З ексголови Верховного суду України, якого взяли на хабарі в майже 3 млн доларів, зняли електронний браслет

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

55-річний чоловік загинув внаслідок ворожого авіаудару по Запорізькому району, 11-річний хлопчик дістав поранення через атаку росіян на Запоріжжя

Напередодні ввечері росіяни, з його слів, завдали 2 удари по Запорізькій області. Один удар завдали по одному із населених пунктів регіону. Понівечене фермерське господарство.

Другий удар прийшовся по Запоріжжю. Частково зруйновані складські приміщення приватних підприємств. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені розташовані поруч будинки.

15 житлових будинків та кілька нежитлових приміщень пошкоджені внаслідок нічної ворожої атаки на Запоріжжя. Понівечені вікна та балкони в чотирьох багатоповерхівках та покрівлі в одинадцяти будинках приватного сектору в Дніпровському районі. Наразі комунальники проводять обстеження постраждалих будівель.

Впродовж доби окупанти 433 рази обстріляли 16 населених пунктів Запорізької області. Війська рф здійснили 15 авіаційних ударів по Запоріжжю, Таврійському, Степногірську, Лукʼянівському, Малій Токмачці та Новопавлівці, атакували область 233 БпЛА, 10 разів з РСЗВ, 185 разів з артилерії. Надійшло 28 повідомлень про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Президент Володимир Зеленський затвердив Валерія Залужного на посаді посла в Великій Британії: стратегічний крок у зміцненні дипломатичних зв'язків

У четвер увечері, голова держави, Володимир Зеленський, зробив оголошення, яке вразило багатьох. Він повідомив українцям про своє затвердження кандидатури генерала Валерія Залужного на посаду посла України в Великій Британії. Президент пояснив, що генерал висловив бажання займатися дипломатією, що є приємною новиною для української держави. Міністерство закордонних справ вже відправило відповідний запит на агреман до Великої Британії.

Ця інформація стала несподіванкою для багатьох, оскільки раніше Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача через конфліктні ситуації, що виникли між ними. Також варто відзначити, що зазвичай такі оголошення робляться після узгодження всіх формальностей із зовнішніми державами.

Президент пояснив, що причиною такої рішучості можуть бути кілька моментів. По-перше, влада могла хотіти запобігти розголосу та спекуляціям щодо цієї кандидатури, оскільки Залужний є досить відомою особистістю. По-друге, цим оголошенням влада показала, що генерал продовжує бути частиною команди президента. І нарешті, це може бути варіантом простої перестраховки, адже ніхто не може передбачити, як складуться подальші обставини.

Ця новина стала великою подією для України, оскільки кандидатура Залужного вже збирає позитивний відгук як в Україні, так і в британському уряді. Його призначення відкриває нові можливості для розвитку дипломатичних відносин між країнами.

По-друге, це призначення означатиме, що Валерій Залужний вирішив залишитися віддаленим від політики, незважаючи на його високі рейтинги. До цього моменту генерал утримувався від коментарів щодо своїх політичних амбіцій, але в цьому плані було багато голосів як у політичних, так і у експертних колах. Його стаття в The Economist про ситуацію на фронті та причини невдалого контрнаступу викликала незадоволення Зеленського, оскільки він вважав, що генерал мав погодити з ним цю публікацію. На Банковій були переконані, що ця стаття – це початок політичної кар'єри Залужного. Після його звільнення з посади головнокомандувача, Залужний повністю відійшов від публічного життя, хоча його рейтинги залишалися високими. Останнє соціологічне опитування, проведене SOCIS за замовленням Цензор.НЕТ і опубліковане 5 березня, показало, що Залужний займає провідну позицію в президентському рейтингу. Якби вибори відбулися у 2024 році, то найбільшу підтримку мав би Валерій Залужний – 31,3% (або 41,4% серед тих, хто планує голосувати), тоді як Володимир Зеленський – 21,7% (або 23,7%). У другому турі 48,2% українців віддали б свої голоси за колишнього головнокомандувача (або 67,5% серед тих, хто планує голосувати), тоді як 23,3% українців (або 32,5%) – за нинішнього президента.

