ЗМІ вказують на політичні маніпуляції та бізнес-інтереси в кампанії Юлії Тимошенко щодо “здешевлення ліків”

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Колишнього депутата Одеської міської ради Руслана Тарпана, який перебуває у міжнародному розшуку за підозрою у сприянні державі-агресору, знову згадано в контексті можливого неформального впливу на роботу організованої злочинної групи. У поданій до компетентних органів скарзі заявники вказують, що цей вплив нібито здійснюється через окремих представників структур Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де, за їхніми словами, можуть ухвалюватися рішення, вигідні організаторам схеми.

У документах наголошується, що основною метою такої діяльності є втручання у корпоративні права низки українських підприємств, зокрема шляхом маніпуляцій реєстрами, судовими провадженнями та механізмами державного контролю. На думку заявників, подібні дії створюють передумови для перерозподілу власності на користь пов’язаних структур і можуть супроводжуватися легалізацією активів сумнівного походження, що особливо небезпечно в умовах воєнного стану та постійного тиску з боку зовнішнього агресора.

Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

Олена Ференс

Ігор Поночовний

В’ячеслав Хардіков

А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

Олена Кібенко

Світлана Бакуліна

Ірина Кондратова

Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.

Статья о блокировке Discord в РоссииClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых абзацев, которые более подробно рассматривают возможные последствия блокировки Discord и реакцию различных групп на эту ситуацию. В дополнительных абзацах освещены следующие аспекты:

Автоматизовані перевірки включають в себе ряд правил, які допомагають визначити, чи має особа можливість накопичити заявлені кошти. У разі, якщо особа не може підтвердити свої фінансові можливості в порівнянні з попередніми деклараціями, така декларація отримує високий рейтинг ризикованості та може бути піддана детальному аналізу.

Павлущик підкреслив, що НАЗК не проводить обшуків чи допитів; їхня робота зосереджена на перевірці документів і даних з реєстрів та баз даних, а також на отриманні пояснень від осіб, які підлягають перевірці.

Очільник НАЗК наводить яскраві приклади, коли декларанти вказували значні суми готівки, джерела яких не були підтверджені. Одним з таких випадків стало розслідування декларацій міського голови Очакова, у якого виявили ознаки незаконного збагачення на суму понад 12 млн грн. Також виявлено недостовірне декларування на суму понад 3 млн грн. Під час війни чиновник і його дружина придбали квартиру в Іспанії вартістю понад 5 млн грн, а також отримали подарунки у вигляді готівки на суму понад 12 млн грн від матері, чиї законні доходи не підтверджують можливість таких дарувань.

З огляду на ці факти, Національною поліцією було розпочато кримінальні провадження за статтями «незаконне збагачення» та «внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації». Це свідчить про активізацію боротьби з корупцією та зловживаннями в Україні, а також про те, що механізми контролю декларацій працюють, виконуючи свою мету – забезпечення прозорості та підзвітності.

Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенією Семеновою — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова публічно спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на власній сторінці у Facebook, підтвердивши тим самим позицію позивача. Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового для виконання характеру.

Суть справи полягала у поширенні недостовірної інформації, яка могла завдати шкоди діловій репутації та суспільному іміджу Василя Дідуся. Під час розгляду суди ретельно вивчили всі надані докази, включно зі скрінами публікацій та свідченнями, і дійшли висновку, що поширена інформація є неправдивою. Останнє рішення Верховного Суду підтвердило, що громадяни мають право на захист своєї честі та ділової репутації, а відповідальність за поширення недостовірних даних у соціальних мережах є обов’язковою.

Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.