Їжа за графіком: як час вечері впливає на сон, вагу і здоров’я

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Вони постійно збільшують виробництво і кількість дронів, при цьому використовують різноманітні тактики для того, щоб виснажити нашу систему протиповітряної оборони (ППО)”, – зазначив Дикий в інтерв’ю “Спецпроєкти Сергія Мамаєва”. Однією з таких тактик є використання дронів-обманок, які, завдяки спеціальним дзеркалам, добре помітні на радарах, що дозволяє відволікати сили ППО від основної загрози.

Цей підхід має на меті не тільки створення дефіциту ракет у ППО, але й призводить до перевтоми військових, які полюють на ці дрони. Враховуючи це, Дикий пропонує зосередити зусилля на збільшенні кількості мобільних груп, здатних ефективно реагувати на загрози.

Цивільні як частина оборони

На думку експерта, однією з можливих відповідей на нові виклики є залучення до боротьби з дронами цивільного населення. В Україні є багато заброньованих чоловіків, які фізично здорові і придатні до служби. За словами Дикого, їх можна залучити до захисту неба, організувавши мобільні групи, які могли б почергово виконувати бойові чергування.

“Не бачу проблеми в тому, щоб студенти, які мають відстрочку, або люди, які заброньовані на роботах, допомагали в боротьбі з “Геранями” в свій вільний час”, – зазначив експерт. Він підкреслив, що це дозволить зняти частину навантаження з ППО, яке зараз відчувають військові.

Переведення мобільних груп у піхоту

Дикий також звернув увагу на проблему переведення мобільних вогневих груп у піхотні підрозділи через нестачу людей на фронті. Цю проблему можна було б розв’язати, використовуючи цивільних для боротьби з дронами, що дозволить зберегти основні сили для інших важливих завдань на фронті.

“Ми можемо розгорнути значно більше мобільних груп, ніж є зараз, і це допоможе зміцнити оборону країни”, – підсумував експерт.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Трінчер, шлюб із Волошиним став для неї досвідом, який загартував її. Водночас вона зізналася, що його вибір був помилкою: «Я переконана, що шлюб зі скандальним блогером був помилкою».

Співачка визнала, що сама скоїла чимало помилок у стосунках, які також могли вплинути на розлучення. «Чи робила я якісь помилки? Звичайно! Це мій перший шлюб. Я там була дитина», – наголосила вона.

У своєму Instagram Трінчер розповіла про емоції, які переживала після розставання з Олександром. Вона пройшла всі стадії прийняття: від розчарування та депресії до гніву на себе та екс-чоловіка. Як зізналася співачка, тривалий час, попри кризу в стосунках, вона намагалася зберегти позитивний імідж, але насправді боролася з внутрішніми труднощами.

Анна підкреслила, що розлучення – це складний процес, але його можна пережити. Вона прийняла той факт, що їхні шляхи розійшлися, і наразі насолоджується трансформаціями, які відбуваються в її житті.

Нагадаємо, що Трінчер і Волошин перебували у стосунках три роки, а у 2022 році одружилися. Попри спроби зберегти шлюб, пара оголосила про розлучення. Олександр зізнався, що “перегорів” у стосунках і вирішив розійтися, щоб не завдавати шкоди Анні.

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.