З “Слуги народу” збираються піти ще 40 депутатів – джерела

В Україні нещодавно викрили агентку білоруського КДБ, яка діяла під прикриттям журналістської діяльності та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. За інформацією правоохоронних органів, затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року. Для маскування своїх дій вона використовувала роль журналістки та мала досвід роботи з медіаресурсами проросійської спрямованості.

За даними слідства, жінка намагалася зібрати конфіденційну інформацію про українські військові операції та структури розвідки. Вона активно контактувала з певними колами в Україні, щоб отримати доступ до закритих даних, а також використовувала професійні зв’язки, що створювали вигідний фасад легальної діяльності. Співробітники українських спецслужб відзначають, що така діяльність є частиною системної роботи білоруських спецслужб щодо збору розвідувальної інформації в Україні.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ключові елементи військового обліку:

Зростання ігрової залежності стало особливо актуальним серед військових, які, отримавши виплати за службу, часом потрапляють у полон азарту. Незважаючи на кроки, вжиті Президентом Володимиром Зеленським, такі як указ від квітня 2024 року, який спрямований на боротьбу з ігровою залежністю, проблема залишається. Державна політика передбачала обмеження фінансових потоків до нелегальних казино, які працюють на основі банківських переказів і активно користуються схемами за допомогою “дропів” — підставних банківських карток.

Нелегальні казино швидко навчилися обходити нові обмеження, пропонуючи клієнтам альтернативні способи поповнення рахунків. Сайти казино, як-от stawki.bet чи bet2fun, пропонують клієнтам перекази на картки фізичних осіб у державних банках або навіть на рахунки з IBAN. Такі платежі не потрапляють під контроль встановлених лімітів, оскільки виглядають як звичайні перекази між фізичними особами.

Наразі в цих нелегальних операціях активно використовуються картки банку “Ощадбанк”, що раніше очолював нинішній голова НБУ Андрій Пишний. І хоча держава намагається боротися з цією проблемою, нелегальні казино залишаються доступними, використовуючи лазівки в банківських системах.

Попри заяви та введення обмежень, реальної користі в боротьбі з нелегальними азартними платформами поки що не досягнуто. Запропоновані заходи радше символічні, оскільки незаконні платформи швидко знаходять нові шляхи для обходу обмежень, використовуючи сервіси державних банків. Це ставить під питання ефективність політики НБУ та підштовхує до розгляду інших методів контролю, можливо, технологічних і правових, для більш жорсткого переслідування нелегальних азартних структур.

Генерал поліції Сергій Шайхет залишає посаду на тлі тривалої невизначеності щодо результатів службового розслідування, які досі не були оприлюднені. Повідомлення про його відставку з’явилося майже одразу після засідання Тимчасової слідчої комісії, що займається вивченням обставин так званих плівок Міндіча. У ході цього засідання особливу увагу привернув епізод, пов’язаний із діяльністю ТОВ «Сіт Сек’юріті» — компанії, що належить братові Ігоря Шайхета.

Компанія «Сіт Сек’юріті» виконувала функції інкасації коштів для АТ «Сенс Банк» (Sense Bank), а деталі її роботи привернули увагу не лише через родинні зв’язки, а й через збіг юридичних адрес. Встановлено, що місцезнаходження фірми повністю повторює адресу в Києві, де розташований «Завод Ізумруд» — підприємство, пов’язане з бізнесменом Тімуром Міндічем, центральною фігурою згаданого скандалу.

Під час засідання ТСК депутат Железняк поцікавився походженням значних сум готівки, вилучених у Міндіча під час обшуків. За повідомленнями, гроші були у фірмовій упаковці Федеральної резервної системи США, що може свідчити про їхнє легальне надходження в Україну через банківську систему або дипломатичну пошту.

Випадковість чи ні — вирішувати читачеві, проте відставка високопосадовця на фоні цих обставин привертає увагу суспільства.

