З радістю допоможу

Фахівці зі здорового сну наголошують на тому, що правильне положення тіла під час ночі може мати значний вплив на загальне самопочуття, стан хребта та навіть на роботу внутрішніх органів. Правильна поза сприяє кращій якості сну, зменшує навантаження на хребет і дозволяє організму відпочивати повноцінно. Тому важливо звертати увагу на те, як ми спимо, оскільки навіть невеликі зміни в звичних позах можуть покращити здоров’я та підвищити ефективність відпочинку.

Один із найшкідливіших варіантів сну, за словами лікарів, — це сон на животі. У такому положенні шия змушена бути повернутою на бік, що створює постійне навантаження на хребет і м’язи верхньої частини спини. Це не лише заважає нормальному кровообігу, але й може призвести до хронічних болів у спині, шиї та плечах. Довгострокове перебування в такій позі сприяє розвитку порушень постави, оскільки м'язи і суглоби не можуть правильно відновлюватися під час сну. Крім того, сон на животі може викликати проблеми з диханням, оскільки при такому положенні грудна клітка стискається, що може ускладнити нормальну вентиляцію легень.

Найбільш корисною для більшості людей фахівці вважають позу на боці. Сон у такому положенні сприяє природному очищенню організму, полегшує дихання та зменшує ризик хропіння. Медики зазначають, що сон на лівому боці може додатково підтримувати роботу лімфатичної системи та серцево-судинної системи.

Ідеальним з точки зору фізіології вважається сон на спині, але лише за умови правильно підібраної подушки. Вона має підтримувати природний вигин шийного відділу. Найкраще підходять ортопедичні моделі або подушки з ефектом пам’яті. Сон на спині забезпечує рівномірний розподіл ваги, зменшує навантаження на суглоби та запобігає появі зморшок, оскільки обличчя не притискається до поверхні подушки.

Медики наголошують: поза для сну — не дрібниця, а важливий елемент здоров’я хребта та організму загалом. Правильно підібране положення може суттєво покращити якість відпочинку та самопочуття.

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це заявив український президент Зеленський, повідомляє The Financial Times.

«Ми побачили під час першого (мирного) саміту, що може бути ухвалено рішення щодо енергетичної безпеки. Іншими словами: ми не нападаємо на їхні енергетичні інфраструктури, вони не нападають на наші. Чи може це призвести до кінця гарячої фази війни? Я так думаю», – цитує Зеленського FT.

Раніше в РФ заявили, що Україна напередодні наступу в Курській області відмовилася піти на домовленості з Росією не бити по енергетиці.