За дорученням Банкової політичною кар’єрою Усика займається агентство Андрія Федорова

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У МОЗ зазначили, що для того, щоб аптеки могли проводити вакцинацію, вони повинні відповідати низці вимог. Серед них — наявність ліцензії на медичну практику, необхідного матеріально-технічного забезпечення, окремо обладнаного приміщення для проведення вакцинації та зони очікування для пацієнтів.

Наразі лише одна аптека в Києві, за адресою вул. Велика Васильківська, 84/20, повністю відповідає цим критеріям і має право надавати послугу вакцинації. Очікується, що з часом кількість аптек з ліцензією на вакцинацію зросте.

Важливим аспектом є те, що не всі працівники аптек можуть робити щеплення. Це дозволено лише фармацевтам, які пройшли спеціальне навчання, організоване фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у вересні 2024 року.

Щоб зробити щеплення проти грипу в аптеці, потрібно дотримуватися наступного алгоритму:

МОЗ рекомендує вакцинуватися в період з вересня по жовтень, щоб організм встиг виробити імунітет до сезону підвищеної захворюваності на грип. Проте зробити щеплення можна і пізніше, залежно від індивідуальних потреб.

Від початку жовтня в аптеках України доступні вакцини французького та корейського виробництва, які пройшли державний контроль якості.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Поляків закликають за можливості дати більш конкретну інформацію, де шукати останки їхніх предків. А також запрошують долучитися до цього процесу в статусі спостерігачів.

Але одразу наголошують, що «оперативність реалізації пошукових робіт залежатиме від наявних ресурсів», оскільки кількість спеціалістів обмежена і вони задіяні в пошуках та ексгумації жертв війни.

Нагадаємо, що поляки останнім часом знову стали дедалі частіше говорити про необхідність ексгумації жертв Волинської трагедії та, за даними ЗМІ, навіть були готові використати цю тему в переговорах про вступ України до ЄС.

Повномасштабна війна, що триває вже 1460 днів, залишається не лише військовим протистоянням, а й боротьбою політичних характерів і стратегій. Центральними постатями цього історичного етапу є Володимир Зеленський та Володимир Путін. Їхні рішення, манера спілкування зі світом, риторика і підходи до управління державами стали визначальними чинниками розвитку подій як на фронті, так і на дипломатичному рівні.

За роки війни образ українського президента зазнав глибокої трансформації. До 2022 року його сприйняття часто формувалося крізь призму минулого в індустрії розваг та скепсису з боку політичних опонентів. Однак із початком масштабного вторгнення він опинився в центрі світової уваги як керівник держави, що чинить спротив значно потужнішому агресору. Щоденні звернення, активна дипломатія, поїздки до столиць партнерських держав і виступи в парламентах перетворили його на символ опору та мобілізації міжнародної підтримки.

Рішення залишитися в Києві в перші дні вторгнення стало визначальним моментом. Саме тоді пролунала фраза про те, що йому потрібні “боєприпаси, а не транспорт”. Відтоді регулярні відеозвернення, поїздки на передову та постійна публічна присутність стали невід’ємною частиною його стилю керівництва. Змінився і зовнішній образ — замість ділових костюмів президент майже постійно з’являється у військовому одязі, що підкреслює формат воєнного часу.

Попри втому суспільства, економічні труднощі та внутрішні політичні скандали, рівень підтримки Зеленського залишається відносно стабільним. На міжнародній арені він став ключовим комунікатором України, виступаючи в парламентах різних країн і просуваючи тезу про війну як боротьбу демократії з авторитаризмом. Йому вдалося зберегти підтримку основних союзників навіть у періоди напруження у відносинах зі США.

Війна вплинула і на особисте життя президента. Його родину на початку вторгнення евакуювали з міркувань безпеки. Перша леді Олена Зеленська зазначала, що за цей час глава держави став більш чутливим до родинних моментів і більше цінує звичайні речі.

Для Володимира Путіна чотири роки війни означали суттєву зміну міжнародного статусу Росії та його власної ролі. Після вторгнення країна опинилася в умовах глибокої дипломатичної ізоляції від більшості західних держав.

Усередині Росії підтримка глави Кремля зберігається завдяки поєднанню жорсткої інформаційної політики, обмежень для опозиції та мобілізаційної риторики. Початковий сплеск схвалення після початку війни згодом частково знизився на тлі санкцій, мобілізації та зростання вартості життя. Водночас офіційні соціологічні дані продовжують демонструвати високий рівень підтримки.

Після 2022 року в Росії суттєво посилився контроль над медіа, а публічна критика війни може мати правові наслідки. Попри це, періодично з’являються окремі прояви невдоволення, зокрема з боку родин мобілізованих.

На міжнародному рівні Кремль звузив коло партнерів, зосередившись на співпраці з країнами, що залишилися відкритими до взаємодії з Москвою. Контакти зі США та Заходом загалом залишаються мінімальними й залежать від політичної кон’юнктури.

Сам Путін під час однієї з пресконференцій визнав, що війна змінила його особисто: за його словами, він став “менше жартувати” і “майже перестав сміятися”. Також аналітики відзначають його більшу фізичну та дипломатичну ізоляцію порівняно з довоєнним періодом.

Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни іміджі двох лідерів еволюціонували в різних напрямках — один став символом спротиву на міжнародній арені, інший опинився в умовах посиленої ізоляції та жорсткішого внутрішнього контролю.