Юрист Роберт Амстердам представив доказовий звіт про напади на УПЦ та її служителів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Уже є напрацьований законопроєкт. Розглядають шість основних маршрутів, вивчають інтенсивність трафіку на них.

«Питання платних доріг – це вимога ЄС. Говоримо з інвесторами, є домовленості з ЄІБ (Європейський інвестиційний банк). Рано чи пізно платні дороги все одно будуть», – сказав Деркач.

Він не уточнив, чи стануть платними вже наявні дороги, чи будуть побудовані нові.

Ситуація привертає увагу до питань логістики та ефективності міжнародної допомоги. Експерти з військової справи наголошують на необхідності оптимізації систем постачання та збільшення виробничих потужностей оборонної промисловості.

«У бій з металобрухтом на перевагу», – так називається стаття у The Telegraph повідомляє. Видання повідомляє про це з посиланням на повідомлення українського міністерства оборони.

В українському оборонному відомстві запевняють, що списані в минулому артилерійські снаряди та боєприпаси для стрілецької зброї, «проходять ретельну перевірку якості перед відправкою на фронт».

«Ми розуміємо, що сьогодні на полі бою кожен постріл, ракета і боєприпас мають життєво важливе значення», – пояснює рішення заступник міністра оборони України Юрій Джигир.

На тлі цього повідомлення Київ укотре просить західних союзників «надати йому більше зброї та боєприпасів для зміцнення своєї лінії оборони після тривалих затримок і дефіциту, які дозволили російським військам просунутися на сході».

На даний момент атомні електростанції, що знаходяться на контрольованій території України, дотримуються всіх технічних нормативів, а радіаційний фон на їхніх територіях залишається в межах безпеки. Однак атаки Російської Федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури можуть становити серйозну загрозу для безпеки ядерних станцій. Про це заявив Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з представниками країн G7 та Представництва ЄС в Україні. Він підкреслив, що захист ядерних установок від можливих атак є одним із пріоритетів у забезпеченні національної безпеки. Тому необхідно зробити всі можливі заходи для запобігання можливим загрозам з боку Росії та зміцнення захисту ядерних об'єктів в Україні.

“Атомна енергетика є важливою складовою енергетичної системи і загальнодержавного виробництва електроенергії. Безпечна експлуатація атомних електростанцій залежить від нормальної роботи енергосистеми. Тому будь-які пошкодження електромереж, підстанцій та інших елементів можуть вплинути на безпеку атомних станцій і створити нові загрози”, – підкреслив він.

Коріков також зауважив, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру у 2022 році призвели до аварійного відключення всіх енергоблоків атомних станцій України.

У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, надати Україні допомогу для захисту енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів.

Щодо ситуації на окупованій Запорізькій АЕС, Коріков нагадав про резолюції МАГАТЕ, які вимагають від Росії демілітаризації та повернення контролю над станцією Україні.

“Відсутність міжнародного механізму відповідальності унеможливлює ефективне реагування на порушення Росією міжнародного права та принципів безпеки. Лише об’єднана позиція міжнародної спільноти може змусити Росію виконати вимоги МАГАТЕ”, – відзначив він.

Коріков закликав продовжувати тиск на Росію та обмежити її права у міжнародних організаціях, включаючи МАГАТЕ, та наголосив, що будь-яка спроба Росії перезапустити реактори на Запорізькій АЕС відсутність технічних або економічних підстав і може бути кваліфікована як акт ядерного тероризму.

Згідно з оцінками, в оптимістичному сценарії комітет планує завершити розгляд поданих поправок до 10-15 березня, а в песимістичному — до 20 березня. Всього було представлено понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі ці блоки вже ретельно розглянуті на комітеті, де були внесені фінальні корективи щодо перехідних та заключних положень. Наступним етапом буде обговорення з авторами поправок.

Основні питання, що виникали під час розгляду, включають:

Зняття обмежень щодо конституційних прав і свобод ухильників, таких як обмеження на виїзд за межі України чи арешт банківських рахунків.Уточнення щодо обмежень на керування транспортними засобами, що може залишитися частково.Зміни у відношенні до електронного кабінету призовника, де реєстрація тепер буде розглядатися як право, а не обов'язок.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах.Розширення повноважень поліції щодо повідомлення громадян за вимогою Територіальних Центрів Комплектування, в тому числі вручення повісток.Перехід поліцейських зі спеціального обліку на загальний військовий облік та надання їм захисту від мобілізації у вигляді бронежилетів.Розширення вимог щодо наявності військового квитка разом із посвідченням особи для громадян.Встановлення механізму обчислення ухильників серед аспірантів.Перегляд статусу громадян, які отримали інвалідність II і III групи з початку вторгнення РФ, щодо їх придатності до військової служби.Розширення можливостей мобілізації деяких засуджених та осіб, які відбувають покарання.Збереження консенсусу щодо терміну служби перед демобілізацією, який складає 36 місяців.Підтримка базової військової підготовки для чоловіків у віці від 18 до 25 років. У підсумку, розглянуті поправки до законопроекту про посилення мобілізації виявилися досить об'ємними та різноманітними. Через комплексність та значимість запропонованих змін, процес їх розгляду вимагав часу та уваги. Комітет здійснив важливу роботу з аналізу та узагальнення великої кількості правок, які були систематизовані та внесені до тексту законопроекту у формі 16 блоків.

Важливо відзначити, що у ході обговорення поправок було досягнуто компромісів у багатьох спірних питаннях, що свідчить про конструктивний підхід до розробки законодавчих змін. Результатом цього процесу є серія рекомендацій та модифікацій, які стосуються різних аспектів мобілізаційної політики, включаючи права та обов'язки учасників, організаційні питання та процедури виконання.

Такий підхід до розробки законопроекту відображає важливість глибокого та ретельного аналізу ініціатив, які стосуються оборонної сфери, та виявлення оптимальних рішень з урахуванням потреб та інтересів різних суспільних груп. Такий підхід забезпечує ефективне впровадження законодавчих змін та підвищує рівень захищеності держави в умовах загрози з боку зовнішніх чинників.