Понеділок, 1 Грудня, 2025

Юрій Голік – архітектор “Великого крадівництва”

Важливі новини

Новий військовий квиток: ключові нововведення, затверджені урядом України

Кабінет Міністрів затвердив новий формат військово-облікового документа, який починає діяти з 18 травня, одночасно із набранням чинності законом про мобілізацію. Документи, видані до 16 травня, залишатимуться дійсними до моменту отримання нових.

Згідно з новим порядком, військово-обліковий документ підтверджує належність власника до виконання військового обов'язку і видається призовникам, військовозобов'язаним або резервістам. Це стосується навіть тих громадян, які були виключені з військового обліку відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримували цей документ до набрання чинності постановою Кабміну від 16 травня №559.

Новий військово-обліковий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби або досяг граничного віку перебування в запасі. Для таких осіб документ не вилучається, а в ньому фіксуються дані про виключення з військового обліку.

Документ в електронному вигляді буде містити такі дані: дату народження, прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, військове звання, спеціальність, результати військово-лікарської комісії та інформацію про відстрочку від мобілізації. Ці дані формуватимуться через інтернет-ресурси, зокрема електронний кабінет призовника, веб-портал державних електронних послуг або портал Дія.

Номер та дата видачі нового військово-облікового документа будуть заноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день його видачі.

Запровадження нового формату військово-облікового документа Кабінетом Міністрів України з 18 травня є важливим кроком у реформуванні системи військового обліку. Основні нововведення полягають у створенні електронного військово-облікового документа, який включає детальну інформацію про особу, що виконує військовий обов'язок, зокрема дані про військове звання, спеціальність, результати медичної комісії та відстрочку від мобілізації.

Це спрощує процес обліку та дозволяє швидше й ефективніше управляти мобілізаційними ресурсами. Новий порядок забезпечує актуальність і доступність даних через інтеграцію з електронними ресурсами, такими як портал Дія, що є значним кроком вперед у цифровізації державних послуг.

Документи, видані до 16 травня, залишаються дійсними до отримання нових, що забезпечує безперервність і стабільність в обліку військовозобов'язаних та резервістів. Важливо також, що новий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби, що гарантує повноту обліку і правову визначеність для всіх категорій громадян.

Зеленський розпочинає новий етап: відставка Залужного і тло конфлікту

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

Патріотизм у Німеччині: відзначення та виклики

Останні новини стверджують, що розповсюджені плітки про те, що наші партнери "відмовили" Україні у постачанні нових установок протиповітряної оборони (ППО), базуються на відсутності цих систем на складі. Враховуючи загальний дефіцит ППО та відповідних боєприпасів у світі, така ситуація створює негативне враження, особливо у контексті активних військових дій Російської Федерації на всіх фронтах, зокрема на Донбасі.

Повідомлення від міністра закордонних справ Анналени Бербок про те, що запаси систем Патріот в Німеччині закінчуються, ще більше ускладнює ситуацію. Це робить передачу комплексів з протиповітряної оборони Києву практично неможливою. У своїй заяві глава німецького МЗС закликала до перевірки наявності всіх доступних комплексів у Європі та світі, а також заявила, що Берлін зробить все можливе для отримання цих систем для України.

У висновку слід зазначити, що Україні дійсно необхідно мати належні системи протиповітряної оборони, особливо в умовах активних військових дій на сході країни. Заява про те, що запаси систем Патріот у Німеччині закінчуються, викликає обурення та занепокоєння. Необхідно швидко знайти рішення щодо постачання необхідного українській армії обладнання з метою зміцнення обороноздатності країни та забезпечення безпеки її громадян. Також важливо провести ретельну перевірку наявності необхідних комплексів протиповітряної оборони в інших країнах, що може допомогти знайти альтернативні джерела постачання для України.

Погода на 29 червня: прогноз по регіонам

У суботу, 29 червня, синоптична ситуація в Україні залишиться стабільною. Очікується помірне тепло без екстремальної спеки, місцями пройдуть короткочасні дощі, а прохолоди додасть помірний до сильного вітер. ЗахідУ західних регіонах пройдуть дощі, температура вдень становитиме +24°…+27°, а на Закарпатті прогріється до +29°…+30°. ПівнічНа півночі — комфортна температура повітря +23°…+24°, можливі локальні дощі та помітний вітер, […]

Яке свято 20 липня: народні прикмети, заборони та традиції дня

У суботу, 20 липня, православні християни за новим календарем вшановують памʼять пророка Іллі та преподобного Афанасія Берестейського. Це одне з найшанованіших літніх свят в українській церковній традиції. Що відзначають 20 липня Пророк Ілля — один з найбільших старозавітних святих, який жив за девʼять століть до народження Христа. Він відкрито виступав проти язичництва, закликав до віри […]

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Юрій Голік народився 21 грудня 1977 року в Луганську. В 1999 році отримав ступінь з фінансів і кредиту в Восточноукраїнському університеті імені Володимира Даля.

