З 1 березня в Україні набирають чинності нові вимоги для бронювання військовозобов’язаних

Працівники ТЦК, здійснюючи незаконне затримання військовозобов'язаних, вчиняють порушення закону та порушують права людини. Адвокат Роман Сімутін розкриває один з таких випадків, де працівники ТЦК без попереднього вручення повістки незаконно затримали чоловіка та доставили його до військкомату.

За словами адвоката, суд визнав, що працівники ТЦК не мають права затримувати громадян, але він не міг скасувати рішення про доставку чоловіка до військкомату. Дружина затриманого звернулася до суду, але суд не визнав порушень у цій справі, вважаючи, що чоловік добровільно погодився на проходження медичного огляду та службу у Збройних Силах.

Адвокат зазначив, що у подібних випадках потерпілому важливо фіксувати незаконні дії на відео, повідомляти правоохоронні органи та вимагати зустрічі з адвокатом. Такий підхід є більш ефективним у захисті прав громадян, ніж судові тяжби.

Важливо пам'ятати, що порушень у діяльності ТЦК стає все більше і більше. Воєнкоми, не розбираючись у ситуації, просто "забирають" чоловіків, бачачи в них лише ресурс для виконання свого плану. При цьому правоохоронні та судові органи часто ігнорують їхні беззаконні дії. Одним з найбільш серйозних порушень є позбавлення волі людей, яких намагаються примусово мобілізувати. Таких громадян просто захоплюють, забирають документи і примусово доставляють до ТЦК.

Якщо військовозобов'язані відмовляються підписувати повістку, їх часто утримують у ТЦК, позбавляючи засобів зв'язку, щоб вони не могли скористатися своїм правом на дзвінок адвокату, викликати поліцію або повідомити своїм рідним про своє місцезнаходження. Проте розслідування таких випадків у ТЦК проводяться майже формально, не приносячи реальних змін у ситуації. Такі інциденти з військкоматами стають все частішими, а їх кількість навіть збільшується.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Діяльність ТЦК супроводжується широким спектром порушень, які включають незаконні затримання громадян та позбавлення їх волі.

• Порушення прав військовозобов'язаних, здійснювані ТЦК, є серйозною проблемою, яка потребує уваги з боку суспільства та влади.

• Необхідно вжити кроки для запобігання подібним порушенням, включаючи підвищення контролю за діяльністю ТЦК та забезпечення правової захищеності військовозобов'язаних.

• Співпраця з правоохоронними органами та цивільним суспільством може сприяти виявленню та усуненню негативних явищ у роботі ТЦК.

Отже, важливо вжити заходів для забезпечення дотримання прав громадян у контексті діяльності ТЦК та забезпечити ефективний механізм захисту їх інтересів.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова Олексій Сергійович Лесенко опинився в центрі уваги через свої майнові декларації, зокрема щодо приватного будинку, в якому він проживає. Згідно з декларацією, цей об’єкт нерухомості має площу близько 300 м², але цікавість викликає той факт, що офіційно власником будинку значиться Жаннета Вікторівна Піскарьова, яку в ЗМІ та аналітичних матеріалах називають ймовірною тещею прокурора.

За інформацією, оприлюдненою 368.media, у будинку разом з прокурором проживають його дружина Ольга та донька Вікторія. Також на ім’я Піскарьової оформлено земельну ділянку під цим будинком, яка має площу 450 м². Це викликає певні питання щодо того, чому та як нерухомість, що фактично використовується сім’єю прокурора, не була оформлена на нього або його близьких осіб, а залишилась на ім’я іншої людини.

Дружина прокурора володіє значним обсягом майна:

будинок площею 137 м² у смт Високий;

дві земельні ділянки під Харковом;

додаткова ділянка у Бугаївці площею 1406 м², придбана у 2020 році за 42 тис. грн — на ній нині будується будинок на 164 м².

Також у користуванні дружини та дочки задекларовано дві квартири в Ужгороді, власником яких у документах вказана Барна Яна Василівна.

У декларації значиться два авто:

BMW X3 (2013 р.) — оформлений на Ольгу Лесенко, куплений у рік випуску за 456 тис. грн;

BMW 528i (2010 р.) — на ім’я самого прокурора, придбаний у вересні 2023 року за 532 тис. грн.

За рік Лесенко задекларував:

заробітну плату — 1,66 млн грн,

додатковий дохід — 663,3 тис. грн.

Дружина та донька вказали у декларації лише виплати як внутрішньо переміщені особи — 4 тис. і 6 тис. грн відповідно.

Серед заощаджень родини зазначено:

у дружини — 30 тис. доларів готівкою,

у прокурора — 7 тис. доларів та 500 тис. грн готівкою.

Проаналізовані дані демонструють, що значна частина нерухомості оформлена не на самого прокурора, а на членів родини або родичів дружини. Саме це найчастіше стає предметом суспільного інтересу в оцінці доброчесності посадовців.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Цей вираз підтримки виявився яскравим свідченням народної готовності до дії в надзвичайних ситуаціях та потреби в удосконаленні системи державного управління. Зауважимо, що такий швидкий розвиток подій є виразом загального бажання громадян бачити результативні заходи у забезпеченні безпеки та ефективності державного апарату.

Натомість, відзначається цікавий факт щодо часу, необхідного для досягнення мети петиції. Подібна ініціатива від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, вимагала 87 днів для збору необхідної кількості голосів, при цьому вона опинилася на розгляді президента Зеленського вже 4,5 місяці. Цей порівняльний аналіз свідчить про швидкісну та ефективну мобілізацію громадської думки на відповідні теми.

Варто також зазначити, що згадана петиція належить до числа ініціатив, які вимагають звернення уваги до демобілізованих військових та їхньої можливості пріоритетного працевлаштування у державних, комунальних структурах та правоохоронних органах. Це свідчить про важливість створення сприятливих умов для військовослужбовців, які віддали частину свого життя захистувати країну, і відображає визнання їхнього внеску у загальне благополуччя та безпеку.

Таким чином, необхідність мобілізації не лише силових, а й адміністративних ресурсів стає актуальною та перспективною ініціативою, яка знаходить широку підтримку серед громадян. Вона підтверджує народну волю до реформування та вдосконалення державного управління з метою підвищення ефективності та безпеки держави.

У висновку можна зазначити, що петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів протягом трьох днів, є яскравим виявом громадської підтримки необхідних реформ у сфері державного управління та забезпечення безпеки. Порівняльний аналіз з іншими подібними ініціативами показує швидкість та ефективність мобілізації громадянського суспільства на важливі питання. Також важливо врахувати потребу в створенні сприятливих умов для демобілізованих військових у їхньому подальшому працевлаштуванні. Всі ці аспекти свідчать про важливість підтримки та реалізації подібних ініціатив для підвищення ефективності та безпеки держави.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на потенційний стрибок курсу американської валюти до рівня 44–45 гривень у найближчі тижні. У своєму аналізі він наголошує, що поточна економічна ситуація містить низку ризиків, які можуть посилити тиск на українську валюту та змінити поведінку регулятора на валютному ринку.

На думку експерта, головною загрозою залишається невизначеність щодо міжнародної допомоги, включно з репараційним кредитом, на який наразі покладають великі надії. Якщо умови зовнішнього фінансування будуть переглянуті, затримані або скорочені, Україна може зіткнутися з істотним дефіцитом валютних надходжень. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси та зменшує можливості для підтримання стабільного обмінного курсу.

Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.