Субота, 16 Травня, 2026

Європа стикається з безпрецедентними викликами у сфері озброєнь на тлі війни Росії з Україною, що супроводжується різким зростанням цін на військову продукцію. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур зазначає, що вартість окремих видів зброї та боєприпасів за останні два роки зросла на понад 50%. Це явище стало загальною проблемою для країн НАТО, які посилили свої оборонні бюджети після початку військової агресії Росії.

Важливі новини

Зимові виклики: Зеленський закликав до прискорення підготовки регіонів до опалювального сезону

Президент України Володимир Зеленський висловив незадоволення темпами підготовки окремих...

НАБУ готує підозру віце-прем’єру Чернишову

Віце-прем’єр-міністр з питань розвитку громад і територій Олексій Чернишов неочікувано не повернувся до України після нещодавнього «відрядження». Його відсутність збіглася в часі з гучною антикорупційною операцією НАБУ, у межах якої, за даними джерел, правоохоронці готують йому повідомлення про підозру. У центрі розслідування — багатомільярдні збитки державі та корупційна схема з землею в столиці. Найбільше обурення […]

Ексзаступницю голови Держпродспоживслужби підозрюють у розтраті держмайна

Колишня заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко опинилася у центрі кримінального провадження — її підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до втрати державного майна на понад мільйон гривень. За даними правоохоронців, у серпні 2023 року, тимчасово обіймаючи посаду керівниці служби, Шевченко підписала документи, які дозволили внести до переліку об’єктів приватизації два приміщення у Київській області. Ці […]

Кримінальне провадження проти Олексія Гончаренка: політичні мотиви чи законні підстави?

Народний депутат України Олексій Гончаренко повідомив про відкриття кримінального провадження проти нього за статтями, що стосуються державної зради та перешкоджання діяльності Збройних сил України. На своїй сторінці у Facebook парламентарій назвав справу «замовною», заявивши про тиск з боку суду та прокуратури і звинувативши органи влади у політичній мотивації дій.

За словами Гончаренка, розслідування має на меті дискредитувати його політичну діяльність і вплинути на громадську думку. Депутат підкреслив, що не має жодного стосунку до звинувачень і вважає процес спробою обмежити його право на політичну позицію та свободу висловлювання.

За словами Гончаренка, Печерський районний суд Києва розглядав заяву нардепки від фракції «Слуга народу» і зобов’язав Офіс Генерального прокурора відкрити кримінальне провадження проти нього.

«Замовна справа, вже суддя Вовк у Печерному суді розминається. Генпрокуратура всіх запускає, спускають всіх собак. Знаєте за що? За те, що я заважаю ЗСУ», — зазначив Гончаренко у відеозверненні.

Парламентарій підкреслив, що вважає провадження політично мотивованим і пов’язує його із своєю діяльністю, яка нібито заважає роботі Збройних сил. Він також наголосив, що відстоюватиме свою позицію у правовому полі та розраховує на неупереджене розслідування.

Наразі Офіс Генерального прокурора офіційних коментарів щодо відкриття провадження не надав.

Ростислав Шурма “покриває” схеми банку “Альянс” та його власника Павла Щербаня – ЗМІ

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.

Певкур акцентує, що оборонна промисловість не встигає задовольняти стрімко зростаючий попит. Країни Альянсу почали активно відновлювати свої арсенали, виснажені через скорочення військових витрат у минулі роки та постачання озброєнь Україні. Наприклад, Німеччина заснувала оборонний фонд на 100 мільярдів євро, а Польща розпочала масштабну модернізацію армії, закуповуючи танки Abrams і системи HIMARS.

На тлі зростаючого попиту виробники озброєння опинилися перед проблемами, пов'язаними з обмеженими виробничими потужностями, дефіцитом компонентів і нестачею кваліфікованих кадрів. Bloomberg підкреслює, що європейський оборонний ринок зараз функціонує в умовах "воєнної економіки", коли запит перевищує виробничі можливості.

Критичною залишається ситуація на ринку артилерійських боєприпасів, систем ППО та бронетехніки. Після початку війни в Україні країни НАТО активно передавали Києву свої запаси, що призвело до суттєвого скорочення арсеналів у Європі. Таким чином, уряди мають одночасно підтримувати Україну та відновлювати власні запаси.

Певкур порівняв цю ситуацію з "проблемою курки та яйця", вказуючи на те, що уряди сподіваються на збільшення виробництва, проте виробники не готові інвестувати у розширення без довгострокових контрактів. Міністр наголосив, що Європа не може чекати до 2030 року для відновлення боєготовності своїх армій, оскільки це може дати Росії можливість скористатися слабкостями НАТО.

У відповідь на ці виклики, в Європі все активніше говорять про необхідність мілітаризації промисловості. Генеральний секретар НАТО планує зустріч з керівниками провідних оборонних компаній, щоб обговорити збільшення виробництва озброєнь. Financial Times повідомляє про тиск НАТО на уряди країн-членів для переходу на довгострокові контракти, які б дали виробникам впевненість для розширення.

Велика Британія також розглядає створення "оборонного банку" для фінансування переозброєння країн Північної Європи. Водночас у ЄС тривають дискусії про створення спільного оборонного фонду та нових механізмів централізованих закупівель, оскільки розрізнені контракти лише підвищують ціни.

Ситуація у сфері безпеки ускладнюється позицією США, які з початком нового президентства можуть зменшити витрати на європейську безпеку. Країни Балтії, Польща та Скандинавія вже ставлять під сумнів свою безпеку в умовах можливого конфлікту з Росією.

Попри зростання оборонних бюджетів, експерти попереджають, що вирішення проблеми дефіциту озброєнь займе роки. Наприклад, виробництво ракет для систем ППО займає багато часу через складність виготовлення компонентів.

Таким чином, Європа вступає в нову еру – еру масштабного переозброєння, де основною проблемою стає не лише фінансування, а й здатність швидко випускати необхідну кількість озброєнь.

Останні новини