У 1998 році, ще будучи студентом, Голік почав працювати менеджером з продажу реклами в луганській регіональній редакції газети «Теленеделя». Незабаром він став комерційним директором радіостанції «Європа Плюс» в Луганську.

В 1999 році він придбав частину бізнесу в «Теленеделі» у власника Українського Медіа Холдингу Бориса Ложкіна і став керівником та співвласником нової компанії. Під його керівництвом компанія видавала газету, володіла радіостанцією, газетою безкоштовних оголошень, підприємством зовнішньої реклами та роздрібною мережею поширення газет та журналів.

У 2007 році Голік продав свій медіа-бізнес в Луганську та заснував новий — газету і сайт безкоштовних оголошень «Бесплатка». У 2013 році його компанія стала однією з найбільших за доходами від реклами серед видавничих домів.

У 2012 році до Голіка приєднався Валентин Резниченко, керівник радіогрупи УМХ, для підвищення доходів від реклами на радіостанціях. Після продажу УМХ Борисом Ложкіним у 2013 році Резниченко і Голік залишили компанію.

Політична кар’єра Юрія Голіка розпочалася у 2014 році, хоча передумовою для цього стала його зустріч у 1999 році з Борисом Ложкіним, який був близьким соратником Петра Порошенка. Після обрання Порошенка президентом, Ложкін став головою його адміністрації.

За кілька місяців після цього, близький друг Голіка, Валентин Резниченко, був призначений губернатором і втримав цю посаду найтриваліший час за історію незалежності — 1557 днів. На представленні нового голови обласної державної адміністрації всім було відомо, що Резниченко є ставлеником Ложкіна та буде працювати на користь своїх покровителів. Незважаючи на те, що Резниченко обіймав посаду понад 4 роки, він не запам’ятався значними досягненнями. Проте всюди був помітний його внештатний радник Голік, який представляв усі позитивні новини регіону і був головним ідеологом піар-служби обласної адміністрації.

Для Голіка все складалося добре, але ситуація в області була не найкращою. Незважаючи на політику уряду та облдержадміністрації щодо великого будівництва і ремонту доріг, дороги Дніпропетровської області залишалися у дуже поганому стані, а закуплений асфальт коштував у 1.5 – 2 рази дорожче ринкової ціни.

У кінці 2019 року депутати Дніпропетровської обласної ради від «Батьківщини» стверджували, що протягом останніх 4 років дует Резниченко-Голік адаптував тендери під потрібні підприємства за 10-15% від ціни закупівлі.

Ці факти спонукали депутатів обласної ради створити тимчасову контрольну комісію з привлеченням зовнішнього аудиту для розгляду фактів крадіжок під час ремонту доріг. Такі методи боротьби з Голіком виявилися абсолютно неефективними.

Тоді було розпочато кримінальне провадження №120180400000000232 за фактом привласнення коштів посадовими особами, призначеними на будівництво та обслуговування інфраструктури. В період з 2015 по 2019 рік 8 різних компаній отримали 130 мільярдів гривень на ремонт і будівництво доріг.

Ці компанії мали одну спільну рису: вони були створені протягом року і зареєстровані на підставних осіб. Наприклад, ТОВ “Будінвест Інжиніринг”, засноване 19.11.2015, виставило рахунок за ремонт 8 кілометрів просілочної дороги Малозахарино-Богатое-Солнечное на 61,2 млн грн, тоді як інші підприємства виконували подібні ремонти в 2-2.5 рази дешевше.

Тільки за кілька років «Будінвест Інжиніринг» отримав від обладміністрації півмільярда гривень лише на дороги, не враховуючи інші напрямки діяльності, такі як будівництво, послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло-, водопостачання і прибирання прибудинкових територій.