Це призначення є вигідним для Зеленського ще й з однієї причини. Не секрет, що між Зеленським і Залужним був конфлікт, тому вже минулого року стало зрозуміло, що заміна головнокомандувача – це лише питання часу. Але багато хто точно не очікував, що Залужний згодиться далі працювати під керівництвом Зеленського вже на дипломатичній ниві. Ця посада несе велику кількість обмежень. Простими словами, з моменту призначення послом Залужного асоціюватимуть з командою нинішнього президента, і всі його дії, заяви та висловлювання будуть повністю контрольовані Банковою. Відомо, що міжнародні питання, серед інших, в Офісі президента відповідає заступник глави Офісу президента, Андрій Єрмак, тож Валерій Залужний після призначення опиниться під його впливом.

Ця історія ще раз підкреслює, наскільки суворою може бути відповідь на критику. Інцидент з Вадимом Пристайком, коли він висловив своє незадоволення діями Зеленського на міжнародній арені, послужив нагадуванням про те, які можуть бути наслідки навіть за найменшої критики з боку колишнього або поточного керівництва.

Важко передбачити, як зміниться рейтинг Залужного після його поїздки до Лондона. Багато хто сприймав його мовчання про політичні амбіції як підтвердження того, що він, можливо, планує вступити в політику. Призначення на посаду послом у Лондоні суттєво змінить контекст його персони – після конфлікту з президентом та звільнення з армії, Залужний знову буде працювати під керівництвом Зеленського.

З іншого боку, не можна виключити можливість, що після дипломатичної місії Залужний займеться політикою. В Україні триває війна, і вибори заборонені, що може стимулювати його зацікавленість у політиці. Однак для нинішньої влади буде корисно, що Валерій Федорович буде зайнятий конкретною і цікавою роботою, а не буде відволікатися на роздуми про можливу політичну кар'єру.

У цій ситуації відбувається ще одна подібна українська історія, де людей, яких раніше звільнили з високих посад, призначають на послання. Пригадаємо екс-міністра оборони Андрія Тарана, який тепер є послом у Словенії, екс-генерального прокурора Ірину Венедіктову, яка стала посолом у Швейцарії, та екс-керівника "Укроборонпрому" Юрія Гусєва, який отримав посольство в Азербайджані. Таким чином, ці люди залишаються під впливом української влади навіть на новій посаді, і їхні зв'язки залишаються активними в українській політичній системі.

Запекла критичка Залужного, депутатка Мар'яна Безугла, звичайно ж, не могла утриматися від коментаря і опублікувала свої думки на своїй сторінці у Facebook: "Послом — це

У вищезгаданій статті розглянуто призначення Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії. Ця подія викликала значний інтерес через попередній конфлікт між Залужним і президентом Зеленським, а також через звільнення Залужного з посади головнокомандувача. Аналізуючи ситуацію, стаття також зазначає, що призначення колишніх високопосадовців на посади послів є типовою практикою в Україні. Депутатка Мар'яна Безугла висловила свою критику щодо цього призначення, але сам Залужний утримався від коментарів. У висновку можна сказати, що ця подія є ще одним прикладом того, як влада в Україні здійснює призначення та утримує впливових осіб у політичній сфері.

Виїзд українців за кордон та заклики влади про їх повернення в Україну стали предметом широкої громадської дискусії. На тлі економічних труднощів та фінансових проблем, влада прагне залучити громадян для розвитку країни. Проте, варто розглядати цю ситуацію у контексті безпеки, соціальних умов та можливостей для повернених мігрантів. З одного боку, їхній повернення може стати стимулом для економічного зростання, збільшення податкових надходжень та розвитку інфраструктури. З іншого боку, велике навантаження на систему охорони здоров'я, освіту та соціальний захист може стати викликом для країни. Експерти відзначають потенційні переваги приєднання мігрантів до економічного життя країни, однак важливо врахувати всі аспекти, щоб забезпечити стале та ефективне інтегрування повернених громадян у суспільство та економіку.

