Ющенко підкорив TikTok

У Святошинському районі багато хто говорить про те, що реальна система управління давно відійшла від законних рамок і поступово перетворилася на мережу неофіційних впливів. Попри те, що державні органи формально виконують свої функції, місцеві жителі та окремі працівники установ описують існування тіньової групи, яка вибудувала власну модель контролю — з поборами, залякуваннями та ручним керуванням ключовими процесами.

У цих розповідях однією з центральних фігур постає прокурор Рустам Талібов — персона, яку в середовищі критиків пов’язують із впливовими представниками місцевої неформальної вертикалі. Низка співрозмовників загальнодержавних і столичних видань характеризує його насамперед як виконавця чужої волі, що діє в інтересах сильніших гравців, а не в межах стандартної прокурорської функції. Замість того щоб займатися захистом інтересів держави, забезпеченням законності та протидією правопорушенням, Талібова описують як людину, чия діяльність спрямована на утримання й зміцнення чужого впливу.

Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.

Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.

В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.

Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.

Багато користувачів застосунку Резерв+ почали помічати нову позначку — «Потрібно пройти БЗВП». Це викликає чимало запитань, адже не всі знають, що саме вона означає і які дії необхідно виконати. Для отримання чітких роз’яснень з цього приводу, редакція УНІАН звернулася до адвоката Геннадія Капралова, який пояснив основні моменти щодо цього курсу.

БЗВП (базова загальновійськова підготовка) — це спеціалізований курс, який є обов’язковим для деяких категорій громадян. Він триває від одного до трьох місяців, залежно від програми і специфіки навчання. Курс передбачає освоєння основних навичок, необхідних для виконання службових обов’язків у військових або державних структурах. Його проходять не лише студенти певних навчальних програм, але й курсанти, які навчаються на спеціальних факультетах, наприклад, для майбутніх поліцейських.

Дії залежать від конкретної ситуації. Якщо особа вже пройшла БЗВП, але додаток цього не показує, радять звернутися до адвоката або до територіального центру комплектування (ТЦК) і РП з заявою та підтверджувальними документами. Адвокат може допомогти оформити і надіслати заяву, у якій вказати, що підготовка вже пройдена, і додати копії доказів.

Якщо особа ще не проходила підготовку і їй пропонують пройти БЗВП (наприклад, бо має військову спеціальність, але раніше не служив), це не означає автоматичну мобілізацію. Після проходження БЗВП людина вважається підготовленою до служби в резерві — але лише у разі надходження окремої повістки її можуть викликати до ТЦК. Далі можливі огляд (ВЛК) і, за результатами, мобілізація — тільки якщо це буде необхідно й особа визнана придатною.

У заяві до ТЦК / РП доцільно додати (за наявності):

свідоцтво або посвідчення про проходження БЗВП;

довідку з вишу чи військової кафедри;

виписку з наказу про направлення/проходження підготовки;

довідку з навчального центру або військової частини, де проводили підготовку.

Позначка «Солдат резерву» означає, що особа формально перебуває в резерві ЗСУ і може бути викликана на службу під час мобілізації. Виклик здійснюється повісткою до ТЦК; мобілізація можлива лише за умови відсутності законних підстав для відстрочки та позитивних висновків ВЛК. Особа також може за власним бажанням укласти контракт із ЗСУ.

Штрафів за те, що в додатку горить позначка «Потрібно пройти БЗВП», не передбачено. Водночас для деяких категорій (наприклад, студентів відповідних програм) наслідком невиконання обов’язку може бути дисциплінарна реакція зі сторони навчального закладу, аж до відрахування — тому студентам варто звертати увагу на вимоги свого вишу.

Перевірте, чи дійсно ви проходили БЗВП і чи є документи на підтвердження.

Якщо документи є, зверніться до ТЦК/РП з копіями та заявою; за потреби — скористайтеся консультацією адвоката.

Якщо підготовка ще не пройдена, дізнайтеся в ТЦК, чому вам надійшло повідомлення, і які є варіанти: пропозиція пройти БЗВП не тотожна автоматичній мобілізації.

Студентам — перевірити вимоги вишу щодо проходження БЗВП, щоб уникнути проблем з навчанням.

Відносини між Україною та США переживають період значного потепління, що створює для української влади підстави для обережного оптимізму. Останні події свідчать про зростаючу підтримку з боку Сполучених Штатів, що відкриває нові перспективи для Києва. В українських політичних колах вважають, що нинішня політична ситуація в США дає шанс на посилення міжнародного тиску на Москву, що може стати важливим кроком у вирішенні конфлікту. Окрім того, є надії, що в найближчі місяці вдасться домогтися відкриття переговорного процесу з Росією, причому українська сторона сподівається на можливість досягти припинення вогню вже в 2024 році, зокрема навесні або влітку.

Важливим фактором у цьому контексті є активізація контактів між українським керівництвом та американським урядом. В Україні розглядають це як потенційно вирішальний момент, який може вплинути на подальший розвиток подій. Водночас, Київ сподівається, що тиск з боку США на Кремль зростатиме не лише в політичному, але й в економічному та військовому вимірах, що може змусити Росію до серйозних переговорів. Така стратегія, за оцінками експертів, дозволяє Україні виграти час, зміцнивши свою позицію на міжнародній арені, одночасно не знижуючи вимог до Москви.

На цьому тлі українська делегація — у складі представників Офісу президента та уряду — провела низку зустрічей у Вашингтоні, де обговорювали, зокрема, як пережити зимові удари по енергетиці і які додаткові ресурси можуть допомогти Україні в умовах загострення. Президент Зеленський має намір відвідати Білий дім для зустрічі з президентом США, і в Києві сподіваються, що цей візит принесе конкретні домовленості й посилення підтримки.

Паралельно говорять про важливі, але ризикові теми: можливість передачі озброєнь із більшою дальністю дії, розширення обміну розвідувальною інформацією та створення фінансових механізмів підтримки. У Києві вважають: щоб змусити Кремль прийти на переговори, йому має бути завдано економічних і військових втрат, що унеможливить продовження дорогої для Росії війни.

Разом з тим українська сторона зберігає реалістичний підхід — допускають, що попереду ще один потужний наступ і важка зима. Тому головні завдання нині — зміцнення обороноздатності, забезпечення енергетичної стійкості й дипломатичне використання можливостей, які відкриваються у відносинах зі США.