Після перемоги Володимира Зеленського на виборах, було оновлено кадри на місцях. Літом 2019 року було звільнено голову Дніпропетровської ОГА Валентина Резниченко. Його радник Голік також втратив можливість впливу, але згодом він знову з’явився у великій політиці як радник новообраного прем’єра Олексія Гончарука. Гончаруку Голік порадив можливість отримання 30-% відкатів на ремонт доріг, оскільки державний бюджет на 2020 рік передбачав найбільшу суму на це за всі роки незалежності — понад 113 мільярдів гривен.

Тим часом в Україні розпочалася програма «Велике Будівництво», згідно якого планувалося зведення сотень об’єктів, куратором якого в уряді став Юрій Голік попри скандали у Дніпропетровській ОДА. Про це він сам розповів у інтерв’ю для Liga.net.

Відповідаючи на запитання про те, якими напрямками він займається як радник прем’єра, Голік сказав: «Координую певні речі. Зокрема, проект «Велике Будівництво» передбачав будівництво в 2020 році 100 шкіл, 100 дитячих садків, 100 стадіонів. До проекту мене залучили для роботи з 212 приймальними відділеннями по всій країні».

Голік, як радник прем’єра, зосереджував свої зусилля на розробці рекомендацій для регіональних адміністрацій та безпосередніх виконавців з ефективного управління проектами.

«Моя роль полягала у формуванні ідеології, вписуванні схеми роботи (включно до дат прийняття тих чи інших розпоряджень Кабміну), визначенні відповідальних, написанні посібників для проектувальників та підрядників, а також у поясненні всім суті – як це робити. Простіше кажучи: побачити, що не так, пояснити, як має бути, а далі чиновники самі уже втілюють це в якісь юридичні форми», – описав свої обов’язки Голік.

Крім будівництва об’єктів інфраструктури для дітей та медичних установ, за даними видання, до зони відповідальності Голіка також входило масштабне дорожнє будівництво, в рамках якого уряд планував за п’ять років відремонтувати всі 24 000 км основних українських доріг. У 2020 році, як зазначив радник прем’єра в інтерв’ю, на ремонт та будівництво доріг було залучено рекордну суму, що перевищила 100 млрд гривень.

Звісно що такі вкладення держави несли перспективи “відкатів” для людей, що займалися великим будівництвом, зокрема і для Юрія Голіка. А скандали, щодо корупції під час будівництва за участю Голіка не змусили себе чекати.

14 травня 2020 року голова Укравтодору Олександр Кубраков відвідав Житомирську область, щоб перевірити хід реконструкційних робіт на дорозі М-06 Київ-Чоп, яка триває вже третій рік.

Контракт на реконструкцію цієї дороги вартістю 42 мільйони євро було укладено ще у 2017 році з китайською корпорацією «Синогидро Корпорейшн Лімітед», за кредитом Європейського банку реконструкції та розвитку. Компанія мала розширити дорогу до чотирьох смуг в рамках національного коридору Європа – Азія.

Проте, до 2020 року, підрядники все ще продовжували ремонт, не дотримуючись встановлених термінів. Олександр Кубраков особисто приїхав, щоб оглянути реконструкцію, і висловився досить різко:

«Ми робимо все можливе, щоб підрядна організація в рамках спільного проекту зі Світовим банком могла завершити свою роботу вчасно. Але ми бачимо, що темпи роботи далекі від бажаних. Вважаю, що це питання репутації. По тому, як працює ця компанія, спостерігаємо ми всі. На кону, я думаю, стоїть репутація не тільки їх, а й інших китайських компаній. Коли нам скажуть, що китайські компанії готові зайти на ринок, то ми, всі жителі України, будемо складати свою думку залежно від того, як буде реалізований цей проект. Тому, я вважаю, що тут на кону стоїть не тільки їхня репутація, а й репутація інших китайських компаній. Думаю, вони це відчувають і розуміють».

Загрози підряднику відразу обговорювалися у соціальних мережах, де Юрій Голік репостив з коментарем на кшталт «дивіться, які міжнародні компанії погані, а ви скаржитеся, що ми їх на ринок не допускаємо».

Після звільнення з посади радника прем’єр-міністра Гончарука та голови Укравтодору, Юрій Голік наразі не займав жодної офіційної посади, проте вже активно висловлювався з питань дорожнього будівництва не тільки у Фейсбуці.

Натомість, весною 2020 року Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області оголосила тендер майже на 2 мільярди гривень для ремонту 75 кілометрів дороги М-04. Укравтодор вкотре включив до тендерної документації свій «фільтр» від небажаних учасників тендеру, що пропускає лише кілька компаній, що входять до Національної Асоціації дорожників України.