Україна стикається з питанням повернення своїх громадян із-за кордону та намагається залучити їх до розвитку країни. Проте ця ініціатива має свої переваги та виклики. За словами експертів, українці, що проживають за кордоном, продовжують сплачувати податки в Україні, а витрати на їхнє споживання у рідній країні далеко перевищують суму соціальної допомоги, яку вони отримують від інших країн. Така ініціатива має потенціал збільшити кількість робочих місць та поповнити бюджет. Однак, важливо врахувати, що не всі поверненці можуть відразу знайти роботу, особливо в регіонах, що найбільше постраждали від конфлікту на сході. Зростаючий попит на фахівців підкреслює необхідність підтримки ринку праці та розвитку економіки в Україні. Також важливо врахувати, що не всі поверненці можуть стати активною частиною ринку праці через соціальні обмеження та інші фактори.

Україна стикається з проблемою не лише дефіциту кадрів, але й дефіциту кваліфікованих спеціалістів. Роботодавці отримують велику кількість заявок на вакансії, що не потребують спеціалізованої освіти, але зазнають важкостей у пошуку працівників для посад, що вимагають конкретних знань та навичок. Єдиним винятком є сфера ІТ, де ринок насичений пропозицією, але це не є загальним правилом.

У той же час, українська економіка намагається впоратися з великою кількістю соціальних виплат, які видаються на даний момент. Уряд планує скоротити ці виплати для внутрішньо переміщених осіб, що може відчутно позначитися на їхньому матеріальному стані. Навіть існуючі суми виглядають обтяжливими для країни, адже вони значно перевищують витрати на комунальні субсидії.

Програми відновлення пошкодженого житла також функціонують не на всій території країни і не завжди ефективно. Багато залежить від ініціатив місцевої влади та підтримки з боку міжнародних донорів. Ті, хто втратив все через конфлікт на сході країни, часто не мають можливості отримати відшкодування чи компенсацію.

Зрозуміло, що для успішного повернення громадян до України необхідно створити не лише умови для знайомства з ринком праці, але й забезпечити соціальну підтримку та розвиток інфраструктури на всій території країни.

Економічна ситуація в Україні ускладнюється, що може негативно позначитися на можливості надавати фінансову підтримку тим, хто постраждав найбільше. Практично всі доступні кошти країни витрачаються на потреби армії. Можливість покрити інші витрати, такі як медицина, освіта, та пенсії, забезпечується завдяки коштам від міжнародних союзників.

Проте навіть ця підтримка може бути меншою, ніж очікувалося. Цього року Євросоюз та США не можуть швидко узгодити свої обіцяні суми допомоги. Відтак, можливість повернення громадян залежить від безпеки та наявності освіти для їхніх дітей.

За останній рік українська держава зробила певні кроки у напрямку поліпшення ситуації з укриттями в освітніх закладах. Однак у прифронтових областях, де обстріли стали регулярністю, проблеми залишаються актуальними.

Освіта стає важливим чинником у вирішенні питання повернення людей з-за кордону. Для багатьох батьків безпека та доступність освіти для дітей стають ключовими факторами у виборі повернення. У той же час, система освіти повинна бути готова забезпечити навчання для дітей, які повернулися з-за кордону, та їхніх сімей, які можуть стати більшим навантаженням для освітньої системи.

Сергій Бабак, депутат від фракції "Слуга народу" та голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій, вважає, що система освіти в Україні витримує випробування. Він стверджує, що хоча у лютому виникали труднощі, тепер вони адаптувалися до нових умов.

На думку Бабака, в українських школах зараз навчається 3,7 млн дітей, з яких 2 млн навчаються очно, близько 900 тисяч – дистанційно, а ще 900 тисяч – в змішаному форматі. Він також наголошує на наявності приблизно 390 тисяч дітей за кордоном, більшість з яких продовжують навчання дистанційно навіть в українських школах.

