З радістю допоможу

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив деталі складного звіту, який складається з понад 250 сторінок, в якому документовано безліч нападів на УПЦ, її храми та священнослужителів. У своєму відеозверненні він знову наголосив на небезпеці, яку несе законопроект 8371, спрямований на заборону діяльності УПЦ, який, за словами адвоката, є виявом мови ненависті та загрозою для релігійної свободи. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд цього законопроекту та не допускати розділення українського суспільства.

Він також підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і відділення від ідеології "русского мира". Амстердам навів висловлення митрополита Київського Онуфрія, який чітко відмовився від будь-яких концепцій "русского мира" та підтвердив зв'язок УПЦ з державою Україна у контексті захисту від російської агресії.

Додатково, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну. Він зауважив, що підтримка України є критично важливою для Америки і нагадав про необхідність вірності слову в міжнародних відносинах, особливо після недавніх подій у Кабулі та Києві.

У висновку, можна відзначити, що звіт, складений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, надзвичайно важливий у контексті виявлення та документування нападів на УПЦ, її священиків та храми. Заяви адвоката підкреслюють необхідність захисту релігійної свободи та відмову від законопроектів, які загрожують правам та свободам віруючих. Важливо також підкреслити, що УПЦ чітко відділяється від Московського патріархату та підтримує державність України. Заклики до міжнародної підтримки України є актуальними та важливими, особливо в умовах сучасних геополітичних викликів та загроз.

Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, що відповідає за добір нових кадрів до відомства, опинився під увагою громадськості після розслідування антишахрайського проєкту “190”. Зокрема, журналісти звернули увагу на кілька аспектів його фінансової та житлової ситуації, які викликають питання щодо його прозорості. Згідно з розслідуванням, Щербай не задекларував витрати на оренду житла в Києві, що порушує вимоги щодо публічності фінансових даних високопосадовців. Крім того, він користується паркомісцем, що належить його тещі, що також викликає питання про етичність та законність такого використання ресурсів.

Ці обставини стали відомі в той час, коли 5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних та двох кадрових комісій, які будуть відповідати за переатестацію та відбір нових співробітників до Бюро. Тарас Щербай увійшов до складу обох кадрових комісій разом із своїми колегами-заступниками, Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи будуть визначати професійну придатність майбутніх співробітників, а також перевіряти відповідність кадрів вимогам, встановленим Бюро.

Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

Сімʼя зберігає готівкою:

Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

його дружина – 15 тис. доларів.

На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

До Львівської обласної інфекційної лікарні госпіталізовано двох жінок віком 40 та 45 років із лабораторно підтвердженим діагнозом тропічної малярії, збудником якої став Plasmodium falciparum. Обидві пацієнтки у січні 2026 року відвідали острів Занзібар у Танзанії, де існує високий ризик зараження малярією.

Перед поїздкою жінки не проходили хіміопрофілактичні заходи для запобігання малярії, хоча отримали щеплення проти жовтої гарячки. Лікарі наголошують, що відсутність профілактики значно підвищує ризик тяжкого перебігу інфекції, особливо у випадку Plasmodium falciparum, який може викликати ускладнення і потребує швидкого медичного втручання.

Лабораторні дослідження підтвердили наявність Plasmodium falciparum з високим рівнем паразитемії I ступеня. Пацієнтки отримують лікування в інфекційній лікарні Львова, їхній стан поліпшився.

Малярія – це гостре інфекційне захворювання з періодичними підйомами температури, збільшенням печінки та селезінки. Найважчою є тропічна малярія, яка у 40% випадків може призвести до смерті. Захворювання передається через укуси малярійних комарів. За даними ВООЗ, ризик зараження існує у 87 країнах світу, переважно в Африці, Південній Азії та Америці. Медики наголошують на важливості консультації лікаря та хіміопрофілактики перед поїздками до країн із ризиком малярії.

Виправлення адвокатських зусиль у випуску експосадовця Міноборони Олександра Лієва, підозрюваного у сприянні махінаціям під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, виявився джерелом суперечок та недорозумінь у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький розкрив у коментарі для "Суспільного" важливі деталі, вказуючи на те, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву, замінивши ув'язнення під вартою на особисте зобов'язання та відправивши його у домашній арешт, але суддя Ярослав Шкодін зауважив, що НАБУ і САП не представили достатніх доказів для продовження утримання під вартою. Під час наступного розгляду справи знову виникли труднощі: прокурор був відсутній, а суд відмовився розглядати клопотання за згодою обвинувачення. Внаслідок цього вирішального моменту Лієв опинився без запобіжного заходу, звільнившись від ув'язнення через закінчення терміну тримання під вартою. Цей інцидент викликав обурення та зацікавленість у широкому загалі, ставши предметом глибоких обговорень щодо ефективності правосуддя в Україні.

У вищезгаданій статті відображено складний судовий процес, пов'язаний з справою експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Виникли суперечки між сторонами, а також проблеми з представництвом прокурора на засіданні. В результаті суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу Лієву, але через відсутність достатніх доказів обвинувачення суд відмовився продовжувати його тримання під вартою. Ця ситуація викликала зацікавленість громадськості та породила дискусії щодо ефективності правосуддя в Україні.