З 1 грудня буде запроваджено нові критерії бронювання працівників

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Вони суперечать базовій логіці: непрограш агресора лише заохочує його до продовження експансії”, – пояснив Подоляк. Він підкреслив, що такі мирні ініціативи спонукають Україну визнати алогічну тезу про те, що збиття ракет НАТО може загострити конфлікт.

Подоляк іронічно зауважив, що пропозиції щодо “догоджання агресору” можуть призвести до підвищення його агресивності. “Чи заслуговують на повагу інженери нелогічних дипломатичних конструкцій, які точно спонукають агресора підвищувати геноцидні ставки?” – риторично запитав він.

Цього року Бразилія та Китай представили план завершення війни в Україні, який не передбачає виведення російських військ або покарання воєнних злочинців. Подоляк підкреслив, що такий підхід не враховує безпекові інтереси України та Європи, що викликає обґрунтовані сумніви у його доцільності.

Він закликав до більш рішучого підходу в міжнародній політиці, який би не залишав місця для компромісів на шкоду суверенітету України.

У коридорах Львівського музею історії релігії, що нині розміщується в приміщеннях колишнього домініканського монастиря, виявлено старовинні настінні розписи, походження яких фахівці відносять до кінця XVI – початку XVII століття. Виявлення цих фрагментів стало результатом тривалих досліджень і реставраційних робіт, про що повідомила реставраторка Леся Гануляк. Знахідка привернула значну увагу, адже йдеться про рідкісний зразок настінного мистецтва ранньомодерної доби, прихований під шарами пізніших ремонтів і нашарувань.

За даними Інституту Polonika, у 2025 році в монастирських коридорах проводили консерваційно-реставраційні роботи, які стали логічним продовженням досліджень, розпочатих у 2023 році. Під час детального обстеження стін спеціалісти зафіксували залишки орнаментальних і сюжетних декоративних елементів. Хоча на сьогодні збереглися лише фрагменти колись масштабної системи розпису, кожен з них демонструє високий рівень майстерності, характерний для художніх традицій того періоду.

Реставратори очистили одну стіну зали постійної експозиції, де знайшли фрагменти стінопису. Розписи були приховані понад 20 шарами пізніших перемалювань та тиньку. Виявлено два періоди створення розписів: давніший фресковий шар кінця XVI століття зображує коней, а верхній шар початку XVII століття виконаний у клейовій техніці та містить фрагменти зображень путті.

Проєкт реставрації вартістю 111 тис. злотих (майже 1,3 млн грн) фінансувало Міністерство культури Польщі, а роботи виконувала фірма Artem Renovo. Фахівці розчистили розписи, укріпили тиньк і фарбовий шар, а з нового року продовжать консерваційні роботи.

Нагадаємо, реставрація колишнього домініканського монастиря на площі Музейній у Львові триває з 2020 року. Раніше вже відреставрували монастирську трапезну та каплицю. Будівлю монастиря звели у XVI столітті на старіших спорудах, про що свідчать елементи готичної архітектури в структурі стін. У 1972 році монастир пристосували для музею.

Мер Києва Віталій Кличко вирішив звільнити директора київського метрополітену Віктора Брагінського після публікації резонансного журналістського розслідування, що розкрило значні статки у нього та його родини. Раніше мер висловлював позитивне ставлення до роботи Брагінського, зазначаючи його професіоналізм та ефективність у роботі метрополітену. Однак після виявлення фактів, які вказують на можливі корупційні схеми та недоліки у виконанні обов'язків, мер Кличко оголосив про намір звільнити керівника метро.

Ситуація стосовно метрополітену в Києві загострилася не лише через фінансові та корупційні скандали, але й через технічні проблеми, зокрема, тріщини в тунелях, що поставили під сумнів безпеку метрополітену. Неодноразові затримки у будівництві та експлуатації нових ліній також призвели до критики роботи метрополітену.

Розслідування журналістів розкрило низку сумнівних угод та взаємозв'язків із підозрюваними особами, що підштовхнуло мера до рішення звільнити керівника метро. Вирішення проблем управління та технічної безпеки метрополітену набуває все більшого пріоритету для влади міста, і від цього залежить комфорт та безпека мешканців столиці.

Після розслідування журналістів стало відомо, що у Віктора Брагінського, директора київського метрополітену, було виявлено не задеклароване майно на загальну суму 52 мільйони гривень, а також майно його родичів. Ці відкриття викликали серйозні сумніви щодо його діяльності на посаді та порушили громадську довіру до нього.

У зв'язку з цим 15 березня Віктор Брагінський заявив про свою відставку, а обов'язки директора метрополітену тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського. Цей крок є важливим для відновлення довіри громадськості та реформування системи управління метрополітеном, щоб забезпечити його безперебійну та ефективну роботу в інтересах мешканців Києва. Також це є кроком у напрямку боротьби з корупцією та недобросовісністю у владних структурах.

Внаслідок розслідування, проведеного журналістами, було виявлено недеклароване майно на суму 52 мільйони гривень у директора київського метрополітену Віктора Брагінського та його родичів. Ці відкриття порушили серйозні сумніви стосовно його діяльності на посаді та змусили його подати заяву про відставку. Обов'язки тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського.

Цей випадок є свідченням важливості громадського контролю та відкритості владних структур перед громадськістю. Відставка Брагінського є кроком у напрямку відновлення довіри до системи управління метрополітеном та покращення умов життя мешканців Києва. Також цей епізод вказує на необхідність подальшої боротьби з корупцією та виявленням недобросовісності у владних структурах для забезпечення прозорості та ефективності управління містом.

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.