До України прибула група американських аудиторів, щоб нарешті з’ясувати, що сталося з мільярдами доларів, які США вливали у військову, гуманітарну та логістичну підтримку. Про це пише видання Intellinews. З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Заходу близько 133 мільярдів доларів, левову частку з яких надали Сполучені Штати. Проте прозорість використання цих коштів усе ще залишається […]Україна веде активні переговори з Європейським Союзом щодо отримання значної макрофінансової підтримки в обсязі 90 мільярдів євро. В Єврокомісії відзначили, що досягнуто "значного прогресу" в узгодженні основних умов, але остаточне затвердження фінансового пакету залежить від виконання ряду економічних і політичних вимог, включаючи реформи у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.
Цю інформацію підтвердив речник Європейської комісії Балаж Уйварі, коментуючи хід переговорів про Меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС. Саме цей документ визначить механізм надання коштів, графік фінансування, а також перелік необхідних реформ і зобов’язань, які повинні бути виконані Києвом для отримання траншів.
За словами представника Єврокомісії, переговори між українською стороною і Брюселем проходять на позитивній ноті, а найбільш готовим документом є саме Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової підтримки. Однак остаточне узгодження все ще потребує доопрацювання деяких його положень.
Брюссель підкреслює, що програма фінансової допомоги грунтується на трьох основних напрямках: продовження партнерства з Міжнародним валютним фондом, здійснення економічних реформ для стабілізації фінансової системи та забезпечення бюджетної дисципліни, а також проведення політичних і інституційних реформ, пов’язаних з верховенством права і антикорупційною діяльністю.
Особливо чутливим блоком в обговореннях став політичний аспект, до якого входять вимоги щодо реформи антикорупційної системи та зміцнення незалежності правоохоронних органів. Значна частина цих умов базується на неофіційному "плані Качки-Кос", який слугує важливим орієнтиром для оцінки прогресу України в цих сферах.
Крім того, Європейський Союз акцентує, що йдеться не лише про технічні вимоги для отримання кредиту, а про інтеграцію України в європейський правовий та політичний контекст. На думку Брюсселя, фінансова підтримка має супроводжуватися впровадженням суттєвих структурних реформ, які наблизять українську управлінську систему до європейських стандартів.
У той же час в Україні тривають дискусії щодо розробки нової антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Голова парламентського комітету з антикорупційної політики Анастасія Радіна підкреслила, що урядова версія стратегії не враховує критично важливі для ЄС положення, зокрема незалежність антикорупційних органів і реформування прокуратури.
Вона також зазначила, що невиконання цих умов може ускладнити не лише процес отримання фінансових траншів, а й переговори про вступ України до Євросоюзу. Брюссель, у свою чергу, наголошує на необхідності практичних і системних реформ.
Кредитна програма ЄС на 90 мільярдів євро може стати однією з найбільших фінансових ініціатив на підтримку України з початку війни. Заплановані кошти будуть використовуватися для покриття дефіциту бюджету, соціальних витрат, підтримки макроекономічної стабільності та реалізації реформ.
Ця допомога є життєво важливою для України, оскільки війна створює величезне навантаження на бюджет, посилюючи потребу у фінансуванні державних програм та оборонних витрат. Економісти попереджають, що без стабільної міжнародної підтримки, країна може зіткнутися з серйозними загрозами для своєї фінансової системи.
У ЄС прагнуть, щоб фінансова підтримка стала інструментом для довгострокових змін в українській державі, тому прив'язка виділення коштів до конкретних результатів у галузі антикорупційної політики та судової реформи стає дедалі жорсткішою.
Як очікується, остаточне погодження документів може відбутися в найближчий час, після чого механізм фінансування проходитиме формальне затвердження в інституціях ЄС, що відкриє двері для виплати коштів Україні.