В квітні корпорація «Синогидро Корпорейшн Лімітед», входячи до рейтингу найбільших будівельних корпорацій Китаю, успішно оскаржила ці критерії в Антимонопольному комітеті, стверджуючи, що має міжнародний багаторічний успішний досвід у будівництві автомобільних доріг, але виконані контракти не вписувались у тимчасові рамки, передбачені документацією. Тендерна колегія АМКУ зобов’язала Дніпропетровську САД очистити тендерну документацію від дискримінаційних заточок.

Тож провокація Юрія Голіка з метою привести до реконструкції дороги “потрібних людей” провалилася.

Паралельно на початку квітня 2020 року радник прем’єр-міністра України, координатор Національної програми розвитку інфраструктури “Велике будівництво” Юрій Голік повідомив, що будівництво траси Н-31 Дніпро-Решетилівка буде завершено у 2020 році. На будівельні роботи у тому ж році було спрямовано 10,6 мільярдів гривень.

Будівництво траси Н-31, що тривало вже кілька років, Юрій Голік охарактеризував як наймасштабніший проект у сфері дорожнього будівництва в Україні. Він зазначив, що роботи почалися з нуля на полях та болотах. Окрім цього журналісти дізналися, що за можливість працювати над таким проектом розгорнулися справжні баталії.

“Після завершення будівництва дорога має з’єднати міста Маріуполь, Дніпро, Київ та Львів. Спочатку планувалося, що траса буде будуватися протягом 3-4 років. Президент Володимир Зеленський поставив завдання повністю завершити будівництво вже у 2020 році. Його доручення буде виконано”, — обіцяв Юрій Голік.

Тоді дорогу почали будувати ударними темпами. Роботи на території Дніпропетровської області велися цілодобово.

За словами начальника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Дмитра Чумаченка, робочі на той час завершували укладання третього шару асфальтобетону, наносили розмітку, проводили озеленення узбіч. Після цього по новій трасі вже можна було запускати транспорт.

“Участок дороги буде введено в експлуатацію частинами. Найближчим часом відкриємо перші 11 кілометрів у Петриківці. Далі будуть відкриті решта участків”, — розповів Дмитро Чумаченко.

Будівництво нової траси розпочалося у 2017 році. Спочатку як дорога регіонального значення Р-52, а потім як дорога національного значення Н-31. Тендери на будівництво дороги Р-52, а згодом дороги Н-31, яка проходить через регіон, проводила служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

Перший тендер був проведений у червні 2017 року. Виграла його одеська компанія “Автомагістраль-Юг”, пов’язана з оточенням мера Одеси Геннадія Труханова.

Згідно з договором, “Автомагістраль-Юг” мала побудувати 1 940 метрів дороги.

За свої послуги компанія запросила 148 162 500 гривень. Відповідно, один метр дороги обійшовся державному бюджету у 76 372 гривні.

У жовтні 2017 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела ще один тендер на будівництво 1 900 метрів дороги Р-52.

Переможцем знову стало ТОВ “Автомагістраль-Юг”. Цінова пропозиція компанії склала 166 895 100 гривень. Таким чином, один метр будівництва дороги обійшовся у 87 839 гривень.

Через кілька тижнів Служба автомобільних доріг оголосила тендер на будівництво траси державного значення Н-31. Загалом, згідно з технічним завданням, необхідно було побудувати 7 560 метрів дороги.

Тендер провели лише через рік — 3 жовтня 2018 року. З ціновою пропозицією 427 995 000 торги виграв новий підрядник — ТОВ “Онур конструкціон інтернешнл”. Вартість одного метра будівництва дороги виявилася у цієї компанії нижчою цін “Автомагістраль-Юг” у 2017 році. Вона склала 56 613 гривень за метр будівництва дороги.

Співзасновниками “Онур Конструкціон Інтернешнл” виступили Онур і Ісхан Четинджевиз з Туреччини, а також львів’янин Олег Фаріон. Компанія зареєстрована у Києві.

За повідомленнями ЗМІ, “Онур Конструкціон Інтернешнл” входить у сферу впливу колишнього народного депутата і першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка.

У листопаді 2018 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела тендер на будівництво 1 000 метрів дороги Н-31.

Торги виграла компанія “Автомагістраль-Юг”, чия цінова пропозиція виявилася найвигіднішою і склала 220 000 000 гривень. Ціна одного метра дороги склала аж 220 000 гривень.

