Вівторок, 2 Грудня, 2025

Юрій Бутусов: Чому генерали ухиляються від відповідальності

Важливі новини

Інструктор військкомату заробляв на втечах військових

Правоохоронці повідомили про підозру інструктору одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних сил України в умовах особливого періоду. Про це інформує  Офіс Генерального прокурора. Старший сержант підшукував військовослужбовців, які бажали уникнути служби, і за грошову винагороду допомагав їм вирішувати це питання. Зокрема, він сприяв: Втечі військових, які […]

The post Інструктор військкомату заробляв на втечах військових first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Синоптикиня розповіла, яку погоду чекати цього тижня

Цього тижня в Україні збережеться погодний контраст: західні регіони поступово охолонуть і потраплять під вплив циклону, тоді як на південному сході пануватиме справжня спека. Про це розповіла синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха в коментарі для УНІАН. «Погода цього тижня буде подібною до минулої: на заході прохолодно з дощами, на південному сході – сухо та […]

В Україні зросла кількість інсультів через стрес і гіпертонію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.

У Прилуках чоловік поранив ножем воєнкома в приміщенні ТЦК

У Прилуках Чернігівської області чоловік напав з ножем на представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Про це повідомила Національна поліція України. Інцидент стався 25 травня. Як зазначають правоохоронці, до Прилуцького ТЦК доставили чоловіка для перевірки документів. Під час перебування в будівлі він раптово напав на військовослужбовця, завдавши йому тілесних ушкоджень, зокрема ножове поранення передпліччя. […]

Стратегія уряду: перехід ФОПів на загальну систему оподаткування

Уряд України впроваджує нову стратегію оподаткування, спрямовану на реформування системи оподаткування ФОПів. Ця ініціатива обговорюється в суспільстві та викликає живу дискусію. Згідно з цією стратегією, можливе припинення спрощеної системи оподаткування, що ставить під питанням майбутнє багатьох українських ФОПів. Причини цієї ініціативи пов'язані з потенційними ризиками, що несе спрощена система, такими як зменшення податкових надходжень до бюджету через необов'язковість участі, можливість заниження податкових зобов'язань та нерівні умови конкуренції для добросовісних підприємців. Уряд прагне зменшити торгівлю контрафактним та контрабандним товаром шляхом впровадження більш прозорої системи оподаткування. Це рішення стає відповіддю на потребу забезпечення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності та зменшення тіньової економіки.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року орієнтується на реформування спрощеної системи оподаткування з метою збільшення податкових надходжень. Протягом трьох років передбачається перехідний період, під час якого ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть збільшуватися до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде введена заборона залишатися на спрощеній системі оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу з об'єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Для "спрощенців" буде обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій, а поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх. Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, бачачи у них спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак вони також підкреслюють необхідність припинення зловживань, зокрема використання "спрощенки" для оптимізації податків. Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що запропоновані у Національній стратегії доходів реформи спрощеної системи оподаткування спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах великих витрат на війну та затримок з міжнародною допомогою. Проте деякі заходи можуть збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Неправильне впровадження правил товарного обліку та встановлення низького порогу для реєстрації платником ПДВ можуть посилити тиск на малі бізнеси та приватних підприємців.

Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії "Winner", висловлює радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо "спрощенців" і фізичних осіб-підприємців. За його словами, запропоновані зміни, викладені в Стратегії доходів, насправді націлені на знищення малого та середнього бізнесу, що може призвести до посилення впливу великих корпорацій. Ця ініціатива спрямована на вирішення проблеми приховування обсягів оборотів великими компаніями за рахунок добросовісних "спрощенців". За думкою Яська, такий підхід може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як фізична особа-підприємець може стати невигідною.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування для ФОПів. Пропоновані зміни передбачають зростання ставок єдиного податку для підприємств третьої групи з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу та сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Нові ініціативи спрямовані на збільшення податкових надходжень, але викликають суперечки серед експертів. Деякі вважають їх раціональними, оскільки спрощення оподаткування може призвести до втрати податкових надходжень через обхідні схеми. Проте існує опасність, що нові правила можуть створити додаткове адміністративне тягар для добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Важливо забезпечити баланс між бажаним збільшенням податкових надходжень і запобіганням негативних наслідків для малого та середнього бізнесу.

У своєму матеріалі журналіст наголошує на необхідності постійного вдосконалення військової стратегії відповідно до змін на полі бою. Він підкреслює важливість гнучкості та адаптивності у прийнятті рішень на вищому командному рівні.

Чому Україна – єдина у світі у ХІХ-ХХІ століттях армія, яка не воює дивізіями і корпусами, та чому генерали ухиляються від відповідальності?

Основна проблема війни – визначення відповідальності командирів усіх рівнів за результат, тобто за знищення ворога, збереження своїх людей, утримання вигідних позицій.

