Їжа за графіком: як час вечері впливає на сон, вагу і здоров’я

Селище Куп’янськ-Вузловий у Харківській області залишається під стійким контролем Збройних Сил України, незважаючи на неодноразові заяви російського командування про нібито просування на цій ділянці фронту. Аналітична спільнота DeepState відзначає, що наявні матеріали, включно з відеозаписами, демонструють реальну ситуацію на місцях і спростовують пропагандистські твердження противника.

На останніх відео, що регулярно з’являються, можна побачити українських військовослужбовців, які вільно пересуваються центром селища без стандартного захисного спорядження, такого як бронежилет, каска чи інші засоби індивідуального захисту. Така обставина, на думку аналітиків, є наочним свідченням повного контролю ЗСУ над Куп’янськом-Вузловим та стабільного безпечного функціонування ключових об’єктів інфраструктури.

Водночас у DeepState зазначають, що противник продовжує спроби інфільтрації. Зокрема, малі групи російських військових намагаються проникати в населений пункт з району Піщаного вздовж залізничної колії.

За словами аналітиків, такі групи регулярно виявляють та знищують українські військові, щоб не допустити їх накопичення і подальшого розвитку диверсійної діяльності.

Коментуючи загальну ситуацію на Куп’янському напрямку, командир 429 окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко раніше повідомляв, що російські військові нерідко перевдягаються у форму ЗСУ з метою проникнення якомога глибше в українські бойові порядки.

Подібні тактики фіксують і на інших ділянках фронту. Зокрема, на Добропільському напрямку російські окупанти демонструють низькі темпи просування. За інформацією військових, противник переважно пересувається пішки, активно маскується, а в окремих випадках навіть прикидається мертвим, намагаючись уникнути ураження та проникнути ближче до українських позицій.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.

Слідча поліції Одеської області Ольга Арику подала декларацію про майновий стан при звільненні, зазначивши у ній чималі подарунки від матері та власну нерухомість, розташовану в Одесі та Ізмаїлі. Інформація про зміни у її майновому стані стала доступною в результаті перевірки декларацій посадових осіб. Згідно з поданими даними, основним джерелом доходу Ольги Арику була її заробітна плата, яка склала 180 тисяч гривень на рік.

Особливу увагу привертає інформація про подарунки, отримані Ольгою від її матері, Олени Арику. Всього було задекларовано два подарунки, сума яких становить 1,285 мільйона гривень. Перший подарунок склав 840 тисяч гривень, а другий — 445,5 тисяч гривень. Такі значні суми викликають інтерес, оскільки вони явно виходять за межі звичних дарунків і можуть підняти питання щодо їх походження та обґрунтованості.

У розділі нерухомості зазначено:

квартира площею 68,9 м² в Ізмаїлі (власність Ольги Арику);

ділянка площею 1269,4 м² у селі Озерне Ізмаїльського району (власність Ольги Арику);

будинок площею 124,3 м² у селі Озерне (власність матері);

ділянка площею 2478 м² у селі Озерне (власність матері);

квартира площею 44,7 м² в Одесі (власність громадянки Домнікії Крецу);

квартира площею 63,9 м² в Одесі (власність Ольги Арику, оцінена у 1,24 млн грн).

У декларації не зазначено транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права чи фінансові зобов’язання. Також відсутня інформація про членів сім’ї.