На минулий рік Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області також провела низку тендерів на продовження будівництва траси Н-31. Один з них відбувся 20 травня. Згідно з тендерним завданням переможець торгів повинен був побудувати 2 055 метрів дороги.

Тендер виграла вже знайома нам компанія “Автомагістраль-Юг”, запросивши за свої послуги 280 999 000 гривень. Таким чином ціна одного метра дороги склала 136 739 гривень.

29 травня Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела ще один тендер на будівництво 3 500 метрів дороги Н-31.

І його знову виграла “Автомагістраль-Юг”, чия цінова пропозиція склала 508 999 999 гривень. Таким чином метр побудованої дороги обійшовся у 145 428 гривень.

Через три місяці, у серпні, був проведений тендер на будівництво 1 500 метрів дороги Н-31.

З ціновою пропозицією 275 999 999 гривень його виграло ТОВ “Автомагістраль-Юг”. За будівництво одного метра траси компанія отримала 183 999 гривень.

“Автомагістраль-Юг” продовжила вигравати тендери на будівництво траси Н-31 і в поточному році. Так у квітні компанії дістався ще один підряд від Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

“Автомагістраль-Юг” мала побудувати 2 200 метрів дороги за 361 999 998 гривень.

А це означає, що метр будівництва траси коштує 164 545 гривень.

Кілька днів тому Служба автомобільних доріг провела ще один тендер на будівництво дороги Н-31. Найвигідніша цінова пропозиція виявилася у ТОВ “Автомагістраль-Юг”. Вона склала 623 999 999 гривень. За ці гроші компанія має побудувати 3 100 метрів траси. А це означає, що один метр дороги обійдеться у 201 290 гривень.

21 квітня замовник будівельних робіт оголосив про намір укласти договір зі своїм фаворитом “Автомагістраль-Юг”. З великою долею ймовірності саме ця компанія продовжить будівництво дороги та завершить його.

Звичайно, на вартість будівництва дороги впливає багато факторів. Це і перелік видів робіт, які необхідно виконати підряднику, і складність цих робіт, і зростання курсу долара, що відбивається на ціні будівельних матеріалів, палива та ГСМ. Найімовірніше, цим і пояснюється те, чому вартість будівництва одного метра траси Н-31 коливається від 56 613 гривень до 220 000 гривень. Але з огляду на те, що минулого року “будівництвом століття” зацікавилися співробітники правоохоронних органів, допускаємо, що на вартість, в тому числі, вплинула і корупційна складова, без якої, на жаль, не обходиться жодне будівництво.

У листопаді 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено провадження № 42019040000000710 за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Згідно з визначенням Жовтневого районного суду від 21.11.2019 року, в рамках якого прокурори ходатайствували про накладення арешту на грошові кошти Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, правоохоронці запідозрили співробітників даної Служби та посадових осіб ТОВ “Автомагістраль-Юг” у злочинному змові. Мета змови — привласнення бюджетних коштів під час здійснення будівництва доріг.

На думку співробітників правоохоронних органів, учасники змови створили схему, яка дозволила завищити вартість дорожньо-будівельних робіт. Крім представників Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ТОВ “Автомагістраль-Юг”, учасниками цієї протиправної схеми також були представники Державної фіскальної служби та Державного агентства автомобільних доріг України “Укравтодор”.

“Але ж до чого тут Юрій Голік?” – запитаєте ви. В кінці травня 2021 року журналісти розкрили причетність куратора “Великого бідвництва” та його звязки з аміністрацією президента.

Впродовж перших п’яти місяців 2021 року фірма «Автомагістраль-Юг», пов’язана із заступником голови ОП Кирилом Тимошенком, підписала документи на виконання дев’яти тендерів по ремонту доріг у Харківській області на загальну суму майже 5 млрд гривень. Для порівняння, у попередні чотири роки, з 2017 по 2020 рік, ця ж компанія зібрала контрактів на суму 5-6 млрд гривень, згідно з системою закупівель «Прозорро». Всього ж по Україні, «Автомагістраль-Юг» виграла тендери на суму майже 29 млрд гривень.

Цей різкий злет у тендерних перемогах на Харківщині збігся з призначенням Айни Тимчук на посаду голови Харківської облдержадміністрації наприкінці листопада 2020 року. Тимчук, родом з Дніпра, як і Тимошенко, має довгий досвід роботи на керівних посадах у місцевій владі цього міста.