Згідно з новим законом щодо мобілізації, жінки, які підпадають під військовий облік, зобов'язані оновити свої дані протягом 60 днів з моменту набуття чинності закону, що відбулося 18 травня. Відповідно до повідомлення керівника Кременчуцького районного Територіального Центру Консультацій Мирослава Волкова, за неоновлення такої інформації жінкам загрожує штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень. Ця вимога є надзвичайно важливою для забезпечення ефективності та організації оборонної системи країни в умовах загрози зовнішньої агресії. Тому, для забезпечення національної безпеки, всі військовозобов'язані громадянки мають уважно слідкувати за виконанням цієї вимоги та невідкладно оновлювати свої дані.

Волков наголосив, що ці правила стосуються жінок певних спеціальностей, зокрема медиків, віком від 18 до 60 років. Вони повинні стати на військовий облік та отримати військово-обліковий документ. Процедура мобілізації жінок проводиться лише за їх згодою, згідно з постановою Кабінету Міністрів № 560.

«У період обов’язкового уточнення облікових даних, який триває до 16 липня, на медичний огляд не направляються ті військовозобов’язані, які мають право на відстрочку від призову, старші за 55 років, заброньовані, а також жінки з дійсним військово-обліковим документом», – заявив Волков. Він також додав, що жінки, які не мають військово-облікового документа або вперше його отримують, мають пройти військово-лікарську комісію.

Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який пропонує збільшити термін оновлення даних військовозобов’язаних до 150 днів. Народний депутат Володимир Ар’єв зазначив, що 60 днів для оновлення облікових даних недостатньо для всіх військовозобов’язаних, через що вони можуть отримати великі штрафи.

Після оновлення своїх облікових даних, військовозобов’язаних можуть направити на військово-лікарську комісію за місцем проживання.

Український фільм "20 днів у Маріуполі", режисера Мстислава Чернова, визнаний переможцем престижної премії Оскар у номінації "Найкращий документальний фільм". Це історична подія для України, оскільки вперше український фільм отримав таке визнання на світовому рівні. Стрічка розповідає про жахливі події, які трапилися в Маріуполі під час обстрілів російських військ. Український режисер під час церемонії вручення Оскара висловив свою вдячність за нагороду, але також закликав до миру та безпеки для України. Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, вони разом з режисером працювали в Маріуполі. Цей успіх став важливою подією для українського кіномистецтва, підкресливши його вагу та високий рівень.

На всіх кінофестивалях, де фільм "20 днів у Маріуполі" здобував нагороди, режисер Мстислав Чернов використовував їх платформу, щоб привернути увагу до трагедії, яка сталася в Маріуполі та наслідків війни. Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в місто: обстріли, трагічні втрати серед цивільного населення, бомбардування медичних закладів. Стрічка відтворює жахливі події та сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ. Режисер постійно наголошує глядачам на те, що війна продовжується в Україні, і все, що вони бачать на екрані, відбувається зараз. Спільно з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити реальність того, що відбувалося в місті. За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів. У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі. Перед тим, як фільм "20 днів у Маріуполі" отримав Оскар, він вже був визнаний численними нагородами та відзнаками у всьому світі. Газета New York Times описала стрічку як "безжальний і дійсно важливий документальний фільм". Журнал Rolling Stone наголосив на "жахливому свідченні необхідності і високої ціни документування життя в зоні конфлікту". На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році "20 днів у Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій. Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях "режисерський дебют" та "політична документалістика" на Critics’ Choice Documentary Awards. Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату. Мстислав Чернов був удостоєний премії Гільдії режисерів Америки. Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу. Після отримання Оскара режисер висловив надію, що його фільм приверне увагу до ситуації в Україні та допоможе зупинити війну.

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" став переможцем Оскара у номінації "Найкращий документальний фільм", що є історичною подією для українського кінематографа. Режисер Мстислав Чернов разом зі своєю командою відобразили жахливі події під час російського вторгнення в Маріуполь, дозволяючи світові побачити реальність війни. Фільм засвідчує важливість документування подій в умовах конфлікту та ризики, які при цьому виникають. Нагороди та визнання на різних фестивалях свідчать про високу цінність цієї стрічки в очах кінокритиків та глядачів. Перемога на Оскарі стала важливим кроком для привернення уваги світу до ситуації в Україні та закликом до зупинки війни.