На фронті багато критики на адресу генералів, що штаби ОТУ й ОСУВ контролюють та карають комбригів і комбатів виключно за смуги та точки на карті, за утримання позицій, не звертаючи уваги на стан військ, на тактичну обстановку, на проблеми знищення ворога та збереження своїх сил. Драматичний розрив між стратегічними завданнями й тактичними можливостями призводив та призводить до постійного повтору одних і тих самих помилок, де планування закладається із самого початку помилкове, оскільки воно прив’язане до хибних тактичних рішень.

Це протиріччя закладене самою організаційною структурою наших сил оборони, і не має прикладів у світовій історії під час масових мобілізаційних війн.

Як керують у нас?

В Україні на фронті найвищою організаційною формою є з’єднання – бригада. Командир бригади відповідає за смугу оборони, боєздатність бригади, завдання ураження ворогу та збереження власного особового складу й техніки, тобто відповідає за все. Смуги оборони бригад у нас від 4 до 20 км, залежно від напрямку та умов – загальний фронт активних дій наразі приблизно 800 км. Якщо порахувати відкриті джерела, то бригад наземних сил усіх видів у нас розгорнуто понад 100, плюс сотні окремих підрозділів, батальйонів, рот, загонів. Тому логічно було б очікувати, що така велика кількість об’єктів управління, такий великий фронт вимагають збільшення з’єднань до розміру дивізій та створення об’єднань – корпусів або армій. Але цього не відбувається.

Для управління військами у нас створені оперативно-тактичні управління – ОТУ, яким нарізають ділянки, які відповідають корпусним районам, та оперативно-стратегічні управління військами – ОСУВ, зона відповідальності армії.

Але вони не відповідають за війська. Війська у нас адміністративно входять в структуру окремих оперативних командувань – ОК. ОК тимчасово підпорядковують свої сили фронтовим ОТУ та ОСУВ, які відповідають безпосередньо за війну.

Тому за боєздатність бригад та збереження людей відповідають ОК і бригади. А за смуги та точки на карті відповідають ОТУ й ОСУВ, і вони відповідають за досягнення результатів у бойових діях. І все це різні штаби, різні генерали.

Ось тому й існує розрив. Це розрив відповідальності на рівні генералів. Точки на карті не можуть існувати у відриві від усвідомлення боєздатності, від особового складу, від планування та організації знищення ворога.

Генерали не відповідають комплексно за результат – відповідають тільки комбриги, і все, далі відповідальність розпорошується.

В історії світових війн ХІХ-ХХІ століть масових мобілізованих армій, прикладів такого дивного стану справ ще не було.

В усіх інших арміях еволюційно приходили до єдиної логіки – чим вище злагодженість та відповідальність, тим вище боєздатність, тим краще керованість.

А яка керованість у наших ОТУ? Як може керувати ефективно штаб ОТУ, якщо у нас є ОТУ, яким підпорядковувалось у певні періоди одночасно понад 20 бригад та понад 20 батальйонів тільки різнорідної піхоти, плюс ще більша кількість підрозділів інших родів військ? Ви собі уявіть, чи може бути ефективним управління, якщо у вас одночасно 100 підлеглих командирів, і по кожному постійно треба планування та рішення? Нонсенс.

А як може відновлювати боєздатність бригад та батальйонів ОК, якщо вони практично не бачать свої підрозділи, і відірвані від їхнього застосування, не можуть оцінити проблеми? Ніяк.

У чому причина?

Я писав про цю проблему починаючи з 2014 року, коли управління бойовими діями на Донбасі було передано тимчасовим структурам – секторам, а потім – тимчасовим оперативним управлінням. Нагадаю, що структура армійських корпусів в Україні існувала до 2014 року, але у 2011-13 роках президент Янукович проводив системне знищення обороноздатності України й армійські корпуси розформував. Останній 8-й армійський корпус був ліквідований вже у червні 2014-го.

Тодішній новий начальник Генштабу В.Муженко хотів переробити усю структуру армійського управління на свій розсуд. Тому історія з розформуванням корпусів, зі створенням тимчасових штабів, секторів, ОТУ, була зручною для ручного контролю армією, для швидкого зняття та призначення на посади будь-якого генерала, і тому її зберегли тоді, і зберігають досі. Тобто відсутність дивізій та корпусів на фронті – причини політичні, які не мали нічого спільного з боєздатністю армії.

Після заміни Муженка ця тимчасова структура зберігалася, оскільки виявилася зручною і для його наступників. Але для війни це рішення працювало жахливо як у 2014-му, так і у 2024-му.

Нам потрібна реорганізація військ – створення дивізій та корпусів постійного складу, тому що цього вимагає увесь досвід і логіка війни. Нам потрібно, щоб генерали особисто відповідали не за проведення селекторів та нанесення точок на карті, а щоб вони, як комбати та комбриги, спільно відповідали за підпорядкований до них постійний сталий комплект військ, і спільно відповідали за результат – за знищення ворога, за збереження своїх, за утримання рубежів оборони.

Юрій Бутусов

Останні новини