Фірма «Автомагістраль-Юг», формально зареєстрована в Одесі, має філію в Дніпрі, згідно з Єдиним госреєстром юридичних осіб, яка носить назву «Дніпропетровське будівельне управління». Це, разом із іншими факторами, вказує на тісний зв’язок фірми із регіоном.

Однак, серед ключових фігур, що сприяли успіхам компанії, особливе місце займає Юрій Голік. Він відігравав вирішальну роль у стратегії розширення присутності фірми на державних тендерах в Україні. Юрій Голік, який працював незмінним советником у Дніпропетровській ОГА, мав значний досвід у організації тендерів через систему «ProZorro». Незважаючи на формальне положення внештатного радника, що не зобов’язує подавати е-декларації, Голік залишався малодоступним для звинувачень у корупції.

Коли Кирило Тимошенко став заступником голови Офісу Президента, Голік отримав посаду радника з питань «Великого будівництва» і продовжив курувати будівництво та ремонт інфраструктурних об’єктів, де й далі не займав формальних штатних позицій. Під його впливом «Автомагістраль-Юг» змогла отримати перевагу у тендерних процедурах, вигравши найбільш вигідні договори.

Завдяки такому впливовому захисту і стратегічному позиціонуванню в системі держзакупівель, Юрій Голік не лише сприяв успіху «Автомагістралі-Юг» на тендерних аренах, але й підтримував її відносну недоторканність від правових переслідувань, навіть незважаючи на численні скандали та обвинувачення в корупції.

Також Юрій Голік приховував свої доходи від податкової служби та НАЗК контролюючи низьку підприємств.

Однією з таких компаній була дорожньо-будівельна компанія «Буд Інвест Інжиніринг», створена у 2015 році у місті Дніпро зі статутним капіталом трохи більше одного мільйона гривень. Компанія здобула перемогу в 334 державних закупівлях на загальну суму 22,28 млрд гривень. Офіційним директором компанії був Дмитро Литнарович, а бенефіціарними власниками значились Яна Хланта, Павло Чухно і сам Дмитро Литнарович.

У період з 2015 по 2019 рік Голік обіймав посаду нештатного радника голови обласної державної адміністрації, де відповідав за формування інфраструктурної та бюджетної політики, кадровий аудит, впровадження проектного менеджменту, а також систем ProZorro та iGov. Ймовірно, завдяки його зусиллям «Буд Інвест Інжиніринг» уклала договори на суму 13,02 млрд гривень із Службою автомобільних доріг Дніпропетровської області та на суму 8,87 млрд гривень із Департаментом житлово-комунального господарства і будівництва Дніпропетровської ОГА.

Згідно з реєстром юридичних осіб, Юрій Голік був бенефіціарним власником ТОВ «Сучасні медіа технології» зі статутним капіталом 54,4 млн гривень. Він також володів рекламним агентством ТОВ «Безкоштовка прінт», зареєстрованим у Дніпрі, частиною компанії ТОВ «Креативна країна» та частиною ІТ-компанії «КШ сервіси» разом з Іллею Кенигштейном.

Голік також активно займався видавничою діяльністю. 2021 року вийшли з друку серія книг «Велика земля» — «Велике будівництво 2020» та «Велике будівництво 2020. Обличчя». За два роки до цього він випустив книгу «Не для слабаків безкінечність» про свою роботу в «команді Резниченка», однак публічно не оголошував про отриманий гонорар. Варто зазначити, що використання видавництва книг як засобу «відмивання» доходів є популярною схемою серед чиновників та політиків.

А вже 2023 року правоохоронцями було викрито неназване приватне підприємство, яке у період між 2018 та 2020 роками, працювало на Юрія Голіка, тоді вже обтяженого кримінальними провадженнями і втеклого до ЄС, виконувало ремонтні роботи на ділянках автомобільних доріг у Київській та Житомирській областях за умовами контрактів, укладених зі Службами автомобільних доріг. За даними слідства, вартість ремонтних робіт, які не можна було прийняти до експлуатації, сягнула понад 121 млн гривень, які були неправомірно отримані з бюджету.

Літом 2020 року Юрій Голік був офіційно відсторонений від проєкту «Велике будівництво», і замість нього на посаду радника прем’єра був призначений Тарас Сиротинський. Хоча, враховуючи усю картину з сьогоднення – очевидно, що зняття Голіка з посади було піар-ходом, і в наступні роки Юрій продовжував збагачувати себе та своїх покровителів у владі на Великому Будівництві.