За словами Бабака, хоча багато дітей було евакуйовано з небезпечних регіонів, що призвело до переповнення шкіл у безпечних місцях, проблеми переповнених шкіл навіть у глибокому тилу зараз відсутні.

За даними Міносвіти, у деяких містах, таких як Київ, кількість учнів зменшилася порівняно з попереднім навчальним роком. Однак у тих місцях, де демографічна криза загрожувала зменшенням кількості дітей ще до війни, ситуація залишається стабільною.

Іванна Коберник, співзасновниця організації "СмартОсвіта", підтверджує наявність вільних місць в деяких школах, особливо в гімназіях і ліцеях. Вона також вказує на важливість забезпечення якості освіти, особливо в умовах, коли всі ресурси спрямовані на забезпечення безпеки.

Експерти вказують на важливість наповнення повернення працездатних людей та їхніх дітей значущим змістом для економіки України. Проте, спосіб, яким українська влада формулює заклик повертатися, викликає критику. За словами Ольги Пищуліної, у країні вже виникають лінії розколу між тими, хто залишився та хто виїхав, тими, хто воював, та хто ні. Важливо уникнути цього розколу.

Анатолій Амелін критикує владу за те, що вона ставиться до людей як до ресурсу, а не як до бенефіціарів країни. Він переконаний, що це негативно впливає на рішення людей про повернення. Комфортний бізнес-клімат вважає ключовим фактором для привернення людей назад до України. Він стверджує, що війна не повинна стати перешкодою для розвитку економіки та привернення інвесторів.

Експерти погоджуються, що країні потрібно боротися за повернення своїх громадян. Проте, багато європейських держав не зацікавлені в тому, щоб українці їхали назад. Також наголошується на тому, що кожній категорії людей потрібен свій підхід. Наприклад, тим, хто втратив все під час війни, потрібні комплексні рішення, такі як створення бізнес-осередків з робочими місцями та житлом.

Найважче буде боротися за групу умовних трудових мігрантів, для яких війна стала давно омріяним шансом виїхати і швидко легалізуватися у західних країнах. Однак значно більш перспективною є велика група людей, які виїхали з міркувань безпеки. Серед них є ті, хто зараз вагається, чи повертатися, наприклад, для того, щоб возз'єднати родину. Для цієї категорії людей вирішальними можуть бути маленькі чинники, такі як наявність роботи, школи або садочка.

Дослідження Центру Разумкова, проведене 31 січня, вказує, що головними факторами, які стимулюють повернення для українців з-за кордону, є економічне відновлення і пожвавлення ринку праці, питання безпеки і комфорту життя, а також суттєві виплати репатріантам, наприклад, компенсації за житло. Проте, більшість біженців не будуть готові брати участь у відбудові країни і прагнули б повернутися в уже відновлену країну.

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, наголошує, що навіть за найбільш оптимістичного сценарію до України повернеться не більше половини тих, хто виїхав. Вона зазначає, що після війни на Балканах лише третина населення повернулася в свої країни. "Європейські країни не почнуть масово витісняти українців, вони дуже зацікавлені в такій робочій силі", — підкреслює вона. "Кожен день війни працює на те, щоб менше людей повернулося".

У висновку можна зазначити наступне:

Повернення українців з-за кордону стає важливим аспектом економічного та соціального відновлення країни після війни.Найважче буде залучити умовних трудових мігрантів до повернення, оскільки вони здебільшого виїхали за кордон з міркувань не лише безпеки, а й отримання легального статусу у інших країнах.Є більш перспективна група людей, які виїхали з-за міркувань безпеки, і для них вирішальними факторами повернення можуть стати наявність роботи, можливість навчання для дітей та інші маленькі чинники.Дослідження показує, що більшість біженців не прагнуть повертатися для участі у відбудові країни, але бажають повернутися вже відновлену країну.Україні слід розглядати різні аспекти, що стимулюють або гальмують повернення своїх громадян, враховуючи їхні потреби та можливості.Для успішного повернення громадян українська влада має забезпечити стабільні умови життя, економічні можливості та соціальну підтримку.