П’ятниця, 3 Липня, 2026

Європа стикається з безпрецедентними викликами у сфері озброєнь на тлі війни Росії з Україною, що супроводжується різким зростанням цін на військову продукцію. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур зазначає, що вартість окремих видів зброї та боєприпасів за останні два роки зросла на понад 50%. Це явище стало загальною проблемою для країн НАТО, які посилили свої оборонні бюджети після початку військової агресії Росії.

Важливі новини

Можливість ударів України по Білорусі у разі загрози безпеці

В Україні обговорюють варіанти реагування на потенційні загрози з...

Російський удар по ядерному сховищу: Зеленський засудив агресію РФ

Президент України Володимир Зеленський висловив різку критику на адресу...

The Economist: Бойові дії в Україні можуть припинитися у 2025 році

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його оцінкою, у Штатів закінчуються і гроші, і зброя для допомоги Україні, а їй ще потрібно допомагати Ізраїлю і Тайваню. У Європи ресурсів ще менше, а сама Україна не впорається. Тому зростає ймовірність тиску з метою укладення мирної угоди.

Видання вважає, що Україні «доведеться змиритися з втратою частини своєї території», навряд чи отримає вступ до НАТО, але можливі якісь гарантії безпеки.

«У будь-якому разі, принаймні зараз видається вельми вірогідним, що обговорення розпочнуться у 2025 році, і коли це станеться, бойові дії можуть різко стихнути, аж до припинення вогню. Поки тривають переговори, може виникнути напівзаморожений конфлікт. Недосконалий, так, але набагато кращий, ніж те, як йдуть справи зараз», – резюмує The Economist.

Розслідування зловживань у закупівлях медичних товарів для столичних лікарень

Правоохоронці Києва ініціювали кримінальне розслідування з приводу ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для міських медичних установ. В ході слідства встановлено, що чиновники Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) могли сприяти певним постачальникам, що призвело до значного завищення вартості медичних товарів. За даними слідства, ціни на деякі товари зростали в кілька разів — у 3–5 разів більше, ніж їх ринкова вартість.

Ця ситуація привернула увагу правоохоронців через можливі масові зловживання бюджетними коштами, що могли бути використані неефективно або незаконно. Розслідування проводиться в рамках кримінальної справи №12025100000000988, відкрита 31 липня 2025 року. Дане провадження стосується не лише факту завищення цін, але й можливих порушень під час самого процесу закупівель, що може вказувати на системні недоліки в управлінні державними коштами.

За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.

Певкур акцентує, що оборонна промисловість не встигає задовольняти стрімко зростаючий попит. Країни Альянсу почали активно відновлювати свої арсенали, виснажені через скорочення військових витрат у минулі роки та постачання озброєнь Україні. Наприклад, Німеччина заснувала оборонний фонд на 100 мільярдів євро, а Польща розпочала масштабну модернізацію армії, закуповуючи танки Abrams і системи HIMARS.

На тлі зростаючого попиту виробники озброєння опинилися перед проблемами, пов'язаними з обмеженими виробничими потужностями, дефіцитом компонентів і нестачею кваліфікованих кадрів. Bloomberg підкреслює, що європейський оборонний ринок зараз функціонує в умовах "воєнної економіки", коли запит перевищує виробничі можливості.

Критичною залишається ситуація на ринку артилерійських боєприпасів, систем ППО та бронетехніки. Після початку війни в Україні країни НАТО активно передавали Києву свої запаси, що призвело до суттєвого скорочення арсеналів у Європі. Таким чином, уряди мають одночасно підтримувати Україну та відновлювати власні запаси.

Певкур порівняв цю ситуацію з "проблемою курки та яйця", вказуючи на те, що уряди сподіваються на збільшення виробництва, проте виробники не готові інвестувати у розширення без довгострокових контрактів. Міністр наголосив, що Європа не може чекати до 2030 року для відновлення боєготовності своїх армій, оскільки це може дати Росії можливість скористатися слабкостями НАТО.

У відповідь на ці виклики, в Європі все активніше говорять про необхідність мілітаризації промисловості. Генеральний секретар НАТО планує зустріч з керівниками провідних оборонних компаній, щоб обговорити збільшення виробництва озброєнь. Financial Times повідомляє про тиск НАТО на уряди країн-членів для переходу на довгострокові контракти, які б дали виробникам впевненість для розширення.

Велика Британія також розглядає створення "оборонного банку" для фінансування переозброєння країн Північної Європи. Водночас у ЄС тривають дискусії про створення спільного оборонного фонду та нових механізмів централізованих закупівель, оскільки розрізнені контракти лише підвищують ціни.

Ситуація у сфері безпеки ускладнюється позицією США, які з початком нового президентства можуть зменшити витрати на європейську безпеку. Країни Балтії, Польща та Скандинавія вже ставлять під сумнів свою безпеку в умовах можливого конфлікту з Росією.

Попри зростання оборонних бюджетів, експерти попереджають, що вирішення проблеми дефіциту озброєнь займе роки. Наприклад, виробництво ракет для систем ППО займає багато часу через складність виготовлення компонентів.

Таким чином, Європа вступає в нову еру – еру масштабного переозброєння, де основною проблемою стає не лише фінансування, а й здатність швидко випускати необхідну кількість озброєнь.

Останні новини