На той час у Укравтодорі керував Олександр Кубраков. Він не приховував, що створює таку модель ринку ремонту доріг, де мільярди освоюють лише обрані компанії. На запитання про те, як стати підрядником Укравтодору, Кубраков відповідав риторично: «Немає картелю?» Зрозуміло, кому легше сказати ні – картелю чи звичайним учасникам ринку?

Чинна модель передбачала розіграш мільярдних тендерів у вузькому колі лідерів картелю «Автомагістраль-Юг», «Онур» та «Ростдорстрой», а також лідерство місцевих компаній у декількох регіонах. Решта отримували лише ситуативні частки і субпідрядні залишки.

Фактично реальні торги переносилися з державних процедур Укравтодору на приватні суперечки генпідрядників, які вибирали субпідрядників за власними правилами. Таким чином, маржа, яку «Укравтодор» закладав у очікувану вартість державних торгів, ділилася не за правилами системи «Прозорро», а на приватній території.

Ідеологом цієї схеми був Юрій Голік. Голік та Резниченко були давніми соратниками. Вони зустрілися ще у двотисячних, коли Резниченко був віце-президентом медіахолдингу УМХ Ложкіна, а Юрій Голік керував рекламним напрямком холдингу в Луганській області, після чого перейшов у головний офіс.

Але і непублічному збагаченню Голіка прийшов кінець. 3 травня 2023 року Юрій Голік, куратор проекту «Велике будівництво», був затриманий оперативниками НАБУ на Столичному шосе у Києві, коли їхав з дому. Про це повідомив колишній народний депутат Ігор Мосійчук.

У рамках справи про розкрадання коштів керівництвом Дніпропетровської ОВВ на чолі з Валентином Резниченком, Голіку було вручено підозру за ч. 2 ст. 28, 368-5, ч. 3 ст. 209 КК (незаконне збагачення в складі організованої групи з подальшою легалізацією коштів), його мобільний телефон було вилучено, і йому наказано з’явитися до слідчого.

В справі, розслідування якої досі триває також фігурує колишній заступник голови офісу президента Кирил Тимошенко.

Це розслідування стосується того, як приватна компанія отримала 1,5 мільярда гривень на ремонт доріг у Дніпропетровській області, встановивши таким чином рекорд за фінансуванням відновлення доріг по всій Україні. Підприємство асоціюють з близькою подругою колишнього голови ОВА Валентина Резниченка.

Як було повідомлено, за результатами виїзного засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, було відкрито низку кримінальних проваджень через зловживання з боку керівництва Дніпропетровської обласної адміністрації.

Усі кримінальні провадження були зареєстровані 10 лютого 2023, наступного дня після засідання ВСК. Відомості до реєстру внесені слідчими Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській області, яке з 2020 року очолює Анатолій Щадило. Він керував місцевою поліцією весь час, поки головою обласної адміністрації був Валентин Резниченко, якого парламентарії також підозрюють у участі в крадіжках.

Кримінальне провадження 12023040000000141 було відкрито за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Дніпропетровської області, які отримали як гуманітарну допомогу 11,5 тис. ноутбуків і подальше розпорядження ними на власний розсуд (ч. 2 ст. 364 КК України).

В той же час журналістам стало відомо, що Юрій Голік мав готовий план відходу. Начальнику Дніпропетровської обласної військової адміністрації Володимир Орлов видав розпорядження від 20 квітня поточного року під номером 139/0/527-23 «Про виїзд за межі України водіїв», яке дозволяло водіям, що здійснюють перевезення гуманітарного вантажу, залишити країну.

Але ось саме «Додаток» до цього розпорядження:

Після скандалу, спровокованого цим розпорядженням, очікувалися жалюгідні пояснення від в.о. військового адміністратора Владимира Орлова та показ були розгорнуті звіти про «волонтерську допомогу» від Голіка.

Вже 2024 року у справі Резниченка-Голіка експертиза виявила 300 мільйонів гривень збитків. Ще 1,2 мільярда гривень було класифіковано як нецільове використання бюджетних коштів у рамках “Великого будівництва”.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) продовжували розслідування кримінального провадження за тендерами на ремонт доріг у Дніпропетровській області, які виграла компанія “Стройинвест інжиніринг”, пов’язана з колишнім головою ОВА Валентином Резниченком та його незмінним консультантом з ОПУ Юрієм Голіком.

Основним завданням у справі було доведення того, що державі завдано збитків. Це вдалося зробити, незважаючи на опір Державної аудиторської служби, яка контролюється міністром фінансів Сергієм Марченком.

