Європарламент запрошує Володимира Зеленського на важливі саміти: що це означає для України?

Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило розширені відомості про новий російський ударний безпілотний літальний апарат «Гєрань-5», який, за наявними даними, противник планує застосовувати з борта штурмовика Су-25. Матеріали були представлені у форматі детального технічного аналізу, що дає змогу комплексно оцінити можливості цього зразка озброєння та рівень його технологічної складності.

У межах публікації розвідка продемонструвала інтерактивну тривимірну модель дрона, яка дозволяє розглянути конструкцію апарата з різних ракурсів і зрозуміти принципи його компонування. Окрему увагу приділено планеру, системам кріплення та адаптації до авіаційного пуску, що свідчить про намагання Росії розширити сценарії бойового застосування безпілотників і підвищити їхню дальність та оперативну гнучкість.

Згідно з оприлюдненою інформацією, повна злітна маса «Гєрані-5» становить близько 850 кілограмів. Тривалість польоту оцінюється приблизно у дві години, а максимальна дальність може сягати до 950 кілометрів. Максимальна висота польоту заявлена на рівні шести кілометрів, однак фактично зафіксоване застосування відбувалося на висотах від 200 метрів до трьох кілометрів.

Крейсерська швидкість безпілотника становить від 450 до 600 кілометрів на годину, що суттєво перевищує показники попередньої модифікації «Гєрань-3». Як силову установку використано китайський турбореактивний двигун із тягою близько 200 кілограмів сили.

У конструкції безпілотника застосовані типові для лінійки «Гєрань» компоненти. Зокрема, апарат оснащений польотним контролером, інерціальною навігаційною системою, супутниковою навігацією з багатоелементною антеною, системою передачі телеметричних даних на базі мікрокомп’ютера та мобільних модемів, а також мережевими модулями зв’язку.

Обшивка фюзеляжу, крил і хвостового оперення виготовлена з вуглецевого волокна, тоді як силова конструкція виконана з алюмінієвого профілю та металевих елементів. Для маркування безпілотників використовується експериментальна серія, аналогічна тій, що застосовувалася на модифікаціях «Гєрань-2» у поєднанні з авіаційними ракетами та переносними зенітно-ракетними комплексами.

Розвідка також ідентифікувала походження електронної компонентної бази безпілотника. За наявними даними, комплектуючі мають походження з Китаю, США та Німеччини.

За оцінками фахівців, «Гєрань-5» за конструктивними рішеннями нагадує іранський безпілотник Karrar, а більшість його блоків є уніфікованими з іншими російськими дронами цього типу. Довжина апарата становить близько шести метрів, розмах крил — до п’яти з половиною метрів. На відміну від попередніх модифікацій лінійки, новий дрон виконаний за нормальною аеродинамічною схемою.

Окремо зазначається, що російська сторона опрацьовує можливість запуску цього безпілотника безпосередньо зі штурмовика Су-25, що може розширити тактичні можливості його застосування.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами джерела в ОП, ідея ґрунтується на досвіді Росії, яка активно використовує фінансові винагороди для вербування бійців. В Україні цей механізм планують адаптувати, щоб забезпечити добровільний характер набору. Молодим людям пропонуватимуть гідну матеріальну компенсацію за службу у штурмових підрозділах, які виконують надважливі завдання з прориву оборони противника.

«Генштаб гостро потребує резервів, здатних проводити активні штурмові операції. На передовій є значна нестача саме молодих, фізично підготовлених бійців, які готові ризикувати життям заради перемоги», — зазначив співрозмовник.

Розмір виплат поки не розголошується, але джерела припускають, що він буде значно вищим за середню зарплату в Україні. Планується також впровадження додаткових бонусів за участь у ризикованих операціях, виконання складних завдань та терміни перебування на фронті.

З 1 січня 2026 року в Україні значно зростають державні виплати при народженні дитини. Новонароджені отримуватимуть 50 тисяч гривень грошової допомоги, а також «Пакунок малюка» вартістю 8 451 грн, що включає найнеобхідніші речі для першого часу життя дитини. Право на отримання допомоги має один із батьків або законних опікунів, які можуть скористатися сучасними електронними сервісами для подачі заявки.

Подати заяву на виплати можна через додаток «Дія», що значно спрощує процедуру і дозволяє оформити допомогу дистанційно, без необхідності відвідувати установи особисто. Для тих батьків або опікунів, які не користуються додатком, передбачено традиційний спосіб подачі документів — у найближчому відділенні Пенсійного фонду України. Така система дозволяє охопити всіх громадян, незалежно від рівня цифрової грамотності та доступу до онлайн-сервісів.

Варто зазначити, що для дітей, народжених до 1 січня 2026 року, допомога становить 41 280 грн. З них 10 320 грн виплачуються одразу, а решта коштів надається щомісяця протягом трьох років. Для дітей на повному державному утриманні кошти зберігатимуться на депозиті до досягнення повноліття.

Ці зміни покликані підтримати родини та забезпечити дітям необхідні ресурси для перших років життя.