Юридичний захисник УПЦ Роберт Амстердам розкриває факти нападів на церкви та священиків: звіт і докази

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Гендиректора ЮНЕСКО Одрі Азулай і президента Зеленського закликають відкласти рішення щодо деколонізації культурної спадщини Одеси до кінця війни.

У зверненні йдеться, що рішення ухвалили без публічних консультацій.

«Можна багато чого сказати про деколонізацію України, але стосовно Одеси, більша частина історичного центру якої була побудована за часів імператорської російської адміністрації (як зазначає ЮНЕСКО), ця програма стирання являє собою небезпечний слизький шлях. Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає достатньо місця для двозначності тлумачень, ставить під загрозу значну частину всесвітньої спадщини Одеси та її поліфонічний космополітичний дух», – ідеться у зверненні, під яким поставили підписи 115 осіб.

Серед них організатор акції проти перейменування вулиць і знесення пам’яток в Одесі журналіст і громадський діяч Леонід Штекель, художник Михайло Рева, головний диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, одеський історик Олександр Бабич, голова наукового відділу Одеського художнього музею Кирило Ліпатов, а також донька й онук письменника Ісаака Бабеля.

Нагадаємо, «захист об’єктів культурної спадщини Одеси» з ЮНЕСКО обговорював і мер Труханов. Ініціатором знесення і перейменування була ОВА.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

“Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

“Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

“Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

“Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.