Міністр так і не дав дозволу керівнику Держаудитслужбі підписати офіційний висновок аудиту по справі “Стройинвест інжиніринг” для НАБУ. Однак серед співробітників служби знайшлися чесні працівники, які допомогли Бюро, – пише Інна Ведернікова у статті “У пошуках “крота”. Чим може закінчитися криза між НАБУ та САП”.

Протягом року двічі проводилися обшуки у будинку Голіка, під час другого у нього вилучили телефон.

На минулому тижні стало відомо про витоки інформації з НАБУ в рамках справи Резниченко-Голіка, підтвердження яких було знайдено у телефоні Голіка.

Так, у процесі пошуків детективи знайшли переписку трьох осіб. Вже ідентифіковано особу №1 – це детектив НАБУ. Особистість №2 – Георгій Біркадзе. З особою №3 складніше, але можливо, йдеться про першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву.

27 червня 2024 ЗМІ переповнювались новинами про затримання колишнього куратора проекту “Велике будівництво” та проведення обшуків у Кирила Тимошенка в рамках справи про витоки з НАБУ. Того ж вечора Кирило Тимошенко через свій Telegram-канал заявив: «Сенсація скасовується! Підтверджую проведення обшуку у мене за справою, до якої я не маю жодного стосунку. Всі вимоги правоохоронців мною виконано, особисто до мене претензій немає».

Фамілія колишнього заступника керівника Офісу президента, а нині радника міністра оборони, фігурує у гучному кримінальному розслідуванні Національного антикорупційного бюро, пов’язаному з витоком внутрішніх документів про перевірку використання бюджетних коштів на президентський проект “Велике будівництво”.

Кирило Тимошенко з червня 2020 року очолював Координаційну раду з реалізації програми “Велике будівництво”. Цей консультативно-консультативний орган при президенті Володимирі Зеленському включав трьох міністрів (інфраструктури, розвитку громад та територій і охорони здоров’я) та голову “Укравтодору”. За даними ЗМІ, до початку масштабного військового нападу Росії на Україну на ремонт доріг в рамках “Великого будівництва” було направлено понад 200 млрд грн.

У січні 2023 року, на тлі скандалу з можливою розтратою коштів на дорожнє будівництво в Дніпропетровській області, Кирило Тимошенко залишив свою посаду в Офісі президента. Через кілька місяців, у вересні, він виграв суд проти Національного агентства з питань запобігання корупції, яке підозрювало його в корупції. З березня 2024 року Тимошенко став радником міністра оборони Рустема Умерова.

НАБУ, яке провело обшуки у Кирила Тимошенка, особливу увагу приділило документації, пов’язаній з “Великим будівництвом”, проектом, який досліджував і курував Юрій Голік.

За результатами обшуку в Тимошенка виявлені докази, що можуть підтвердити його зв’язок з Голіком. Серед вилучених документів та електронних записів були дані про можливі зустрічі Тимошенка з Голіком та іншими ключовими фігурами. Високий Антикорупційний Суд арештував техніку Тимошенка, включаючи MacBook та два iPhone 15, які могли містити корисну для слідства інформацію.

Одночасно з Тимошенком, обшуки проходили і у Юрія Голіка. У результаті було арештовано його мобільні телефони та ноутбук, що зберігали дані про дорожнє будівництво та потенційні зловживання. Матеріали, виявлені під час обшуків, підтвердили знання Голіка про хід кримінальних справ, що спричинило появу нового кримінального провадження, пов’язаного з витоками інформації з НАБУ.

13 червня 2024 стало відомо, що будучи підозрюваним у справі САП та НАБУ Консультант Офісу Президента У Юрій Голік залишив територію України через систему “Шлях” із довідкою про інвалідність, тепер він перебуває в Австрії. Цю інформацію підтвердили джерела ZN.UA у Державній прикордонній службі України.

Вже під час написання цього матеріалу стало відомо, що Голік повернувся до України, на своїй сторінці у Фейсбук він публікує пости, як займається волонтерською діяльністю та спортом попри свою “інвалідність”.

Дуже цікавить його безтурботність в цій ситуації. Як після переховування від слідства за кордоном Юрій Голік спокійно веде свої соцмережі ніби нічого не сталося? Можливо ті хто зливав йому хід слідства у НАБУ міг і “порішати” за зупинку слідства? Можливо і так, враховуючи прибутки та зв’язки Голіка, що він отримав на “Великому будівництві” та реконструкції інфраструктури вже під час війни.

Останні новини