Вівторок, 21 Квітня, 2026

ЄС завершує процес погодження фінансової допомоги Україні на суму €90 млрд

Важливі новини

Суспільне пояснило ситуацію навколо співпраці Valeriya Force з російським продюсером

У зв'язку з резонансною ситуацією, яка виникла навколо участі фіналістки національного відбору на «Євробачення-2026» Valeriya Force і її можливого співробітництва з російським саундпродюсером, Суспільне опублікувало офіційний коментар. Вони заявили, що участь артистки в конкурсі повністю відповідає чинним правилам і не містить жодних порушень.

У відповіді Суспільного на запит видання NV зазначається, що співпраця Valeriya Force з продюсером D.Woo, яка могла б відбутися у 2024 році, не порушує умов національного відбору. Як зазначають в організації, важливою умовою є те, що контракт чи партнерство з особами, що мали чи мають зв'язки з державою-агресором, не може впливати на можливість участі артиста у відборі, якщо це не пов'язано з підтримкою агресії або пропагандою ворожої політики.

Сама артистка, справжнє ім’я якої Валерія Симулик, раніше пояснювала, що у 2023–2024 роках працювала під псевдонімом Vesta в рамках продюсерського проєкту. За її словами, усі питання, пов’язані з цифровим просуванням і дистрибуцією музики, перебували у відповідальності продюсера, тоді як вона була зосереджена виключно на творчій частині. Наприкінці 2024 року цей проєкт офіційно завершили, а нині її саундпродюсером є Vinny Venditto.

У Суспільному також наголосили, що правила національного відбору чітко визначають обмеження для учасників. Зокрема, до конкурсу не допускаються виконавці, які після 15 березня 2014 року здійснювали концертну діяльність на території держави-агресора, в АР Крим або на інших тимчасово окупованих територіях України, а також у Білорусі після 24 лютого 2022 року. За словами мовника, жоден із учасників Нацвідбору-2026 ці вимоги не порушив.

Окремо підкреслюється, що потенційна співпраця Valeriya Force з представником РФ у минулому не пов’язана з її нинішньою участю у конкурсі. У Суспільному зазначили, що правила не передбачають перевірку всіх агентів або контрагентів, з якими артист міг співпрацювати протягом усього творчого шляху, якщо така взаємодія не суперечить визначеним обмеженням.

Рекордне зростання судових позовів українських банків до боржників

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

В Україні подешевшав популярний овоч: ціни в магазинах і на ринку

Передноворічний період 2024 року приніс несподіване зниження відпускних цін на картоплю в Україні. Попри очікування фермерів, що вартість овоча продовжить зростати, оптові покупці цього не підтримали, посилаючись на зменшення попиту. За даними аналітиків EastFruit, нині картоплю продають за ціною 18-28 грн/кг (0,43-0,67 долара/кг) залежно від її якості, сорту та обсягів партій. У порівнянні з кінцем […]

The post В Україні подешевшав популярний овоч: ціни в магазинах і на ринку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Які свята відзначають 19 серпня: міжнародні дати, українські традиції та церковні звичаї

19 серпня у світі та в Україні відзначають одразу кілька важливих дат. Цей день має цікаві народні прикмети, пов’язаний із православними традиціями та вважається особливим для воїнів. Міжнародні свята ООН встановила 19 серпня як День гуманітарної допомоги. Його мета – наголосити на важливості міжнародної співпраці, допомоги країнам, що постраждали від криз, катастроф і війн. Ще […]

Правоохоронці виявили майже 30 військовозобов’язаних у підробці медичних довідок для ухилення від мобілізації

Правоохоронці викрили масштабну схему ухилення від військової служби за допомогою фіктивних медичних довідок, в якій брали участь як цивільні особи, так і військовослужбовці. Про це повідомила Національна поліція України. У рамках чергового етапу спецоперації «Опікун» оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, слідчі Головного слідчого управління Нацполіції, працівники Державного бюро розслідувань та внутрішньої безпеки Збройних Сил України […]

Європейський Союз знаходиться на заключному етапі узгодження рішення про надання Україні значної фінансової підтримки в обсязі 90 мільярдів євро. Наразі триває юридичне оформлення цієї ініціативи, яке передує офіційному запуску фінансування.

Джерела повідомляють, що це питання буде розглянуто на засіданні Комітету постійних представників країн-членів ЄС (Coreper), запланованому на 22 квітня. Саме цей орган готує матеріали для остаточного затвердження на рівні Ради ЄС.

На зустрічі передбачається обговорення змін до багаторічного бюджету Євросоюзу, що є критично важливим юридичним кроком для реалізації нової фінансової програми. Важливо підкреслити, що дане питання включено до порядку денного без попереднього обговорення, що свідчить про досягнутий консенсус серед країн-членів.

Після формального затвердження на засіданні Coreper, документ буде оформлено через письмову процедуру, що дозволить уникнути додаткових дебатів і розпочати процес його реалізації.

Цей кредитний інструмент загальною сумою 90 млрд євро має на меті підтримати макрофінансову стабільність України. Заплановані кошти будуть спрямовані на покриття:

– бюджетного дефіциту,

– соціальних витрат, таких як зарплати, пенсії, освіта, медицина,

– критичних потреб в відновленні інфраструктури,

– часткове фінансування оборонних витрат.

Згідно з планами, фінансування буде здійснюватися протягом кількох років, приблизно у 2026–2027 роках, у вигляді траншів, пов'язаних з виконанням Україною визначених реформ.

Оцінюється, що ЄС залучатиме ці кошти через спільні запозичення на фінансових ринках, використовуючи гарантії бюджету ЄС. Цей підхід вже застосовувався під час пандемії COVID-19 та для підтримки України в період з 2022 по 2024 роки.

Ключову роль у просуванні цього рішення відіграли політичні зміни в Угорщині. Після парламентських виборів 12 квітня партія прем'єр-міністра Віктора Орбана зазнала поразки, а опозиційна сила «Тиса» під керівництвом Петер Мадяра пообіцяла відновити конструктивну участь Угорщини в ЄС та НАТО.

Раніше позиція уряду Орбана була однією з причин затримки ухвалення рішень щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії. В ЄС сподіваються, що новий політичний курс Будапешта сприятиме швидшому просуванню фінансових ініціатив і нових обмежувальних заходів.

Зокрема, в Німеччині вважають, що зміни в Угорщині можуть дозволити не лише затвердити кредит для України, а й підготувати 20-й пакет санкцій проти Росії.

Європейські чиновники підкреслюють, що фінансова підтримка України залишається важливим стратегічним пріоритетом, особливо на тлі тривалої війни та потреби стабілізувати державні фінанси.

Перші виплати можуть стартувати вже у другому кварталі 2026 року, залежно від технічної реалізації механізму та виконання Україною необхідних умов. Структура програми буде схожа на попередню ініціативу Ukraine Facility, що передбачала регулярні транші за умови проведення реформ в управлінні державними фінансами, антикорупційній політиці та верховенстві права.

Пакет у 90 млрд євро стане одним з найбільших інструментів фінансової підтримки України від ЄС з моменту повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, доповнюючи вже надану макрофінансову допомогу, гуманітарні програми та військову підтримку. Таким чином, ЄС наближається до старту масштабного фінансового механізму, що має забезпечити стабільність української економіки та створити умови для відновлення після війни.

Останні новини