дрони, кібербезпеку та штучний інтелект.

Український досвід у використанні безпілотників у бойових умовах стає вагомим фактором, що впливає на рішення ЄС, і підкреслює важливість України в майбутній оборонній архітектурі Європи. Це вже було зазначено у «дорожній карті» оборони, оприлюдненій в жовтні 2025 року, де Україна визначена як ключовий партнер у забезпеченні безпеки континенту.

Таким чином, Альянс ЄС–Україна в питаннях дронів не лише сприяє технологічному розвитку, але і відкриває нові горизонти для співпраці, поєднуючи інновації з бойовим досвідом у боротьбі з сучасними загрозами.

Останні новини